вівторок, 21 листопада, 2017, 12:02 Київ
Четверта річниця Революції Гідності: як все починалося
  • 20 січня, біля стадіону "Динамо". Фото dendidenko .
  • 24 листопада, перший багатотисячний мітинг на Європейській площі. Фото Andrii Bozhok.
  • 24 листопада, перші зіткнення мітингувальників із правоохоронцями. Фото Efrem Lukatsky / AP.
  • Вечір 29 листопада, перед першою зачисткою Майдану. Фото Piliugin.
  • Ніч з 29 на 30 листопада, перша зачистка Майдану. На фото Гліб Гаранич, кореспондент Рейтерс. Фото Reuters
  • 1 грудня, учасники мітингу перед силовиками. Фото Reuters / Gleb Garanich.
  • 1 грудня, штурм Адміністрації Президента. Фото REUTERS / Vasily Fedosenko.
  • 1 грудня, штурм Адміністрації Президента. Фото Reuters / Gleb Garanich.
  • Ніч з 2 на 3 грудня, балерина на пуантах в захопленому мітингувальниками Жовтневому палаці. Фото Марії Волкової.
  • Один з грудневих днів, в захопленому КМДА сплять мітингувальники. Кадр відео Андрія Литвиненка.
  • 7 грудня львів'янин грає для силовиків. Фото Олега Мацеха.
  • 8 грудня "Марш мільйонів". Фото airpano.com.
  • 8 грудня Леніна повалили. Фото Sergei Chuzavkov / AP.
  • 9 грудня силовики в снігу. Фото з сайту zn.ua .
  • 10 грудня силовики на вулицях вже стали звичайним явищем. Фото Михайла Петяха.
  • Ніч з 10 на 11 грудня, під час штурму. Фото Нігини Бероєва, kp.ru.
  • 12 грудня, трохи доброти. Фото зі сторінки спільноти euronews.fans, Facebook
  • Новорічна ніч на Майдані, близько півмільйона українців співають гімн. Фото ТСН .
  • 6 січня, Сергій Нігоян Сергій Гагікович у барикад, 22 січня він загине. Фото з сайту dnepr.com .
  • 9 січня, знак на барикадах. Фото з сайту ukraine-revolution.tumblr.com .
  • 19 січня, друга хвиля протистояння, міліцейські автобуси на Грушевського трощать мітингувальники. фото Reuters
  • 19 січня, зіткнення біля стадіону "Динамо". Фото dendidenko .
  • 20 січня, силовики йдуть в атаку. Фото з сайту lenta-ua.net .
  • 20 січня, згорілі автобуси в попелі і заморозити піні з вогнегасника. Фото Іллі Варламова, zyalt.livejournal.com
  • 20 січня, патріот в згорілому автобусі. Фото worldnewsviews.com
  • 20 січня, так горіли по ту сторону барикад. Фото mirror.co.uk
  • 21 січня, мітингувальник і кордон силовиків. Фото Reuters, drugoi.livejournal.com
  • 22 січня, правоохоронці і мітингувальник. Фото з сайту mir24.net
  • 22 січня, священик закликає до перемир'я. Фото Segei Supinski / Getty Images
  • 22 січня, продовження протистояння на Грушевського. Фото з сайту ukraine-revolution.tumblr.com
  • 22 січня, бійці Беркута позують на тлі згорілого автобуса на Грушевського. Фото з сайту joyreactor.cc
  • Ніч з 22 на 23 січня, Грушевського у вогні. Фото Іллі Варламова
  • 24 січня, дорожні знаки замість щитів у мітингувальників. Фото з сайту ukraine-revolution.tumblr.com
  • 24 січня, дитина на Грушевського. Фото Reuters
  • 25 січня, мітингувальник з коктейлем Молотова. Фото Reuters
  • 18 лютого, постраждалі в боях батько і син, обидва - викладачі КПІ. Фото з сайту metro.co.uk
  • 19 лютого, тліючий Будинок профспілок. Фото з сайту esquire.ru
  • 20 лютого, мітингувальник на пам'ятнику засновникам Києва. Фото Jeff J Mitchell / Getty Images
  • 20 лютого, просочений кров'ю український прапор. Фото Jerome Sessini
  • 20 лютого, на тлі зруйнованого центру міста. Фото Максима Люкова, kp.ua
  • 20 лютого, епіцентр стрільби. Фото Reuters / Stringer
  • 20 лютого, мітингувальник на Майдані. Фото VASILY FEDOSENKO
  • 20 лютого, хол готелю "Україна". Фото Reuters / David Mdzinarishvili
  • 20 лютого, головна площа країни. Фото AP Photo | Efrem Lukatsky
  • 23 лютого, квіти Небесної сотні. Фото Віктор Гурняк, Insider

