понеділок, 6 листопада, 2017, 13:56 Події
Вітовський – чи не єдиний, хто був готовим відповідати за результат Листопадового чину, – історик

31 жовтня 1918 року саме Дмитро Вітовський скликав термінову нараду, якою й дав старт визначній події в історії Української держави – Листопадовому зриву. Відтак, уже 1 листопада, не проливши і краплі крові, українські військові змогли захопити Львів та створити Західноукраїнську народну республіку.

Про це йдеться в фільмі «Дмитро Вітовський» проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK).

Восени 1918 року на уламках імперій утворюються незалежні Чехословаччина, Польща, Югославія, Угорщина. Тим часом у Львові Військовий комітет уже тривалий час готує план мирного переобрання влади. Однак організатори ніяк не можуть визначитись із датою виступу.

«Польський політикум знав про плани українців, тому намагався їх випередити на день-два і перебрати владу ще 30-31 листопада», – зазначив доктор історичних наук Микола Литвин.

Щоб цього не допустити, 31 жовтня зв‘язківець між Військовим комітетом і Січовими Стрільцями Іван Теодор Рудницький їде на Прикарпаття за тим, хто міг би прискорити державотворчий процес – Дмитром Вітовським. Тож уже ввечері майбутній військовий керівник ЗУНР прибуває до столиці Галиччини із готовим планом дій та 20:00 скликає термінову нараду.

«Окрім Вітовського, мені навіть важко назвати інші прізвища того часу, які були максимально готовими відповідати за результат Листопадового чину», – заявив кандидат історичних наук Іван Хома.

Вітовський діє рішуче та віддає наказ негайно захопити пошту, телеграф, залізничні вокзали, летовища, казарми та банки.

«Українські Січові Стрільці не брали участі у листопадовому повстанні. Хоча й у літературі часто звучить, що це здійснили саме Січові Стрільці. Фактично ж владу перейняли українізовані частини австрійської армії», – розповідає Микола Литвин.

Вітовський не прогадує – це ідеальний час для повстання – українці застають поляків зненацька, саме коли вони відзначають День всіх святих. Тож уже о четвертій годині ранку влада у Львові опиняється в руках українців – без жодної краплі крові.

«Та ніч пройшла із мінімальними жертвами. Причиною цьому став ефект несподіванки. Цей деморалізаційний фактор справді мав значний вплив, тому що австрійські частини воліли якнайшвидше здати зброю», – наголошує кандидат історичних наук Василь Кметь.

Відтак, в усіх повітових містечках Галичини намагаються перебрати владу. Тим часом у Перемишлі навіть отримують наказ Вітовського підірвати міст над Сяном.

«Міст над Сяном пов‘язував Львів та Східну Галичину із Польщею. Через нього надсилали війська та боєприпаси. Він мав стратегічне значення», – пояснив кандидат історичних наук Дмитро Павлишин.

Однак наказ так і не вдалось виконати. Тож, можливо, саме через це українці починають втрачати свої позиції. Поляки швидко оговтуються і вже надвечір першого листопада починають чинити опір.Тим часом найбільш боєздатна сила українців – Січові Стрільці – запізнюються і приїжджають до Львова лише через чотири дні після Листопадового зриву. Окрім того, на той час ані УСС, ані сам Вітовський не мали досвіду війни у населеному пункті.

У цей час Дмитро Вітовський, відчуваючи, що не здатний контролювати ситуацію, зрікається посади командувача армією.

Події Листопадового чину дають поштовх утворенню ЗУНР, а потім і Акту Злуки. Тоді вже на посаді Державного секретаря військових справ Вітовський береться за мобілізацію до регулярного українського війська – Галицької армії.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-24 01:52:34