середа, 6 грудня, 2017, 16:59 Людина
«Кіборги»: чесне кіно про справжніх людей
Андрій Сніжко
журналіст, політолог
Фото автора
Фото автора

В Україні розпочинається показ першого українського блокбастеру про війну на Сході – «Кіборги». Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва розповідає про події оборони Донецького аеропорту у 2014-15 рр., хоча фактично він присвячений пошуку відповіді на питання – хто ми, українці, чим для нас є Україна?

Його герої через війну роблять цивілізаційний вибір – від радянської минувшини до європейської України. Вони спонукають до переоцінки світоглядних цінностей: незалежності, свободи, життя, смерті, жертовності, дружби. Змушують серйозно задуматися, часом – реготати і неодмінно – плакати…

Загальний бюджет стрічки становить 47 мільйонів гривень, з яких майже половина – з державного фінансування. Зйомки тривали близько двох місяців у великих павільйонах під Києвом, де максимально масштабно та реалістично було відтворено «апокаліпсис» Донецького аеропорту. 242 дні його героїчно обороняли українські військові перед переважаючими силами російських спецпідрозділів та місцевих сепаратистів. Самі «кіборги» стали консультантами фільму, а в зйомках були задіяні підрозділи та техніка Збройних сил України, що додало ще більшої реалістичності батальним сценам, побутовим моментам, образам героїв, картині загалом.

Фото автора
Фото автора

Проте годі очікувати побачити у фільмі героїв-суперменів, які, на взірець американських бойовиків, проходять крізь стихію, залишаються невразливими до куль, розкидають навсібіч ворогів, демонструють надздібності. Автори фільму самі визнають, що це кіно про справжніх людей, яким притаманні як чесноти (інтелект, кмітливість, сміливість тощо), так і загальнолюдські пороки (ненормативна лексика, тютюнопаління та прихильність до алкоголю, прямий, як дошка, армійський гумор, страх). Вони постійно намагаються знайти і зрозуміти самих себе, побратимів і навіть ворога, щоб зробити висновки із минулого і сьогодення, та мати вже інше, краще, майбутнє.

Може тому, особливість українського блокбастера полягає в динамічному поєднанні бойових сутичок та карколомних трюків з глибокими роздумами буття та проникливими діалогами, які, здається, хтось колись вже говорив тобі, чи ти – йому…

«Ми досить давно не розмовляли з глядачем за допомогою кіно про те, що нам болить, – пояснює режисер Ахтем Сеітаблаєв. – Тому ті тези, які озвучують наші персонажі, не є новими, але важливими. Їх говорять такі ж, як всі люди, але там на фронті ці питання набувають нового емоційного ракурсу, іншої змістовної якості, бо воїни розуміють, що кожна наступна мить може бути останньою. Тому своїм фільмом ми намагалися показати, як важливо спілкуватися, чути інших, «достукатися» одне одного. Дуже тривалий час нам не дозволяли робити цього, сіючи страх поміж українців».

Головний герой фільму, командир підрозділу «кіборгів» «Серпень» розпитує новоприбулих захисників, намагаючись зрозуміти їх мотивацію воювати за Україну: «За що ти любиш Україну? Не розповідай мені про якусь абстрактну любов до України, а конкретну – як до своєї жінки. За що взагалі Україну любити? За розбиті дороги? За «садочок вишневий коло хати», якого нема? За природу красиву… в Чорнобильській зоні?»

Іншого разу старшому командиру відповідає представник молодшого покоління, доброволець із заможної родини з позивним «Мажор»: «23 року тому вам в руки була дана країна з ресурсами, з економікою, і вона вам дісталася легко – без війни і втрат, і вам треба було просто примножувати і розбудовувати її. Це, як сім’я: або ти її любиш, будуєш, або ти бухаєш, бля…еш і виносиш все з дому, і дітям ніхе…а не залишаєш, крім комплексів і страхів. Ось, що ви зробили з країною і своїми дітьми. Пропита, проклята і майже втрачена країна…»

Герої відверті та прямі у словах, щирі і глибокі у почуттях, у вірі в свою правоту і справу захисту країни. Вони різкі та рішучі в діях.

Захисник аеропорту вчиняє відчайдушний одиночний рейд на позиції противника, щоб здобути зброю собі та побратиму. Інший – прагне помститися за вбитого «сєпарами» однокласника. Вбиває беззбройного та пораненого полоненого, після чого його самого «розбиває» серцевий напад. Ще одного разу з полоненим ворогом проводять філософську бесіду – за що ми воюємо, а потім відпускають. Але того вбивають свої ж…

Стрічка чіпляє і делікатну тему Мінських домовленостей, нав’язаних Україні, і проблему старого консервативного командування, за якого, попри всі реформи та зусилля, українська армія все ще залишається радянською. «Всі поразки цієї війни через ганебне командування», – рефреном на критику і вимоги суспільства й ветеранів АТО звучать в кадрі слова одного з «кіборгів».

А коли на позиції прибуває «паркетний» генерал з посиленою охороною (в цьому образі легко вгадуються нинішні керівники ЗСУ та генштабу зокрема) і прямо закликає бійців не стріляти у ворога, відбиваючи його масовані наступи, бо це зриває плани влади та Мінські домовленості, спалахує серйозний конфлікт. «Треба буде віддамо наказ здати аеропорт!», – погрожує генерал воїнам.

Фото автора
Фото автора

Здається, Ахтему Сеітаблаєву та співтворцям «Кіборгів» таки вдалося впхнути у дві години часу показу фільму всі теми, які вже третє десятиліття болять українцям, і загострилися «до крові» в часи війни на Сході та оборони Донецького аеропорту. Здається, їм вдалося чесне кіно про справжніх людей. Принаймні, вони дали нам привід ще раз задуматися – хто ми такі і для чого живемо на цій землі…

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-17 17:48:00