п'ятниця, 20 жовтня, 2017, 15:18 Влада
Запуск роботи нового Верховного Суду затягується через низку бюрократичних перепон
Фото: Прокопенко Олександр/УНІАН
Фото: Прокопенко Олександр/УНІАН

Процедура запуску роботи Верховного Суду не є простою та включає низку дій, вчинення яких залежить від багатьох аспектів: як від бюрократичних перепон, так і від об’єктивних обставин.

Про це йдеться у статті на сайті «Українське право».

Цей суд створюється в рамках судової реформи на заміну нинішньому Верховному Суду України та трьом вищим судам, тобто фактично він стане єдиним в Україні касаційним судовим органом.

Саме задля забезпечення якісної та ефективної роботи Верховного Суду та судів нижчих інстанцій 3 жовтня Верховною Радою України було прийнято закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Він має набрати чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто набрання ним чинності напряму залежить від початку роботи нового Верховного Суду.

Водночас цей суд не може розпочати свою роботу без зазначених процесуальних змін. Отже, ці процеси є взаємообумовленими та взаємозалежними.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що діючий Верховний Суд України та вищі суди будуть ліквідовані з дня початку роботи Верховного Суду та набрання чинності нового процесуального законодавства, що регулює роботу цього суду.

Верховна Рада України прийняла в цілому законопроект № 6232, але це ще не означає, що він обов’язково набуде чинності, адже Президент України, відповідно до Конституції, має право застосувати вето. І незважаючи на те, що цей законопроект був поданий до Верховної Ради Президентом, все ж не варто забувати про можливий сценарій «ветування» цього законопроекту.

Зокрема, це можна пояснити тим, що його прийняття супроводжувалось гучними скандалами з боку громадськості та чотирма постановами про його скасування, що були успішно відхилені депутатами. Так, були прийняті поправки, записані під стенограму, а тому ознайомитись із остаточним текстом законопроекту наразі неможливо. Всі ці дії зрозумілим чином викликали обурення та заклики скасувати законопроект, що в кінцевому результаті може вплинути на рішення Президента про його підписання.

З іншого боку, внесення змін до чинного процесуального законодавства не є єдиною умовою для запуску роботи Верховного Суду. Не можна також назвати вирішальною умовою і підписання Президентом України указу про призначення суддів, конкурсний відбір яких тривав майже рік. Подання Вищої ради правосуддя з цього питання повинно бути підписане Президентом України у визначений законодавством місячний строк – до 29 жовтня 2017 року. Водночас таке призначення планується оформити шляхом видання Президентом єдиного указу, а не окремих документів щодо суддів різних спеціалізацій. До слова, можна згадати про законодавчу прогалину з цього питання. Так, на рівні законодавства не згадується про момент створення Верховного Суду, на відміну від моменту початку роботи цього суду, який визначається рішенням його Пленуму, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України».

Виходячи із цього, моментом створення Верховного Суду можна вважати дату підписання Указу Президента України про призначення суддів. Однак, як зазначалось вище, сам факт призначення суддів, яке за законом мало відбутися ще до 1 квітня 2017 року, зовсім не означатиме початок роботи найвищої судової інстанції, для запуску якої потрібно ще вчинити певні дії.

Серед іншого, для повноцінної роботи Верховного Суду необхідно сформувати його апарат, який забезпечить організаційну підтримку роботи нового судового органу. Однак оскільки положення про апарат, його структуру та штатний розпис приймається Пленумом того ж таки Верховного Суду за поданням голови Верховного Суду, то спочатку потрібно здійснити саме ці процедури. Для того, щоб Пленум відбувся, вже призначені судді протягом п’яти днів створюють організаційний комітет, який зобов’язаний не пізніше тридцяти днів скликати Пленум.

І хоча зазначений строк встановлюється на рівні Закону України «Про судоустрій і статус суддів», однак на практиці це може відбутись із затримкою. До того ж ще перед вчиненням цих дій необхідно подбати про реєстрацію Верховного Суду як юридичної особи, що теж потребуватиме витрат часу. Реєстрація повинна проводитись т. в. о. керівника апарату нового Верховного Суду, який повинен бути призначений Державною судовою адміністрацією. За якими критеріями та в ході якої процедури визначатимуть кандидатів, поки що не відомо.

