вівторок, 17 жовтня, 2017, 10:35 Світ
Кити та дельфіни ведуть «людське життя» завдяки великому мозку
Кити. Фото: theguardian.com/KeystoneUSA-ZUMA/Rex Features
Кити. Фото: theguardian.com/KeystoneUSA-ZUMA/Rex Features

У новому дослідженні вчені склали перелік типів поведінки 90 різних видів дельфінів, китів та морських свинок, та виявили: чим більший мозок у того чи іншого виду, тим більше «людським» буде їхнє життя.

Це свідчить про те, що «культурна гіпотеза мозку» – теорія про те, що наш інтелект розвивається для того, щоб давати собі раду у великих та складних соціальних групах, може застосовуватися до китів і дельфінів так само, як до людей, – інформує видання The Guardian.

У статті, що опубліковано у журналі Nature Ecology and Evolution, дослідники стверджують: складні соціальні та культурні особливості, такі як полювання разом, розвиток діалектів та навчання через спостереження, пов’язані з розширенням мозку тварин – процесом, відомим як енцефалізація.

Дослідники зібрали записи про дельфінів, що грають з горбатими китами та сигнали, що, як припускають, свідчать про те, що ці тварини можуть навіть пліткувати.

Іншою поширеною поведінкою є те, що дорослі тварини виховують мальків, які не є спорідненими з ними. «Існує приказка, що «аби виховати дитину, потрібне ціле село», і вона, як видається, стосується як китів, так і людей», – сказав Майкл Мутукрішна, економічний психолог та співавтор дослідження з Лондонської школи економіки.

Дельфіни. Фото: theguardian.com/Rainer Schimpf/Barcroft Media
Дельфіни. Фото: theguardian.com/Rainer Schimpf/Barcroft Media

Як і люди, представники китоподібних, що складаються з дельфінів, китів та морських свинок, як правило, навчаються більше соціально, ніж індивідуально, що може пояснити те, чому деякі види вивчають більш складні види поведінки, ніж інші. «Ті, хто переважно знаходився окремо або у невеликих групах, мали найменший мозок», – пишуть дослідники.

Люк Ренделл, біолог з Університету Сент-Ендрюс, який не брав участі у дослідженні, проте вивчав кашалотів та їхні діалекти, застеріг від антропоморфізації та ототожнення тварин із людьми.

«Існує ризик того, що це прозвучить, мов одна лінія поїзда – з людьми на кінцевій станції, а рештою тварин на шляху до них. Насправді, кожна тварина реагує на власний тиск еволюційного відбору», – сказав він.

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-18 23:32:58