п'ятниця, 1 грудня, 2017, 17:20 Людина
Леопольда фон Захер-Мазоха прославила Галичина, – «Історична правда»

Леопольд фон Захер-Мазох вважав себе одночасно німцем та українцем, адже, попри впливове походження, виховувався галицькою селянкою. Саме галицькі мотиви принесли йому неабияку славу – він зумів стати одним із найсуперечливіших письменників у світовій історії.

Та чи був сам Леопольд фон Захер-Мазох мазохістом? Відповідь на це питання шукали журналісти проекту «Історичної правди з Вахтангом Кіпіані» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK).

Майбутній скандальний письменник Леопольд фон Захер-Мазох народився у Львові, у сім‘ї рішучого та авторитетного директора поліції Леопольда Мазоха, який жорстоко розправлявся із польськими та українськими повстаннями. Та подвійне прізвище Леопольд-молодший отримав через особливі амбіції батька.

«Йому бракувало шляхетності у статусі. Просто «Захер» було замало. Тож вони в родинному колі добрали оце «Мазох» – і так він став Леопольдом фон Захер-Мазохом», – розповідає перекладачка творів письменника Наталія Іваничук.

Згідно з законом, австрійські чиновники мешкали там, де й працювали. Отож, маленький Леопольд був змушений засинати під крики арештантів, яких чи не щодня допитували працівники поліції.

«Ці допити відбувались на першому поверсі, а на другому – жила уся родина. Можна сказати, що письменник ще дитиною міг чути якісь відголоски, так би мовити, поліційної діяльності свого батька», – зазначає архівіст Галина Сварник.

Тож ці обставини підштовхнули батьків Леопольда-молодшого до непростого рішення, яке назавжди змінило долю сина.

«Його віддали у Винники до годувальниці. Вона була звичайною українською жінкою, селянкою. Його, звичайно ж, час від часу забирали до Львова, але в основному він проживав там. Тож рідною мовою Леопольда, його першою мовою, стала саме українська», – наголошує Наталія Іваничук.

Однак у 1848-му 12-річний Леопольд був змушений попрощатись із Україною. Родина Захерів перебралася спочатку до Праги, а потім до австрійського міста Грац, де хлопець закінчив університет і розпочав викладацьку кар‘єру. Проте спогади про Галичину його не покидали. Та й свою кар‘єру Мазох розпочав із галицьких сюжетів, саме ці твори його й прославили.

«Після публікації у відомому французькому журналі він зрозумів, що повинен займатися літературною діяльністю. Відтак звільнився з університету і повністю присвятив себе письменництву», – каже дослідник біографії Леопольда фон Захер-Мазоха Марко Сімкін.

Леопольд швидко здобув успіх у літературі. Він створив цілу серію творів про Галичину. Саме через особливу увагу до цього краю і його мешканців Мазоха вважали українським письменником.

«Вже тоді його сучасники – українські літератори сприймали Леопольда за «свого». Його часто друкували в тих газетах, перекладали. Хтось навіть називав його «малоросійським Тургенєвим», – зауважує письменник Юрій Винничук.

Однак самому Леопольдові фон Захер-Мазоху було непросто визначитися із тим, ким він є насправді. За походженням і мовою вважав себе німцем, писав і про свою приналежність до Польщі. Але при цьому зізнавався, що по крові і за покликом серця є русином.

«Сам Захер-Мазох колись в своїй автобіографії іронічно написав: одні мене вважають німцем, інші – угорцем, ще інші – навіть жінкою», – розповідає Галина Сварник.

Адже саме жінки відігравали особливу в його житті роль. Він багато подорожував і мав коханок чи не в кожному місті.

«Жінок він любив настільки, що був з тих таких підпорядкованих чоловіків. Він любив сильну жінку у своєму тандемі», – наголошує Наталія Іваничук.

Через непереборний потяг до сильних жінок Мазох навіть підписав таємну угоду з однією зі своїх коханок – баронесою Фанні Пістор. За її умовами, Мазох ставав «рабом» баронеси під час спільної подорожі до Італії. Аби ніхто нічого не запідозрив, коханці подорожували окремо: Фанні у вагоні першого класу, а Леопольд у дешевому третьому класі.

Про мазохізм та те, кому вигідно плекати комплекс жертви в українцях, говоритимуть кандидат філософських наук Володимир Єрмоленко та керівник департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України Юрій Рубан у пост-шоу «Історичної правди з Вахтангом Кіпіані». 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-13 09:14:22