Ще один цікавий нюанс запуску роботи нового Верховного Суду приховується у пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень вищезгаданого закону. Так, у ньому передбачається, що Верховний Суд створюється на матеріально-технічній базі Верховного Суду України та трьох вищих судів. Перш за все, це стосується приміщень. Для цього Кабінету Міністрів України надано доручення протягом року з дня набрання чинності законом (тобто до 30.09.2017 року) забезпечити розміщення Верховного Суду у приміщеннях, що вивільняються у зв’язку з ліквідацією Верховного Суду України та вищих судів. Однак колізія полягає в тому, що процес ліквідації цих судів розпочнеться лише тоді, коли Президент підпише Указ про призначення суддів нового Верховного Суду. Окрім цього, хоча законодавством і не визначена необхідність видачі окремих указів Президента України про ліквідацію Верховного Суду України та касаційних судів, однак такі укази є необхідними (як мінімум, для касаційних судів). Раніше аналогічну думку висловлював і голова ВАСУ.

Отже, виключно з цього моменту може розпочатись підготовка до ліквідації, яка включає у себе тривалу процедуру зі створення ліквідаційних комісій, інвентаризації майна, архівації та перевезення судових справ та фондів, що, так чи інакше, гальмуватиме процес початку повноцінної діяльності нового Верховного Суду.

Варто також згадати про важливий момент щодо фінансування Верховного Суду, який місяць тому викликав низку непорозумінь та скандалів. В опублікованому проекті Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» не передбачено жодних видатків на новий суд, у той час як на ще не створені Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд кошти виділяються в державному бюджеті вже другий рік поспіль. Серед статей видатків знайшли своє місце і діючий на цей момент Верховний Суд України та три вищі суди.

Як наслідок, перед початком роботи нового Верховного Суду потрібно буде приймати рішення про передачу бюджетних призначень із ліквідованих судів до цього суду або приймати додатковий закон про внесення змін до Державного бюджету України.

Тетяна Опанасюк, заступник начальника юридичного управління ДСА, говорячи про це питання, посилається на його чітку законодавчу регламентацію, визначену в п. 26 законопроекту № 7000 «Про Державний бюджет України на 2018 рік», в якому зазначається, що «залишки коштів на рахунках Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України за спеціальним фондом державного бюджету після завершення процедури ліквідації цих судів перераховуються Державною казначейською службою України на відповідні рахунки Верховного Суду України (не Верховного Суду, – ред.).

Верховний Суд провадитиме свою діяльність у 2018 році відповідно до вимог абзацу першого частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України Верховному Суду України». Як бачимо, у будь-якому разі цей бюрократичний процес із підготовки та узгодження низки документів також займе певний час.

До того ж, окрім проблем, які існують перед початком роботи Верховного Суду, деякі проблеми можуть виникнути і після, що зумовлено складністю одночасної ліквідації діючих судів та створенням нового суду.

Одним із таких питань є проведення ХІ позачергового з’їзду суддів України 13 листопада 2017 року, продовженого після весняної перерви. Навіть якщо укази Президента про призначення суддів Верховного Суду та ліквідацію нині діючих судів будуть видані до 13 листопада 2017 року (а скоріш за все, так і буде), то повноваження делегатів від уже ліквідованих на той момент вищих судів та Верховного Суду України все одно вважатимуться легітимними, оскільки процедура їх обрання закінчилась ще в березні і на той момент вважалась правомочною, а з’їзд було не закінчено, а лише оголошено перерву. І звідси виникає питання, чи є доцільною участь у з’їзді делегатів від установ, які вже будуть ліквідовані чи перебуватимуть у стані ліквідації?

Також виникає питання щодо кваліфікаційного оцінювання суддів, яке встановлюється відповідно до п. 20 розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Так, судді вищих судів, які не подали у відставку і не брали участь в конкурсі до нового Верховного Суду, повинні будуть пройти кваліфікаційне оцінювання, в той час як суддя, який брав участь у конкурсі, повторно його не проходитиме.

Нагадаємо, 29 вересня Вища рада правосуддя оголосила 111 кандидатів, яких внесе Президенту для призначення суддями нового Верховного Суду, з числа 120 осіб, відібраних Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

Громадська рада доброчесності закликала Порошенка не затверджувати цих кандидатів. ГДР вважає, що 25 зі 111 кандидатів, яких Вища рада правосуддя внесла на підпис Президентові для призначення суддями Верховного Суду, не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-18 08:36:04