четвер, 7 грудня, 2017, 14:32 Влада
День ЗСУ: робили свято самі собі
Влад Якушев
лейтенант, екс-начальник прес-служби
14-ї окремої механізованої бригади ОК «Захід»

Цього року День Збройних сил України пройшов якось змазано і залишився одним із багатьох звичайних днів у календарі. Люди причетні до свята говорили про нього мало і, зазвичай, робили свято самі собі.

Мій день ЗСУ розпочався із дзвінка старого товариша, який зараз на передовій.

– Здорово брате! Вітаю із святом. Як там в тебе?

– А що в мене може бути? Сиджу у теплій квартирі, б’ю по клавіатурі. Ти як?

– Та нічого. Поки тихо. Снайпер пару раз цикнув. Сепари нас, напевно, ввечері вітати будуть.

– А окрім сєпарів хтось вітав?

– Ротний. І десь волонтери на під’їзді, сказали чогось солодкого привезуть.

Свято! Дійсно, сьогодні ж свято. Я почав гортати записну книжку у телефоні, набирати товаришів.

– Тигр, привіт! Вітаю зі святом. Як нога? Рана не турбує?

– Дякувати богу, не дуже.

– Ти вже у військкоматі працюєш?

– Та ні, десь мої документи знову зависли. Ніби є розпорядження щоб АТОшників, які по здоров’ю не можуть на передовій бути на роботу у військкомати запрошувати. Але щось ніхто не спішиться…

Ведмідь… Де в мене Ведмедик? От. Набираю.

– Здорово!

– Привіт друже! Із святом!

– Подзвонив я, а ти мене скоріше привітав. Що нового?

– Приїхав із Польщі, з заробітків. Осколки з обличчя почали виходити. Підлікуюсь, побуду вдома і напевно знову.

– А тут не хочеш зачепитись?

– А кому я тут потрібний? Хоча я не нарікаю. Мені навіть путівку безкоштовну у Трускавець дали. Їздив з дружиною. Так можна: ділиш путівку навпіл. Наприклад, якщо в тебе 12 днів, то їдеш на шість але з дружиною. Правда для дружини процедури платні. Я питався як же так. Я ж половину своїх днів віддав, а там мені все безкоштовно мало бути. То зробіть їй за дурно. Кажуть ви то ви, а вона то інше. Але все одно добре. Відпочив – люкс!

Дзвоню до друзів у рідну 14-ту бригаду. Її щойно вивели з передової у Володимир Волинський.

– Вітаю!

Чую у слухавці кілька голосів. Кричать, всі разом вітають.

– Як ви там? Свято відчуваєте?

– Ага. Відчуваємо. Навіть скороченого робочого дня не зробили. У п’ятій вечора бригадна нарада години півтори, потім батальйонні ще по стільки ж. Десь пів на дев’яту вийдемо із частини. Доки додому доберемось – десята. А завтра знову у шостій підйом. Думали тут відпочинемо, а сім’ї майже не бачимо.

Обдзвонюю ще десяток номерів. Троє в Польщі на заробітках. Четверо повернулись у армію.

– Не міг на ту клоунаду із політиками дивитись, – каже ще один товариш. – Пішов знову воювати. У армії все міняється, окрім бюрократії та ставлення до солдатів. З їжею все добре, одягу стільки надавали, що я ледве доніс, але паперів тьма. Дурних розпоряджень – тьма. Ще півроку побуду, якщо змін не буде – звільнюся.

Ввечері подзвонив волонтер Володя з Рівного.

– Вітаю! Бачив по телевізору, що Порошенко військовим подарунок зробив.

– По п’ять тисяч пообіцяв тим, хто в зоні АТО? Молодець. Нічого сказати не можу.

– Він вам і раніше обіцяв. Я не про те. Саакашвілі арештував. Вибрав день.

Сміємося.

– А що ти про це все думаєш? – запитую я.

– Думаю, що Саакашвілі – це самого Порошенка проект. Зараз поки шум та скандал, у бюджеті все що їм треба приймуть, потім комунальні піднімуть, або курс долара. Ціни ростуть, але хто то помічає? Всі ж дивляться як Саакашвілі по даху скаче. А за гроші… Військовим дали, які у АТО – зрозуміло. Вони потрібні і їм дати треба. От ще б сім’ям загиблих щось дали.

І закінчився цей день звично, як і багато інших, не святкових. Військові на фронті прийняли бій. Військові у тилу в казармах, полігонних палатках, хтось навіть вдома за пляшечкою, з рідними або у колі друзів. Камерне вийшло свято, яке кожен робив для себе сам. Так як мав можливість. Звичайний день…Але, все ж таки, не зовсім звичайний. Раніше в нас не було армії, а тепер є. Раніше ми не вміли воювати, а тепер вміємо. Раніше, до АТО, на тих хто сходив у формі дивились як на диваків, а тепер дивляться, здебільшого із повагою. Тому, дорогі мої військовослужбовці, тримайтеся, служіть, переносіть «стойко і мужєствєнно». Вам не звикати. І дякую Вам від всього серця за те, що ви ще у формі чи знову збираєтесь її одягти. І вибачте, якщо когось не набрав особисто.

Із святом Вас. З днем Збройних сил України!

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-12 04:55:35