четвер, 9 листопада, 2017, 10:49 Влада
Михайло Цимбалюк: Ми відроджуємо «Батьківщину» у Львові
Голова Львівської обласної організації ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк. Фото: batkivshchyna.lviv.ua
Голова Львівської обласної організації ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк. Фото: batkivshchyna.lviv.ua

Останні вибори в ОТГ на Львівщині відзначилися застосуванням адмінресурсу і тиском на опозиційних кандидатів, заявляє голова Львівської обласної організації ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк. Їхня партія не представлена зараз у Львівській міськраді, втім, активно відроджує свій міський осередок і розраховує отримати потужну фракцію у наступному скликанні ЛМР. Про це, а також про заміну керівних кадрів у Львівській «Батьківщині» Цимбалюк розказав в інтерв’ю ІА ZIK. Крім того, як генерал міліції і колишній ректор Львівського державного університету МВС він розповів, чому, на його думку, реформа поліції провалилася і як вирішити проблему з нелегальним обігом зброї в Україні.

ЦВК затягує оголошення результатів виборів

Як ви оцінюєте результат виборів до ОТГ і те, як відбувалася ця виборча кампанія? 

– Ці вибори насправді були дуже непрості. До них була прикута велика увага політичних сил, тому що нарешті в Україні зрозуміли, що ми перейшли до іншої системи виборів. Тобто результат волевиявлення в ОТГ – це є реальна соціологія тієї чи іншої політичної сили. І Львівщині ці вибори були надзвичайно ускладнені через адміністративний ресурс і тиск.

Наші кандидати і кандидати від інших опозиційних сил відчули це на собі. Людей звільняли з роботи, примушували висуватись від провладної партії. Такі факти є по Сколівському, Самбірському, Мостиському районах. Але нам все-таки вдалося зайняти на Львівщині перше місце серед усіх політичних сил з результатом майже 29% (за результатом паралельного підрахунку виборчого штабу, – ред.).

Ми всі ці факти порушень озвучували, щоб і влада, і правоохоронні органи вчасно реагували, але, на жаль, якоїсь конкретної їхньої позиції ми так і не побачили.

Ці вибори також вирізнялися тим, що чиновники відкрито агітували за того чи іншого кандидата. Наприклад, голова обласної адміністрації особисто їздив у Славське і в інші міста, де агітував за провладних кандидатів. Інші чиновники теж були задіяні на виборах. Причому дехто оформив відпустки, а дехто агітував у робочий час, як наприклад, голова Самбірської райдержадміністрації. Це все зафіксовано. Тобто влада мала вплив на вибори, хоча ті кандидати, які йшли від БПП, навіть не були членами цієї партії. А це показує, що провладні політичні сили – такі, як БПП, «Народний фронт» нині не користуються повагою серед людей.

Щодо «Батьківщини», то найбільшою агітацією за нашу політичну силу стала успішність тих громад, де наші представники мають більшість у радах. Наприклад, на попередніх весняних виборах у Магерівській ОТГ Жовківського району переміг молодий представник нашої політичної сили і більшість там становлять наші партійці. Також у Нижанковичах Старосамбірського району перемогу отримав наш представник Володимир Смолінський. Це дуже позитивний сигнал. Ми вважаємо, що запорука успіху – це саме вдале господарювання цих здібних людей.

А як щодо офіційного підрахунку голосів і встановлення результатів? Як на Львівщині відбувається цей процес?

– Центральна виборча комісія затягує цей процес, хоча ми вели паралельний підрахунок голосів і в нас в області вже оголошені попередні результати. Ми переконані, що ЦВК повинна була би якнайшвидше завершити підрахунок. Але наша політична сила має серйозні зауваження до роботи Комісії, неодноразово про цю проблему заявляла наш лідер Юлія Тимошенко і депутати Верховної Ради, тому що склад ЦВК не є легітимним. Це ті люди, які фальшували попередні вибори і є, звичайно, залежні від влади. Через те вони сьогодні й затягують цей процес.

