понеділок, 23 жовтня, 2017, 12:04 Людина
Заради «третього Риму» Феофан Прокопович зрадив київський «Єрусалим», – «Історична правда»

Маючи значний вплив на політику Російської імперії, українець за походженням Феофан Прокопович створив інструмент, завдяки якому ми отримали наслідки абсолютної деукраїнізації, русифікації і, фактично, ледь не переривання усієї церковної української традиції. Заради «третього Риму» він зрадив київський «Єрусалим».

Про це йдеться в сюжеті фільму «Імперія і церква» проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK).

Після поразки і смерті Івана Мазепи Стефан Яворський перейшов у відкриту опозицію до Петра І. Він публічно підтримав його сина Олексія. Відтак цар стратив свого нащадка і швидко знайшов заміну митрополитові.

«Петро І розумів, що Стефан Яворський уже не може стати його опорою. І він знаходить ще одного українця – Феофана Прокоповича. Витягує його до Санкт-Петербурга», – розповідає директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.

«Прокопович богослов, теоретик, ритор поступово починає перетворюватись у політика», – зазначив кандидат історичних наук Василь Кметь.

На відміну від Яворського, Прокопович у великій політиці почувався, немов риба у воді. Він запропонував цареві ідеальне вирішення церковної проблеми.

«Саме Феофан Прокопович був ініціатором повної реформи Російської церкви, коли замість патріаршества було запроваджено синодальну форму правління», – каже дослідник історії церкви Сергій Шумило.

«Модель, в якій особливу роль відігравав представник імператора. Тобто обер-прокурор. Це означало, що імператор фактично ставав головою церкви», – пояснив доктор історичних наук Сергій Плохій.

Єпископ з Києва виконав замовлення російського царя і перетворив церкву на керований державний інститут. Однак на цьому Прокопович не зупинився. Він створив для Петра І ідеологію імперії, віртуозно поєднавши в ній елементи протестантизму і візантійщини.

Саме українець Прокопович створив у Петербурзі систему державних звань і чинів – табель про ранги, і написав головний церковний закон – Духовний регламент.  Здавалося, що не існувало сфери діяльності, якої б він не прагнув впорядкувати.

Прокопович усвідомлено створював північну імперію на кістках своєї батьківщини. Колись написану для Мазепи знамениту драму «Володимир» він без докорів сумління присвятив Петру І. А ще запропонував цареві нову назву держави.

«Поступово цей термін почав заміщати термін «Московське царство» і вже Петро І від Феофана Прокоповича і від інших київських просвітителів підхопив цю назву і назвав державу російською, а саму імперію перейменував на Російську», – зазначив Сергій Шумило.

Прокопович переміг свого вчителя. Саме він став фактичним керівником церкви. А розчарований Яворський врешті покинув будь-які спроби вплинути на ситуацію.

Прокопович навіть після смерті Петра І впливав на політику імперії. Він називав себе «князем церкви» і часто повторював слова: «У доброго вина не запитують звідки воно, а в доброї людини – яка її віра і батьківщина». Заради «третього Риму» Феофан зрадив київський «Єрусалим».

«Він створив інструмент, завдяки якому ми отримали дуже драматичні наслідки повної деукраїнізації, русифікації і, фактично, ледь не переривання усієї церковної української традиції», – пояснює Андрій Юраш.

Похід українського духовенства на Москву завершився поразкою. Єдиним вікном у Європу відтепер став Петербург, а Київ імперія цілковито відгородила  від Заходу. Відтак, Україна поступово втратила інтелектуальну перевагу над північним сусідом, перетворившись на залежну колонію.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-13 07:05:21