вівторок, 14 листопада, 2017, 13:47 Світ
Польща не може усвідомити, що Україна змінилася, – Шеремета

Після Революції гідності Україна обрала шлях верховенства права. Однак, така позиція у питаннях вшанування історичної пам‘яті є досі незвичною для польських партнерів.

Таку думку в ефірі хард-ток-шоу «В очі» (щопонеділка о 22:30 на телеканалі ZIK) висловив секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам‘яті Святослав Шеремета.

«Говорити з Польщею на тему національної історії завжди складно, бо наші думки категорично відрізняються через сприйняття певних персонажів та процесів. Проте між нами завжди відбувався діалог. Безумовно, досить часто нам не вдавалось домовитися. Щоправда, після консультацій ми завжди виходили як партнери, адже розуміли, що наша справа – сидіти і будувати діалог», – зазначив гість програми.

Та все ж, за його словами, після того, як у Польщі ліквідували Раду охорони пам‘яті боротьби і мучеництва, вести переговори із сусідами стало складніше.

«Рада охорони пам’яті боротьби і мучеництва була нашим партнером. Тепер у нас виникають певні незручності у співпраці з поляками. Першого серпня, після повної ліквідації Ради, її функції перейняли Міністерство культури та Інститут національної пам‘яті. Я так розумію, що до сьогодні в них відбувається перетягування того, хто за що відповідає, але це внутрішньо польські справи», – підкреслив експерт.

Окрім того, Святослав Шеремета наголосив,  що українська сторона готова до компромісів, утім польська – ні.

«Є питання історичної пам‘яті і її увічнення. У будь-якому випадку має бути діалог, де українська сторона вже декларує компроміси. Тому що тільки так можна вибудувати механізми співпраці. Ми до цього готові, проте, на превеликий жаль, до цього не готова Польща», – зазначає секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті.

Адже, на його думку, польська сторона до сьогодні не може усвідомити те, що Україна змінилася після 2014 року.

«Ми не такі, як 10 років тому. Після Революції гідності Україна стала зовсім іншою і вимагає верховенства права. Водночас, наші партнери звикли, що у нас можна на це не зважати. Наприклад, у Бикивні, на момент відкриття меморіалу не було жодного державного документу, який дозволяв би це зробити. На основі яких паперів його встановили? Вийшло так, що архітектор Лариса Скорик передала земельну ділянку секретарю Ради охорони боротьби і мучеництва під будівництво. Чому так сталось? Бо свого часу два президенти домовилися. У Польщі й досі думають, що так можна продовжувати працювати з нами», – додає експерт.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-17 21:25:25