Але я впевнений, що результат майже не зміниться, можливо на якихось 0,5%. Насправді ЦВК змушена буде оголосити його найближчим часом. Те, що так довго йде підрахунок, ще раз свідчить, що відбувається фальсифікація і що в них немає політичної волі оголошувати результати. БПП вже до того договорилися, що вони пропонують спочатку сформувати фракції в радах ОТГ і тоді побачити результат.

– Це вони офіційно заявляють чи кулуарно?

– Так, це офіційно кажуть їхні депутати Верховної Ради. Вони хочуть залучити самовисуванців і далі силою заганяють людей у так звані фракції БПП. Ми ці факти відслідковуємо і вважаємо, що життя виборами не закінчується. Ці люди, які фальшували вибори, однозначно будуть нести покарання в майбутньому.

– А затягування йде по якихось конкретних ОТГ чи загалом?

– В основному затягується загалом оголошення результатів. Насправді в нашій області вже все пораховано, тільки залишилося, щоб ЦВК це оголосила.

– Які у вас очікування від рад у цих нових ОТГ і які завдання там ставите для своїх партійців?

– Насамперед, ми говорили це й перед виборами: ми не дамо зруйнувати сільську інфраструктуру. Наша завдання, щоб у тих громадах, які об’єдналися, депутатський корпус не дозволив закрити фельдшерсько-акушерські пункти, школи, лікарні, а також не допустив розбазарювання землі.

Територіальні громади по ОТГ не завжди були поділені за ініціативою людей. У більшості це чиновники підготували так званий перспективний план розвитку, де під себе народні депутати-мажоритарники, обласна і районна адміністрації зробили об’єднання там, де, на їхню думку, вони мають перевагу і можуть натиснути адміністративним ресурсом на людей. Але це штучно, тому одні громади, які мають джерела для надходження бюджету будуть успішні, а в інших громад буде велика проблема.

Завдання нашої фракції у Верховній Раді – таким чином розділити бюджет, щоб максимально підтримати ініціативи громад, аби вони могли заробляти гроші, бо нині, на жаль, центральна влада вилучає всі зароблені кошти і потім частину повертає. Чітких правил гри немає, тому є така небезпека, що центральна влада хоче скинути на об’єднані громади свої проблеми щодо утримання дитячих садків, шкіл та іншої інфраструктури. Ми вже маємо сумні приклади в освіті, коли закриваються ПТУ, фінансування яких скинули на місцеві бюджети.

Йде оздоровлення міського партосередку у Львові

Ви вже майже два роки на посаді голови Львівської «Батьківщини» на Львівщині. Які висновки з роботи обласного осередку за цей період можете зробити?

– Нашій команді вдалося відновити роботу всіх громадських приймалень у районах і містах. Ми вважаємо, що це позитивне зрушення, тому що сьогодні всі громадяни, які хочуть потрапити до депутата будь-якого рівня від «Батьківщини», можуть прийти в наші офіси, які є буквально в кожному районі і кожному місті обласного підпорядкування. І люди до нас звертаються, вони відчувають, що ми зможемо – не дивлячись на наше перебування в опозиції – допомагати вирішувати їхні проблеми. Інколи ми це робимо через наших депутатів, але є також випадки, коли ми допомагаємо людям, залучивши наших юристів.

Більшість районних партійних організацій уже покращили свою роботу і ми відчуваємо, що рейтинг нашої політичної сили й авторитет серед населення зростає. Потужний осередок працює в Золочівському районі, у Новому Роздолі, Трускавці. Один із найкращих – це Жовківський осередок. Покращується робота у Червонограді і в інших районах та містах, де батьківщинівці мають фракції у районних та міських радах і можуть відстоювати інтереси громадян.

На жаль, у нас немає фракції у Львівській міській раді, але зараз йде оздоровлення міського партосередку. Прийшли нові люди в керівництво районних партійних організацій Львова, а ми маємо осередки в кожному районі міста. Було прийнято рішення політрадою партії, що я також буду виконувати обов’язки голови міської партійної організації Львівської «Батьківщини» доти, поки ми не сформуємо тут потужну команду (попередній голова Львівської міської організації «Батьківщини» Ігор Коць наприкінці серпня склав свої повноваження, – ред.). Тоді, звичайно, партійна конференція обере керівника міської «Батьківщини».

