середа, 15 листопада, 2017, 17:58 Події
У розкраданні коштів на фортифікації для АТО фігурує до десяти облдержадміністрацій, – Ціцак

Ще 2015 року Кабмін виділив майже мільярд гривень, за які 19 облдержадміністрацій мали збудувати оборонні споруди на Донбасі. Та виявилось, що фортифікації звели абияк, а кошти просто розікрали. У кримінальному провадженні фігурують військові, підрядники та чиновники аж семи обласних адміністрацій – від Івано-Франківська і до Харкова. Однак за два роки у цій справі оголосили тільки один судовий вирок.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» (щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK).

Ще у 2015 році Кабмін виділив Міністерству оборони України 850 мільйонів гривень на будівництво опорних пунктів у зоні АТО. Для цього МОУ уклало договори із Київською міською та 19 обласними державними адміністраціями. Ті залучили субпідрядні компанії, які силами 5000 робітників збудували 240 опорних пунктів, що простягнулись на 600 кілометрів. Про перебіг та завершення завдання адміністрації звітували у ЗМІ, однак невдовзі переможні новини змінились повідомленнями про невиконання робіт, перевищення службових повноважень та розкрадання бюджетних коштів. У судових провадженнях йшлося про мільйонні збитки для бюджету. Адже, поки противник тренує наступ, зведені за 850 мільйонів гривень українські фортифікації розсипаються на очах. Ще не завершені позиції та окопи уже руйнуються. Тож наразі важко уявити, як понищені шанці взагалі можуть когось захистити.

Цікаво, що, згідно з даними реєстру судових засідань, перше кримінальне провадження щодо цього відкрили ще у серпні 2015-го. У реєстрі судових рішень є й інформація про розкрадання коштів, де фігурують аж сім обласних державних адміністрацій – замовників робіт: Полтавська, Вінницька, Запорізька, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька та Харківська. Та за два роки ухвалено лише один вирок – у справі Запорізької облдержадміністрації. Відтак за підписання актів невиконаних робіт майор ЗСУ Олександр Шатковський отримав два роки позбавлення волі. Однак за сприяння слідству ув’язнення змінили службовим обмеженням на той самий термін. Решта ж проваджень перебувала на етапі досудового слідства аж до вересня 2017 року. Розслідування зловживань отримало значне прискорення лише після того, як Генпрокурор Юрій Луценко поїхав сам оглядати укріплення. Під впливом побаченого він доручив новопризначеному військовому прокурору АТО Олегові Ціцаку розібратись із цим.

«Ціцак отримав чітке завдання – до кінця року видати підозри усім губернаторам та їхнім заступникам, які підписували акти прийому-передачі робіт. Але, як тепер виявляється, споруди взяли на баланс військові, тобто військові будуть за це відповідати. Видасть підозри – буде працювати, не буде підозр – вилетить звідти, як і попередні», – заявив Луценко.

Тож уже через місяць після інспекції першу підозру оголосили колишньому заступникові Запорізької облдержадміністрації Олексієві Литвину.

«Литвина звинувачують в тому, що він організував прийняття робіт, які насправді на момент, коли підписувалися, були невиконані. Тобто вони взяли на баланс те, чого не існувало. Це завдало збитків на 11 мільйонів гривень», – розповів Ціцак.

Олексію Литвину закидають п’ять статей. Згідно з обвинуваченням, саме Литвин умовив майора Шатковського підписати нечесні акти.

«Шатковський свідчив проти мене, та він жив на тих спорудах. Він – хороший офіцер, але підрядники – недбалі люди. Він справжній, його просто зламали», – переконаний Литвин.

Себе ж пан Литвин також винним не вважає. За його словами, він тоді лише був стажером на посаду заступника голови Запорізької ОДА, тож узагалі не мав жодних повноважень.

«Підозра проти мене заснована на фактах, яких взагалі не існує. Мені не було делеговано права перевірки чи підпису фінансових документів. Також прийом об’єктів взагалі не входив до моєї, навіть усної, компетенції. Ці документи не проходили через мене», – заявив Литвин, мовляв, вважає, що із нього просто намагаються зробити головного лиходія. Сам ж він навіть звернувся до Європейського суду з прав людини, аби захистити своє чесне ім’я. Хоча й у військовій прокуратурі певні, що доказів для обвинувачення – достатньо.

«У будь-якому випадку, висновок дасть суд. Ми ж вважали, що зібрали достатній обсяг доказів для оголошення підозри. Головне – щоб усе відбувалось правильно, адже не можемо зараз розкидатися підозрами, а людей за півроку випустять», – наголосив Олег Ціцак.

Разом із тим, посилаючись на таємницю слідства, він зауважив: хоча й не може розкривати усіх деталей, та наголосив: предметом дослідження є близько десятка облдержадміністрацій. Яких саме – прокурор, звичайно ж, не назвав, однак запевнив, що у всьому розбираються дуже ретельно.

«Ми залежні від інших учасників кримінального судочинства, зокрема експертів, вони ставлять основну крапку в тому, чи відповідає воно вимогам, які хотіло Міноборони, замовляючи ці споруди, чи ні», – додав він.

За словами військового прокурора, є три категорії підозрюваних: підрядні та субпідрядні організації, представники замовника – облдержадміністрацій, а також посадові особи ЗСУ, які відповідали за прийняття оборонних споруд в експлуатацію.

Тим часом, ще однією чинною посадовою особою, яка може отримати наступну підозру від прокуратури, виявився директор департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації Дмитро Романченко. Саме його підпис – під актом, який засвідчує, що ТОВ «Інвестбуд» виконало роботи з будівництва фортифікацій на Луганщині. Хоча насправді, згідно з версією слідства, відбулась розтрата 1 мільйона 200 тисяч гривень бюджетних коштів. Своєю чергою, Романченко із таким звинуваченням не згідний, мовляв, «не розтратив ані копійки державних коштів, а навпаки – зекономив, тому що шукав підрядників».

До слова, серед засновників підрядника ТОВ «Інвестбуд», окрім мешканців Сєверодонецька та Лисичанська, є й російське підприємство «Уральський мінералогічний центр «Недра» з адресою реєстрації у Єкатеринбурзі. Кращого підрядника для будівництва суб’єктів державної таємниці годі і знайти.

Наразі ж військова прокуратура перевіряє зведені фортифікації – експертизі підлягає навіть склад бетону. Звітувати про розслідування обіцяють на початку 2018 року. Та цікаво, що й цього року для облдержадміністрацій також виділяли бюджетні гроші – на завершення оборонних споруд. Зокрема, сумнозвісній Запорізькій ОДА у 2017-му дісталося аж майже 124 мільйони гривень.

«У ЗСУ недостатньо інженерних підрозділів. Адже за часів Януковича їх просто знищували. Зараз їх частково відновили і навіть працює інженерно-саперна бригада. Але вона просто не впорається з обсягом завдань. Тому й залучали цивільних людей і техніку, але вони не до кінця розуміють, як все облаштовувати. Якщо ж армія сама буде себе облаштовувати, це скоротить бюрократичний ланцюг та зменшить розкрадання. Адже військові як ніхто знають, що і як потрібно робити», – наголосив військовий експерт Олексій Арестович.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-14 00:38:09