середа, 15 листопада, 2017, 16:31 Економіка
Пеня, абонплата і заміна ЖЕКів: основні новації реформи ЖКГ
Фото: dt.ua
Фото: dt.ua

Ухвалений 9 листопада закон «Про житлово-комунальні послуги» означає запуск серйозної реформи у сфері ЖКГ. Утім, зміни не прийдуть так швидко, як хотілося, адже про ліквідацію монополії головних постачальників послуг наразі не йдеться. Однак епоха ЖЕКів, цілком вірогідно, може завершитися.

Головні нововведення, передбачені цим законом, для ІА ZIK пояснила координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.

Зміна структури тарифу

Законопроект передбачає запровадження типового договору на управління будинком і відокремлення плати за комунальні послуги й плати за управління будинком.

«Одна частина оплати – це послуга з управління будинком і прибудинковою територією плюс винагорода управителю. Фактично це те, що ми сьогодні платимо ЖЕКу. І тут співвласники можуть обрати один із трьох варіантів, як здійснювати управління – чи безпосередньо (коли, наприклад, у будинку лише чотири-шість квартир), чи через ОСББ, чи через компанію-управителя», – зазначає експерт «Опори».

Стосовно надання комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, електро- і газопостачання), то тут також можливі різні моделі: індивідуальний договір, колективний договір і колективний споживач. Від того, який з цих варіантів буде обраний, залежатиме, хто відповідатиме за утримання внутрішньо будинкових мереж і якість надання послуг безпосередньо до окремих квартир.

На практиці ці зміни виглядатимуть так, що платіжки складатимуться із двох рядків: із сьогоднішнього тарифу на комунальну послугу буде виведена складова обслуговування внутрішньо будинкових мереж і вартість абонентського обслуговування.

При цьому введення абонплати залежатиме від того, яку саме модель відносин обере споживач. «Абонплата буде тільки в першому варіанті, тобто якщо укладено індивідуальний договір, відповідно до якого монополіст відповідає за якість надання послуги в квартирі», – пояснює експерт.

Замість ЖЕКів – управителі

Закон дає рік часу, доки будуть діяти старі договори. Тому, на думку Тетяни Бойко, вже з 1 січня 2019 року масового переукладення договорів не варто очікувати і що «ще рік точно все буде по-старому».

Водночас для тих будинків, які ні ОСББ не створили, ні управителя не обрали, орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах має призначити такого управителя. Але є висока ймовірність того, що цими ж управителями можуть бути і теперішні ЖЕКи, які просто «змінять вивіску».

Варто зазначити, що на цьому ринку вже з’являються приватні компанії-управителі, навіть є кілька асоціацій. Чим більше будуть врегульовані законодавчі умови, тим більше це стимулюватиме появу нових гравців. Окрім того, появі альтернативних ЖЕКам компаній повинна сприяти монетизація субсидій, адже тоді у цих компаній не буде ризику, що доведеться місяцями чекати від держави коштів за субсидіянтів.

Закон також передбачає можливість обирати постачальника комунальних послуг. Однак тут, на відміну від ситуації з ЖЕКами, така можливість, скоріше за все, у найближчій перспективі залишиться теоретичною, адже за фактом зараз немає альтернативи монополістам, якими є облгази й обленерго. Тобто демонополізації ринку ЖКГ очікувати наразі не варто.

Разом з тим, новий закон «Про житлово-комунальні послуги» дозволить власникам квартир у багатоквартирних будинках відєднатись від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Але це можливо за умови, якщо є певна кількість уже відключених квартир у будинку.

«У багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні», – йдеться у тексті закону.

Водночас примусове відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не допускається.

Якість послуг і пеня

Закон передбачає запровадження перевірки якості комунальних послуг, а також можливість зменшення розміру плати, якщо вони були поганої якості, і не платити, якщо послуга не була надана.

У принципі, цей механізм теоретично існує вже зараз. Якщо послуга не є якісною, споживач має повідомити про це виконавця і протягом однієї доби той має прийти та скласти акт. Якщо виконавець відмовляється це зробити, то споживач бере ще двох споживачів для підтвердження своїх претензій. Якщо монополіст відмовляється проводити перерахунок, тоді ця справа має вирішуватись у суді.

Камінь спотикання тут полягає в тому, що на сьогодні не визначено чітко відповідальних, коли, скажімо, компанія постачає тепло до будинку, але не займається обслуговуванням внутрішньо будинкових мереж. «Якщо вже буде визначена якась чітка модель і буде укладений відповідний договір, тоді буде зрозуміло, до кого звертатися з претензією – чи йти до свого ЖЕКу, чи безпосередньо до монополіста. Тобто цей механізм, який є вже сьогодні, стане більш реалістичним», – вважає Тетяна Бойко.

Якщо споживач заборгував за комунальні послуги, закон передбачає стягнення пені у розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день затримки. Тобто в рік виходитиме 3,6%. Але нараховувати пеню почнуть лише з 1 січня 2019 року.

При цьому загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Крім того, штрафи обіцяють не нараховувати, якщо людина має затримку із зарплатою або ж держава невчасно перерахувала кошти на субсидії.

Вартість послуг і результат реформи

Розміри платіжок, які в кінцевому результаті отримуватимуть споживачі, залежатимуть індивідуально від кожного будинку, пояснює експерт «Опори»: «Чим більш дірявий, енергонеефективний будинок, там, можливо, платежі збільшаться. Загалом самі витрати на комунальні послуги не повинні змінитися. Якщо, наприклад, обрано модель індивідуального договору, то, швидше за все, збільшаться платежі виконавцям послуг, але зменшаться управителю. Якщо це варіант колективного договору, то платежі зменшаться виконавцям, а можливо, й управителям. Колективний споживач однозначно платитиме менше, але тут є високі ризики. Якщо, наприклад, одна з квартир у будинку не платитиме, то це буде проблемою всього будинку і з неплатниками потрібно буде боротися самим мешканцям».

Закон 1581-д «Про житлово-комунальні послуги» Тетяна Бойко називає другим наріжним каменем реформ ЖКГ після закону 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»:

«Можна вже зараз сказати, що реформа стартувала, і це серйозно. Звісно, потрібна ще підзаконна база, потрібна практична імплементація. Ця реформа розрахована на те, що відповідальними будуть самі мешканці, тобто що вони будуть організовані й ініціативні. Якщо ж вони будуть пасивними, для них нічого не зміниться. Крім того, на ринок управління багатоквартирними будинками повинні прийти нові гравці. Якщо мешканці будуть обирати тільки зі старих ЖЕКів, очевидно, ситуація не зміниться на краще. А поява нових гравців і конкуренція між ними сприятиме підвищенню якості. Таким чином, реформа стартувала, але її реалізація ще залежить від багатьох інших факторів».

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-22 09:21:20