вівторок, 24 жовтня, 2017, 11:51 Людина
«Олеська битва»: головний хранитель радить Возняку розібратись «вдома» із наближеними
Фондосховище Олеського замку. Фото: radiosvoboda.org
Фондосховище Олеського замку. Фото: radiosvoboda.org

Гендиректор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького Тарас Возняк заявляє, що у фондах галереї під час інвентаризації не виявили 621 експонат. Найбільше раритетів не дорахувались у фондосховищі Олеського замку. Головний хранитель музею «Олеський замок» Тетяна Сабодаш відповіла на звинувачення, заявивши, що не має стосунку до загального списку пропаж у галереї і що директору потрібно розібратися «у себе «вдома» перш, ніж здіймати ґвалт».

Тарас Возняк повідомив у коментарі «Радіо Свобода», що на сьогодні, згідно з результатами інвентаризації, у десяти групах фондів галереї мистецтв не виявлено шість скульптур, зокрема дерев’яної австрійської школи XVIII століття – «Розп’яття», три роботи невідомих майстрів, а це кам’яну скульптуру «Фрагмент різьби по каменю», дерев’яні – «Святий Онуфрій» і «Голова Христа». Серед зниклих робіт і гіпсова скульптура Луїзи Штеренштейн «Жіночий портрет» та бронзова скульптура Юлія Синкевича «Плач».

Недорахувались фахівці комісії також 18 антикварних меблів, а це шафи, столи, стільці, комод, люстра, які періодично експонувались. Не вистачає у фонді семи монет періоду Великого князівства Сигізмунда ІІ, Речі Посполитої, а це XVII-XVIII століття, а також шести творів мистецтва: «Портрет подружжя» Данте Россетті та п’ять робіт невідомих майстрів. Під час звірення музейних предметів виявлено, що бракує 24 глиняних предметів – чорної кераміки – славної гаварецької школи, виконаних майстрами. 39 експонатів із гаварецького фонду не відповідають тим записам, які є у переліку галереї. Тобто, це замінені глечики, макітри, підсвічники, збанки.

«Звірка відбувається по групах зберігання, наприклад, «меблі», ці предмети можуть знаходитись і в Золочівському, і в Олеському замку чи у Львові. За результатами звірки на 18 жовтня 621 музейний предмет відсутній або підмінений іншими. Ці експонати різних століть. Ми тільки кількісно оцінили, а наступним етапом може бути виявлення фальшованих предметів, коли предмет автентичний підміняється копією. А це робота складніша, дуже контраверсійна, але залучатимемо фахівців з інших регіонів. З нумізматики не було шість предметів, а тепер звірили і ще одного не виявили на місці», – заявив директор Львівської галереї мистецтв.

Заява про зникнення старовинних монет із Львівської галереї мистецтв. Фото: radiosvoboda.org
Заява про зникнення старовинних монет із Львівської галереї мистецтв. Фото: radiosvoboda.org

Найбільше зникло експонатів із Олеського фондосховища.

Головний хранитель музею «Олеський замок» Тетяна Сабодаш відкидає звинувачення щодо зникнення експонатів. Свою відповідь Тарасу Возняку, що складається з кількох частин, вона опублікувала на сайті «Музейний простір»:

1. Щодо скульптури.

Андрійчук Л.Б. (з відділу обліку фондів, – ред.) подавала загальні списки по галереї, чого бракує. За загальні галерейні списки несу відповідальність не я, як зберігач одного відділу, а Ігор Хомин – головний зберігач галереї. Я відповідаю лише за те, що отримувала і за що розписувалась.

Група скульптури – «Різьба по каменю», «Св. Онуфрій», «Голова Христа» – ці експонати за актами я не отримувала і мої підписи на актах відсутні. Андрійчук Л.Б. (відділ обліку фондів) це достеменно відомо, бо ми тисячу разів разом з нею перевіряли акти надходження. Чому вона Вам не подала істинну інформацію – це на її совісті. Група скульптури С1 – за останньою інвентаризацією у мене зійшлась повністю у фондах, окрім названих трьох експонатів, які у фонди не надходили.

2. Стосовно меблів.