Поки що наше завдання – сформувати потужні осередки в районах Львова. У нас непогано працює «Батьківщина» у Залізничному районі, стабілізувалася ситуація і в Галицькому, і в Шевченківському районах. А зараз призначений виконувач обов’язків керівника Личаківського і Франківського партосередків і на черзі – Сихівський район.

Тобто ми вважаємо, що партія повинна оновлюватися, мають приходити в партію нові люди. Поєднання молодості і досвіду, ми впевнені, дасть бажаний результат. Ми навіть не сумніваємось, що в майбутньому скликанні Львівської міської ради «Батьківщина» буде представлена потужною командою депутатів.

– А яка ситуація в районах області? Відомо, що за останні кілька місяців позвільнялись кілька голів районних осередків. Чим це було зумовлено і чи є вже заміна для цих кадрів?

– Звичайно, у нас є кадровий резерв. Ми, безумовно, цінимо всіх наших партійців, але життя вимагає змін. Одні люди йдуть на заслужений відпочинок, залишаються членами партії, інші просто не витримують тих вимог, які сьогодні ставить час. Політична конкуренція зростає, рейтинг нашої партії йде вгору і, звичайно, ми не робимо великої таємниці з того, що не всі люди витримують випробовування часом. Але підкреслюю: ми нікого не виганяємо. Люди, які були звільнені з посад керівників районних парторганізацій, залишаються членами партії.

Одні з них уже працюють на своїх округах, щоб у майбутньому стати депутатами міської ради, інші підуть в округах на виборах до ВР. Тобто у нас відбувається нормальний плановий процес заміни і підготовки молодих кваліфікованих кадрів.

– Чи є зараз голови у всіх районних осередків по області?

– У нас всюди є керівники, у деяких районах – виконувачі обов’язків.

Треба визнати, що реформа МВС провалена

Тепер запитання до вас як до генерала міліції. Як ви оцінюєте процес реформування МВС, зокрема, те, що вже зроблено на сьогодні?

– Мені здається, що взагалі все почалося з тих реформаторів, які, мабуть, приїхали з інших держав і не знали української мови, бо склалося враження, що це не реформування міліції, а розформування. Фактично знищено професійне ядро правоохоронних органів і мова не йде тільки про колишню міліцію. Керівництво МВС узагалі не підготувало плану реформування, а якщо цей план і є, то десь він захований від суспільства. Не оголошено поетапність, що і в який термін будуть реформувати.

Реформа почалася з патрульної поліції, але завершилося це все пшиком. По-перше, не всюди по України вона створена, бо, як кажуть ті реформатори, які пішли, закінчились гроші.

По-друге, за три місяці підготувати професійного правоохоронця нереально. Я впевнений, що колись ті, хто проводили реформи, будуть нести і кримінальну відповідальність за те, що вони брали молодих людей, за три місяці навчали невідомо чого, вручали їм вогнепальну зброю і відправляли цих дітей на вірну смерть до злочинців. Останні приклади про це свідчать – у Дніпропетровську п’ять поліцейських отримали поранення від розриву гранат, які кинули в їхній бік злочинці. Хто цих поліцейських відправляв на смерть? Хто їх інструктував? Так само ми бачимо, яка трагедія сталася у Княжичах і ми не отримали відповіді, хто в кого стріляв. А виявляється, постріляли одні одних правоохоронці з різних підрозділів.

А скільки нових автомобілів розбомбили самі поліцейські? Період селфі закінчився. У людей були високі очікування, що нові кадри прийдуть і будуть кращими, ніж ті, що пішли. А вони виявилися неготові до викликів, які зараз з’явилися у нашій державі.

В обігу велика кількість незаконної зброї, ніхто її не вилучає. Карний розшук знищили. Зараз нема кому розслідувати злочини, бо слідства як такого не існує. Є молоді слідчі, які позакінчували вищі навчальні заклади системи МВС. Так от, вони зараз мають по 300 кримінальних проваджень. Ця молода людина фізично не може вкластися в терміни проведення досудового розслідування. Через те правопорушення реєструють, а потім ці справи зависають у шухлядах.

