вівторок, 17 жовтня, 2017, 10:18 Людина
У колі гербуртівців. Більше, ніж краєзнавство
Книга оповідань «Зелене яблуко, срібні мечі». Фото: Микола Тис/ZIK
Книга оповідань «Зелене яблуко, срібні мечі». Фото: Микола Тис/ZIK

У п’ятницю, 13, у Львові відбулася зустріч авторів книги оповідань «Зелене яблуко, срібні мечі». Вони називають себе гербуртівцями, себто шанувальниками Добромильщини і замку Гербуртів. Полюбивши цю місцину всім серцем, автори створили низку чудових текстів, які, власне, увійшли до збірки, і в яких читач віднайде чимало цікавого і пізнавального – реального, загадкового, містичного, оповитого легендами. Гербуртівці – це Галина Вдовиченко, Галина Пагутяк, Лана Перлулайнен, Тетяна Вергелес, Богдан Волошин, Оксана Кришталева, Лада Москалець, Ярослав Яріш, фотограф Оксана Прохорець, астрофізик Любов Янків-Вітковська. А зініціював усі їхні літературні подорожі Старосамбірщиною видавець, головний редактор Львівської філії видавництва «Знання» Мирон Іваник, для якого Добромильщина – рідна батьківщина.

Під час п’ятничної зустрічі, що відбулася в редакції IA ZIK, розмова точилася довкола того, що об’єднало гербуртівців – неодноразових, захоплюючих і пізнавальних мандрівок Старосамбірщиною, враження від яких спонукали створити цю книжку. У кожного з авторів ці переживання особливі, самобутні, овіяні незбагненною енергетикою. Принаймні таке враження склалося від цієї зустрічі. Судіть самі.

Зустріч авторів книги оповідань «Зелене яблуко, срібні мечі» у Львові. Фото: Микола Тис/ZIK
Зустріч авторів книги оповідань «Зелене яблуко, срібні мечі» у Львові. Фото: Микола Тис/ZIK

Письменниця Галина Вдовиченко, яка була модератором розмови, відзначила, що Добромильщина є особливою, бо там постійно щось трапляється. «Всі автори збірки – люди, які полюбили Добромильщину, Старосамбірщину як свою рідну, хоча жоден з нас там не народжений, окрім родичів Галини Пагутяк. Якби до нас приєдналися автори, які б писали про інші, унікальні куточки України. Адже в кожній області, районі є місця, які дуже багаті на історію, людей», – сказала Галина Вдовиченко.

А письменницю Галину Пагутяк ця земля дуже міцно зачепила, – так, що спонукала до написання низки книг. «Багато років тому саме Мирон Іваник прищепив мені любов до цього краю. Написала книгу «Слуга з Добромиля» і, власне, з того почалося. А кілька місяців тому довідалася, що мій прапрадід Йосиф Добромильський перебрався в Уріж з Добромиля і там оженив свою дочку Софію за мого прапрадіда Дмитра. Містики там багато. Я там навіть бачила слугу з Добромиля одного разу. В мене з цією місцевістю було багато містичних переживань. Але найстрашніше – це покинуті сучасні будинки, в яких ніхто вже не живе. В такі місця не можу зайти», – зазначила Галина Пагутяк.

За її словами, ця книжка – ідея Галини Вдовиченко. «Я не думала, що в нас так все гладко вийде. Думаю, що буде з часом більше авторів. Приємно, що навіть маленьке село має художній твір, йому присвячений. І це була головна мета книги – привернути мешканців до пізнання свого краю. Село Велике побачила завдяки Галі Вдовиченко і Оксані Прохорець. Мрію, щоб там зробили симфонічний концерт, бо там дивовижна акустика. Місто це чи село – просто треба поїхати туди і вигадати якусь історію. Отих 7 миль довкола Добромиля мають для нас сакральне значення. Поза тими 7 милями Гербурту не дозволяли виїжджати, коли його помилували і звільнили з Вавельської вежі. Він не мав права протягом кількох років далі, ніж 7 миль виїжджати з замку», – розповіла Галина Пагутяк.

Галина Вдовиченко зазначила, що один з таких стовпів, на яких тримається і задум, і реалізація цього проекту – це топоніміка. У книзі є назви річок, селищ, сіл, міст. Це живе краєзнавство.

Одна з авторів збірки Лана Перлулайнен вже кілька років працює над романом, героїнею якої є прототип російської імператриці Марини Мнішек, яка народилася в Ляшках Мурованих на Старосамбірщині. «Спочатку була поема про Мазепу, потім шукала джерела для нової поеми на історичну тематику і вирішила писати про Марину Мнішек. На що Галя Пагутяк сказала: «Навіщо тобі писати поему, пиши роман». Для написання історичної прози мені бракувало знань і матеріалу. Я дуже багато прочитала на цю тему, може на кілька дисертацій. Мені дуже тяжко це дається. Пишу поступово. Один поштовх мені дав Мирон Іваник, порадивши розпочати роман зі сцени, як розстрілюють замок у Ляшках Мурованих. А коли відвідала замок Гербурта, то зрозуміла, що там є свій дух, енергетика, навіть дерева не можуть піднятися на цю гору, бо замок не дає їм там рости, відштовхує. Енергетика цього місця мене пройняла, тепер я гербуртянка», – сказала Лана Перлулайнен.

Галина Вдовиченко відзначила, що кожен з гербуртівців отримав творчий поштовх від Мирона Іваника, – «у мене це було після того, як вийшов мій роман «Тамдевін», початкова назва якого була – «Замок Гербуртів» і, мабуть, треба було таку назву і залишити, бо все в романі відбувається в цій місцевості».