Меблі надходили в галерею без номерів, їх потім розвозив по відділах Борис Григорович Возницький, який поспішав робити експозиції в музеях. Слідом за меблями у Львові, у відділі обліку, писали акти, які цей відділ не поспішав ставити на меблі, бо треба було їхати в село. Чому не їхали, чому не контролювали – запитайте, будь ласка, в Хомина І.М. та Андрійчук Л.Б. Меблі, які надходили до мене, усі задокументовані. 18 меблів, які Ви так грізно перечислюєте, є, але на них відділ обліку до сих пір не поставив номери. Чому? Спитайте у своїх наближених – чому такий безлад в документах і до сих пір не наведений порядок в актах?

Повторюю – я відповідаю лише за ті експонати, що я отримувала за документами і за що я розписувалась. Цю істину знає кожен музейник.

3. Стосовно Гавареччини.

Всі експонати гаварецької кераміки задокументовані інвентаризаційною комісією, включаючи і експонати без номерів. Ми встановили, що у відділі обліку були допущені помилки з номерами на експонатах і їх найменуваннях. Це все є зафіксовано комісією. Ніхто з працівників замку нічого не міняв і не писав – усі документи можна перевірити. Чому не контролювали – запитайте у Хомина І.М. та Андрійчук Л.Б. До речі, Андрійчук Л.Б знає, про що йдеться, ми з нею не один день і не один місяць перевіряли, уточнювали кожен експонат і кожен пункт. Чому вона подала Вам, генеральному директору, невірну інформацію про стан речей по Олеському замку, я не знаю. «Може, вона і говорила Вам, але у Вас своя установка – спаплюжити всіх, хто працював з Возницьким Б.Г.», – звернулася Тетяна Сабодаш до Тараса Возняка.

Вона наголосила, що чекає будь-якої перевірки, якій надасть усі документи й експонати, за які відповідає.

«І не потрібно на мене навішувати загальний список пропаж у галереї, до якого я не маю жодного стосунку, – йдеться у її відповіді. – Тому розберіться спочатку у себе «вдома» перш, ніж здіймати ґвалт, інакше можна запросити поліцію і до Вас особисто як до директора, який не знаючи стану речей, звинувачує людей у крамолі».

Нагадаємо, Тетяна Сабодаш звернулась до Президента України Петра Порошенка від імені працівників музею за допомогою і захистом.

Вона наголошує, «під приводом проведення реорганізації в музеї почалася травля працівників, безпідставне звільнення з роботи та звинувачення в крадіжках, підміні експонатів, корупції».

Тепер дійшла черга і до працівників Олеського замку, так, зокрема завідуючого замком Соломку Р.П. звинувачують у зникненні монет, а її, головного хранителя музею, звинувачують у підміні музейних експонатів.

«Усі пред’явлені мною документи засвідчують, що це є груба фальсифікація, брехня, але на нинішнього директора це не діє, бо він собі поставив за мету оновити «корупційний» склад музейних працівників», – наголошує автор листа.

У свою чергу Тарас Возняк заявив, коли відбувалася звірка групи «нумізматики», спеціально возили експерта, який все компетентно розповів: «По Олеському замку комісія працювала понад півроку, це дало результат звірки. І підлеглі Сабодаш підписались, що відсутні предмети. Тетяна Сабодаш є зберігач, щодо неї не маю жодних закидів, зі здивуванням побачив таку велику відсутність предметів. Очевидно, що поліція повинна виявити, в який спосіб пропали ці речі».

Дирекція Львівської галереї мистецтв зробила третє подання у Нацполіцію Львівщини, повідомивши про зниклі музейні предмети. Адже на сьогодні триває два досудові слідства щодо зникнення експонатів із фондів галереї. На початку цього року поліція порушила кримінальне провадження за зверненням керівника галереї мистецтв за статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Тоді було виявлено, що з Музею давньої української книги викрадені понад півтисячі експонатів, зокрема стародруки і рукописи XVI-XХ століть, кириличні видання. Влітку цього року Кам’янко-Буська районна поліція почала досудове розслідування справи щодо зникнення зі збірок галереї частини колекції монет.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-17 23:13:08