Через те рівень злочинності у нас зростає, хоча на Західній Україні він завжди був нижчий, ніж у центрі держави і на сході. Людей вже є велика недовіра до поліції і вони надіються тільки на себе. Побільшало квартирних крадіжок, розбоїв, вбивств із застосуванням вогнепальної зброї. Україна стала тим місцем, куди з’їжджаються злодії з держав колишнього СРСР, тому що тут є безконтрольність. А цих молодих людей, які прийшли в поліцію нікому навчати. І нині страшна річ, коли керівництво МВС і навіть Прем’єр-міністр з високої державної трибуни говорять, що рівень злочинності зменшується.

– До речі, про статистику. Нещодавно глава Нацполіції наводив дані, що злочинів, які здійснюються безпосередньо на вулиці, якраз стало менше через те, що на вулиці вийшла патрульна поліція. На вашу думку, цій статистиці довіряти не можна?

– Я вважаю, що йде маніпуляція цими даними. Дурять главу Нацполіції, а він дурить весь народ. Найкраще може сказати кожна людина, чи вона відчуває, що злочинів стало менше. Та ні, просто їх укривають від обліку. Є випадки, коли поліція вже навіть не виїжджає на виклик, а якщо виїжджає, то не фіксує злочин.

До мене звертається багато людей у Львові, які за звичкою йдуть і питають поради. Скажімо, квартирна крадіжка, поліція виїхала, щось там записала і пропала. Проходить місяць, а до потерпілих ніхто не звертається, не проводять слідчі дії. Коли побили студентів одного із коледжів Львова, закрили кримінальне провадження, слідчий навіть жодного разу не запросив потерпілих. От вам як робиться статистика.

Якщо все буде збудовано на брехні, результату ніколи не буде. Щоб реально боротися зі злочинністю, потрібно, як мінімум, назвати речі своїми іменами, не соромитися визнати, що реформа провалена.

Ми як політична сила пропонуємо повернути у правоохоронні органи тих людей, які були звільнені за так званим законом про люстрацію, але не скоювали злочини. Повернути їх хоча би на цивільні посади і створити їм умови, щоб вони розкривали злочини. До речі, я спілкуюся з оперативниками-пенсіонерами. Багато із них готові навіть без грошей приходити і допомагати молодим. Вчити їх, як розкривати злочини.

Але найбільше зло зробило керівництво МВС, коли воно поділило на людей, які були в міліції – у народі їх уже називають «старовіри», і тих, які прийшли в нову поліцію. Між цими двома великим групами людей є конфлікт. Одні ображені тим, що їх відтіснили і вони навіть до сьогодні не отримують такі зарплати, які мають нові поліцейські, яких називають «тримісячними», бо їх за три місяці зробили поліцейським навіть без вищої освіти. Тих попередніх офіцерів держава вчила п’ять років, а вони отримують 5,5-6 тис. грн зарплати, тоді як ті молоді – 9-10 тис. грн. Тобто потрібно негайно створити рівні умови.

Додам також, що переатестація проводилася поверхнево, із запрошенням громадських активістів, які не завжди є фахівцями. Іноді люди просто не витримали морально і пішли, бо знали, що таке офіцерська честь. А залишилися негідники, яких реально треба було звільняти. Вони якимось чином знайшли лазівки, і їх назвали тою елітою, яка вчитиме молодих.

На сьогодні не завершено реформування жодної структури в МВС. Кримінальна міліція у справах неповнолітніх розформована, замість неї створена ювенальна поліція, але вона не виконує функції, які мала би – насамперед, профілактичні.

На дорогах твориться безчинство, тому що та поліція, яка нібито має певні повноваження, до кінця не може з цим впоратися, бо не має ні досвіду контролю за рухом, ні кваліфікації. І немає того, що обіцяло керівництво МВС ще три роки тому – технічних засобів контролю. Вся Європа в камерах відеоспостереження – здійснюється контроль швидкісного режиму, а в нашій державі немає жодного приладу, який міряє швидкість. Ми бачимо що на відремонтованих автошляхах найбільше сколюється ДТП, тому що народ безкарно ганяє. Поліцейські безправні і без досвіду. У нас узагалі дороги залишилися без управління. А статистика ДТП страшна: кожну добу 70 людей у державі гине. Це реально внутрішній фронт на дорогах. Про це ніхто не говорить.