Головний редактор IA ZIK Тетяна Вергелес зазначила, що їздила на Старосамбірщину тричі. «Замок Гербуртів, Добромильщина і ви – це все магія, магія кола гербуртівців, яка дає можливість вирватися з буденної суєти. У цьому цінність цього товариства. Кожен твір у цій збірці – особливий. Речі, написані Галиною Вдовиченко, у певному періоді мого життя слугують мені підтримкою. Буду з нетерпінням чекати роман Лани Перлулайнен… Як зродився задум книжки, то вперше подумала, що написала б про Мирона Іваника. Він – генератор ідей. І ця земля народжує таких людей, тож мені було цікаво, чому людина така, а не інакша. І виявилося, що у нас є багато спільних точок дотику… Це – світла книга, як і світлі люди, які в ній об’єдналися. Її можна назвати сухим словом краєзнавча література, але це література любові до батьківщини, яка починається з тих малих батьківщин. От якби кожен українець навчився ставитися до своєї малої батьківщини як гербуртівці. І нехай таких книжок про різні регіони України буде більше, щоб люди могли краще пізнати свою історію».

За словами Галини Вдовиченко, на гербуртівській землі є одна особливість – туди можна приїхати на півдня, а поїхати, наче пробув три дні – настільки там спресовується час, наповнюється сенсами, враженнями, зустрічами.

Для письменниці Оксани Кришталевої перекази і легенди – це саме те, що її найбільше цікавить як філолога-фольклориста. «Кілька разів ми там були у різних форматах: одного разу їздили з Галиною Пагутяк після виходу її книги «Слуга з Добромиля» разом з гуртківцями літстудії. Спостерігаючи за дітьми, побачила, що вони ніби до чогось прислухаються. Очевидно, королівство, яке не має кордонів, але воно існує, і на всіх впливає певним чином – кожен до чого готовий, те і відчитує. Перекази і легенди – це те найцікавіше, що хотілося б зафіксувати. Так було з легендою пані Лесі Яворської, яку я опрацювала», – розповіла Оксана Кришталева.

Генератор ідей Мирон Іваник упевнений, що ця ініціатива має місце для розвитку: «Є в Україні декілька дуже цікавих ініціатив, суть яких полягає в тому, що письменник, який подорожує, може створити кращий літературний твір. В Україні, мабуть, кабінетних творців (як Жюль Верн) є значно більше, ніж тих, хто подорожує. Але якби, скажімо, Іван Франко не подорожував, то не було би «Захара Беркута». Письменник під час подорожі отримує натхнення від спілкування з простими живими людьми. Кожен, звісно, сам вирішує, про яку місцевість йому писати і чи писати взагалі».

Попри оптимістичну налаштованість щодо подорожей і творчості, Мирон Іваник поділився сумною новиною про те, що на цілій Старосамбірщині, де проживає близько 76 тисяч населення, немає жодної книгарні. Натомість у Коломиї є аж шість книгарень.

«Наші літературні поїздки мали ще на меті порятувати стару церкву у селі Велике на Старосамбірщині, яка є пам’яткою архітектури – її збудували у 1620 році тодішні дідичі села Самуель Конєцпольський і його дружина Олександра з Гербуртів. На жаль, попри обіцянки влади нічого наразі для порятунку цієї церкви вона не зробила», – зазначив Мирон Іваник.

«Про Гербурта ми дуже мало знали, – сказав Мирон Іваник, – Він категорично був не потрібен ані польській інформаційній доктрині, ані радянській інформаційній доктрині. Мабуть. І зараз Гербурт є не потрібен. Він – місцевий герой, якого треба зрозуміти. Гербурт вірив в те, що хоче будувати державу. І сьогодні маємо інформаційні зачатки того, що, мабуть, колись буде державою Україна».

З подякою за співпрацю Мирон Іваник подарував IA ZIK розлогу книгу про Старосамбірщину.

Головний редактор Львівської філії видавництва «Знання» Мирон Іваник і головний редактор ІА ZIK Тетяна Вергелес. Фото: Оксана Прохорець
Головний редактор Львівської філії видавництва «Знання» Мирон Іваник і головний редактор ІА ZIK Тетяна Вергелес. Фото: Оксана Прохорець

Також гербуртівці згадали добрим словом трьох авторів, які не змогли з ними бути під час цієї зустрічі – Богдана Волошина, Ладу Москалець (яка досліджує галицьких євреїв і писала про єврейський цвинтар), Ярослава Яріша.

Астрофізик Любов Янків Вітковська переконана, що усіх гербуртівців єднають спільні енергетичні лінії, і взялася побудувати гербуртівцям астрологічні трикутники. Вона зазначила, що читає студентам основи космічного моніторингу Землі, і щоб їх зацікавити, придумує різні легенди. І потім ці легенди живуть… Любов Янків Вітковська вважає, що ми не просто вигадуємо легенди, а є провідниками в тому, що можемо знати.

Науковець підкреслила, що це просвітницька книга. «Будучи з вами у товаристві, набралася багато позитиву, який допомагає продовжувати працювати», – сказала Любов Янків-Вітковська.

Мирон Іваник насамкінець зронив нову ідею – побувати в іпостасі редакторів, мовляв, вже запропонував вчителям разом з учнями і батьками збирати родинні перекази, бувальщини, нариси. «А ми вже оцінюватимемо ці тексти. Відтак наступним етапом може стати видання народних переказів», – сказав Мирон Іваник. Оксана Думанська також відзначила, що було б вельми цікаво, якби місцеві люди, які досягли успіху, написали до цього збірника про своє дитинство. У кожного своє житті і своя історія – це би був місток з минулого у майбутнє.

Підготувала Галина Палажій,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-20 04:10:29