п'ятниця, 17 листопада, 2017, 18:28 Влада
Експерт про війну між НАБУ і ГПУ: Йде змагання публічних, а не доказових позицій

Якщо заяви Генпрокуратури проти керівника НАБУ Артема Ситника чи навпаки – звинувачення Бюро, висунені Юрію Луценку, не підтвердяться, це означатиме, що в країні не правоохоронні органи, а піар-структури. Адже наразі відбувається змагання публічних, а не доказових позицій.

Таку думку в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» (щобудня 10:00-12:00, 13:00–15:00 та 17:00–19:30 на телеканалі ZIK) висловив виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

Про причини суперечок між ГПУ та НАБУ можна буде говорити лише після оприлюднення фактажу, на основі якого було відкрито кримінальні справи однієї структури проти іншої.

«Також треба розбиратися, хто був ініціатором цих справ. Адже й маємо положення, згідно якого правоохоронні органи не можуть не відкривати провадження, якщо є заява про злочин», – зауважив Юрчишин.

Тож він підкреслив: зараз варто дати можливість правоохоронцям виконувати свою роботу. Якщо є підстави до стягнень щодо директора НАБУ чи Генпрокурора, то відповідним структурам потрібно зібрати докази та довести увесь фактаж у суді. Адже політизація роботи правоохоронних органів – найгірше, що тільки може впливати на їхню ефективність.

«Не буду зараз оцінювати, чому, майже одночасно виходять публічні позиції про відкриття цих справ – нехай це залишиться на совісті керівників відповідних структур. Якщо є підстави, люди мають відповідати. Якщо ж це була суто піар-акція, то, на жаль, маємо не правоохоронні органи, а піар-структури», – зазначив Юрчишин.

Разом із тим він переконаний: якщо у НАБУ справді є підстави звинувачувати Генпрокуратуру, Бюро обов‘язково доведе справу до суду.

«Що ж стосується ГПУ, то, на жаль, вони не зможуть довести оголошеної ними справи до суду, адже із 20 листопада орган втрачає право на слідчу діяльність. Ця компетенція має бути передана іншим структурам», – розповів експерт.

Однак, не всі злочини є куди передавати. Хоча й, звісно, парламент ще має трохи часу, аби заповнити «цю прогалину». Адже не всі злочини є куди передавати.

«Великі некорупційні справи, які мають бути у юрисдикції ДБР, Генеральна прокуратура поки що взагалі немає кому передати. Тому, це теж проблема. Та справу проти Ситника Генпрокуратура може супроводжувати чи представляти у суді. Розслідуватиме ж її інша структура – поліція чи ДБР», –  пояснив Юрчишин.

Окрім того він підкреслив: мусимо перерости період, коли немає довіри ані до більшості правоохоронних структур, ані до судової системи.

«Я дуже сподіваюся, що судова реформа – у компетенції створення Антикорупційного суду і це може встановити інституції, які матимуть довіру та зможуть впроваджувати верховенство права. Тоді політизація спаде», – наголосив експерт.

Однак, за його словами, до того моменту, у найближчі кілька років, нас все ж чекає серйозна політизація роботи правоохоронних органів.

«На жаль, оскільки ми живемо в інформаційну добу, де комунікації відіграють ключову роль, дуже багато заяв керівників правоохоронців диктуватимуться і з метою публічного позиціонування. Це перехідний період. Якщо аналізувати Східну Європу 90-х років, у них була схожа ситуація. Зараз ж це менш притаманно, адже там висока довіра до судів. У нас ж наразі із цим проблеми, тому йде змагання публічних, а не доказових позицій», – резюмував Ярослав Юрчишин.

Нагадаємо, вчора Генпрокуратура відкрила справу проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства. Після цього Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження за фактом ймовірного незаконного збагачення генерального прокурора Юрія Луценка. 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-11 13:23:12