Автомат Калашникова на чорному ринку можна купити за $100

– Ви згадували, що в обігу багато нелегальної зброї. Йдеться про зброю, яка могла бути незаконно вивезено з зони АТО? Які структури в першу чергу за це відповідальні і хто би мав взяти цю ситуацію під контроль?

– Так, це зброя з АТО. І взятися за це мало би знову ж таки МВС. Бо після того, як знищили пости ДАІ, на яких саме поліція мала би контролювати весь той транспорт, який рухався із зони АТО і перевозив боєприпаси та зброю, дороги ніхто не контролює. Через те із зони АТО в інші області перекочувала велика кількість незаконної зброї.

Більше того, були підриви складів боєприпасів, які, до речі не розслідуються і громадськість не знає, хто поніс покарання за це. Ми підозрюємо, що з таких складів теж позникала зброя, яка зараз у незаконному обігу. Згадаймо, коли склади в Калинівці ще вибухали, народний депутат від ББП Іван Винник оголосив, що збитки нанесені в розмірі 700 млн доларів. Ще нічого не було пораховано, а він уже знав суму збитків. Тому є підозри і про це відкрито говорять фахівці, що перед тим, як склад вибухнув, звідти була вкрадена зброя.

Нині на чорному ринку в Україні доходить до смішного: автомат Калашникова можна придбати за 100 доларів, гранати F1 можна купити за 500 грн. Це страшно. Поліція – і це її обов’язок – має право проводити оперативні закупівлі у підозрюваних і таким чином виходити на канали незаконно обігу зброї, проводити інші оперативні заходи. Ніхто зараз цим не займається. Тому людське життя у теперішніх умовах дуже знецінено.

– Насамкінець можете прокоментувати останню таку резонансу подію у Львові, коли у пр. Крива Липа вручали повісти призовникам? Яке ваше ставлення до того, в який спосіб це відбувалося і якою там була роль поліції?

– На моє переконання, в Україні потрібно нарешті створити контракту армію, де будуть отримувати достойну зарплату. Тобто армія має бути професійна.

Зараз є певні питання стосовно того, що молодь ухиляється від служби у Збройних силах. До речі, за це є кримінальна відповідальність. Тому правоохоронні органи повинні за інформацією військкомату встановлювати місце знаходження, оголошувати в розшук таких людей і здійснювати їх доставку до суду. Чому правоохоронні органи цього не роблять – це запитання до них. Я за те, що кожен має відповідати за законом. Сам спосіб, в який це було зроблено в Кривій Липі, звичайно, не зовсім цивілізований.

Тут є ще моральний бік питання. Ми не повинні забувати, що в державі йде війна. Ми періодично буваємо в зоні АТО, де відвідуємо наших бійців. І коли повертаєшся з передової, приїжджаєш у мирні міста, бачиш, як люди спокійно ввечері відпочивають під галасливу музику, відновилися салюти у розважальних закладах.

З іншого боку, коли молодь бачить, як чиновники розкрадають державу, як держава ставиться до учасників АТО, то, звичайно, у молодих людей виникає питання, навіщо йти в таку армію. Частина молоді виїжджає за кордон у пошуках кращого життя або просто щоб ухилитися від служби. Це вже проблема для влади, тобто це питання потрібно розглядати в комплексі.

Я маю сумнів, що з тих людей, яких силою призивають на службу, вийде здібний і професійний воїн. Із-під палиці такі речі не робляться. І тут ми знову повертаємося до необхідності створення професійної контрактної армії, підняття авторитету військовослужбовця.

Тоді як влада досі використовує радянські методи. Згадаймо, як в 1939 році мобілізували галичан, як у 1941 радянська влада забирала на фронт і як робили облави в 1942 році німецькі війська по Львову. Дуже прикро, що теперішні військкомати пішли таким самим шляхом. Нам потрібно рухатися в бік цивілізованого світу. Але ще раз підкреслюю: ми не повинні забувати, що в державі триває війна.

Розмовляла Тетяна Лайковська,
для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-17 21:31:49