21 листопада 2013 року стало початком Революції Гідності – на Майдан Незалежності у Києві вийшли люди з мирним протестом проти скасування тодішньою владою підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Чотири роки тому у цей день – 21 листопада – Кабінет міністрів України під керівництвом Миколи Азарова ухвалив постанову про призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що мало статися на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада. Зриву угоди передували запевнення уряду і тодішнього президента Віктора Януковича про те, що для переходу на європейські стандарти, як того вимагає Угода про асоціацію, Україні в найближчі роки знадобиться кілька сотень мільярдів євро (останньою називалася сума у 160 млрд). І для поновлення євроінтеграційного процесу тодішня українська влада вимагала від ЄС компенсувати цю суму. Натомість, як «дешеву» альтернативу зближенню з ЄС режим Януковича пропонував приєднання України до Митного Союзу з Росією. Тому, посилаючись на зазначені витрати, 21 листопада, за тиждень до Саміту у Вільнюсі, уряд Азарова прийняв несподіване рішення відмовитися від підписання Угоди, що на ґрунті розквіту корупції та низького рівня життя викликало обурення в суспільстві і хвилю масових протестів по всій країні, – повідомляє УНІАН.

Вже ввечері того ж дня на Майдані Незалежності в Києві зібралися більше тисячі людей, до протестувальників також долучилися й низка тодішніх опозиційних політиків. У той же день Окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення масових акцій у центрі Києва до 7 січня 2014 року. Зазначимо, що подібні рішення судів, особливо стосовно політичних акцій опозиціонерів, за часів Януковича мали системний характер.

Крім Києва, акції відбулися в Івано-Франківську, Донецьку, Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Луцьку. Паралельно у соцмережах та ЗМІ на означення протестів поширилися слово і хештег «Євромайдан». Попри заборону суду, вже наступного дня кількість людей у Києві почала збільшуватися і до вечора 22 листопада вже обчислювалася кількома тисячами. Того ж вечора почалися перші серйозні сутички між правоохоронцями та протестувальниками, коли останні спробували встановити намети.

23 листопада працівники міліції намагалися відтіснити мітингувальників з Майдану, обґрунтовуючи це необхідністю встановлення новорічної ялинки, яка згодом стала одним із символів Євромайдану. Вже 24 листопада відбулися перші масові мітинги в Києві (100 тисяч учасників) та Львові (біля 20 тисяч). Також у ці дні масові акції тривали в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких містах мітинги були розігнані силовиками.

26 листопада до протестів організовано долучилися студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії. В наступні дні відбулися попереджувальний та загальний студентський страйки. Учасники протестів усіляко намагалися не ототожнювати себе з якими-небудь політичними силами, тому існувало табу на використання символіки політичних партій. Хоча самі опозиційні політики на мітингах були присутні.

Розгін Акції протесту у міру наближення та завершення саміту у Вільнюсі потроху спадав, людей, які ночували на Майдані, ставало дедалі менше. Але... відразу після завершення Вільнюського саміту, у ніч на 30 листопада 2013 року спецпризначенці «Беркуту» отримали наказ розігнати протестувальників, які ще залишалися на Майдані.

«Беркутівці» під час силового розгону побили десятки активістів, переважно молодь. Випадки неправомірного застосування сили співробітниками спецзагону МВС були зафіксовані журналістами. Частина протестувальників змогла знайти прихисток на території Михайлівського собору, який протягом кількох місяців був одним з оплотів революціонерів.

Читайте також: Небесна Сотня не їхала на Майдан помирати. Цих людей просто вбили, – журналістка

 

Згодом влада пояснювала рішення розігнати протестувальників необхідністю підготувати площу до новорічних свят, зокрема, встановити ялинку.

Вже з самого ранку після кривавого розгону на Михайлівській площі почали збиратися обурені громадяни, кількість яких значно перевищила кількість першопочаткових учасників Євромайдану. Народне Віче в Києві 1 грудня зібрало, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона людей.

Протестувальники змогли «відбити» у міліціонерів Майдан Незалежності, де вже почали встановлювати ялинку. Солдати внутрішніх військ, якими здебільшого були солдати-строковики і яких поставили охороняти площу, особливого спротиву не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню подій у ніч на 30 листопада.

Однією із знакових подій початку Революції гідності стала дата 11 грудня. Тоді, уночі, спецпризначенці знову спробували розігнати протестувальників. Тоді, у ніч проти середи, коли силовики знову штурмували Майдан, вперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили набат.

Акції протесту, що тривали в країні з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше – Революція гідності. У результаті тодішній президент Віктор Янукович у лютому, після масового розстрілу громадян у центрі Києва, втік до Росії. Усю повноту влади взяла на себе Верховна Рада України, яка призначила на 25 травня вибори президента України.

На виборах переміг Петро Порошенко, який 27 червня 2014 року підписав Угоду про асоціацію з ЄС в повному обсязі. Росія, користуючись ослабленням влади у Києві і в порушення Будапештського меморандуму, анексувала Крим і розпочала гібридну війну на Донбасі, яка триває й сьогодні.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-12 06:38:34