п'ятниця, 13 жовтня, 2017, 16:08
Остання надія. Під Львовом відкрили унікальний ведмежий притулок – «Домажир»
19

Вчора, 12 жовтня, у селі Домажир Яворівського району, що за 15 км від Львова, урочисто відкрили ведмежий притулок «Домажир». Він відповідає всім європейським стандартам закладів такого типу і створений за допомоги міжнародного благодійного фонду «Чотири лапи» та Львівської державної обласної адміністрації. Це унікальний рекреаційний центр для порятунку бурих ведмедів, завдання якого рятувати тварин, що зазнали страждань перебуваючи у неволі (притравочні станції, цирки, ресторани тощо). Уже шість хижаків мешкають у цьому притулку, а розрахований він на два десятки бурих ведмедів.

Червона книга

У світі існує всього вісім видів ведмедів, в Україні поширений лише один – це бурі ведмеді (Ursus arctos). Загалом, на нашій планеті нараховується близько 200 тисяч бурих ведмедів. Найбільша їх популяція у Росії – 120 тисяч. У Західній та Центральній Європі є 14 тисяч бурих ведмедів у десяти ізольованих популяціях, найбільша з них – карпатська, яка нараховує близько 7 тис. тварин (з яких 6 тис.  в одній Румунії!). В Україні ж бурий ведмідь водиться лише у Карпатах, це близько 250-300 ведмедів, які занесені у Червону книгу України. Трапляються рідкісні випадки міграції бурого ведмедя із території Росії на північ Чернігівської та Сумської областей. 

Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK

Поза тим, майже така ж кількість (понад 200) бурих ведмедів в Україні живе у неволі, у приватних руках: зоопарки, цирки, ресторани, готелі, контрольно-випробувальні станції. У всіх випадках ці тварини зазнають непоправної шкоди – вони швидко звикають до неволі, стають ручними і без допомоги людини більше не можуть самі вижити у дикій природі. Та найгірше тим ведмедям, яких випадок заніс на контрольно-випробувальні пункти (мисливські притравочні станції. Це місця, де їх прив’язують ланцюгами і нацьковують на них мисливських собак, які кусають їх, і у такий спосіб тренуються не боятися диких тварин. Не краща доля в їхніх побратимів і сестер, які попадають у цирки. Адже саме там їх дресирують негуманними методами, на кшталт розпечених плит і частих побоїв. У готелях і ресторанах ведмедям теж живеться не найкраще, бо найчастіше вони мешкають у дуже тісних клітках і зазнають різноманітних знущань з боку гостей цих закладів. Тому насамперед саме для ведмедів, які постраждали, був збудований притулок «Домажир» – остання надія на порятунок і спокійне життя.

Ведмежий пансіонат

Карта притулку. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Карта притулку. Фото: Юра Мартинович/ZIK

З ініціативи та за кошти Міжнародного благодійного фонду «Чотири лапи», а це 600 тис. євро (Four Paws – організація, яка рятує тварин у всьому світі), за кілька років облаштували притулок «Домажир». Наразі він у процесі будівництва та розширення: освоєно лише половину від запланованої території. В цілому ж, притулок займатиме площу у 20 га, і лише близько 8 га поки активно задіяні.

Адаптаційні вольєри. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Адаптаційні вольєри. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK
Ведмідь Потап. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Ведмідь Потап. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK

Цей пансіонат для ведмедів включає ряд комплексів:

  • Зона відпочинку – це «парадні двері» притулку, місце адміністрації, паркінг, вхід у притулок. Ця зона ще облаштовується. Тут буде сувенірна крамниця, кафе і, можливо, озерце, де зможуть відпочивати відвідувачі центру.
  • Лісові вольєри – це основні місця, де ведмеді уже найближчим часом зможуть жити. До кінця року будуть відкриті дві масштабні ділянки у кілька гектарів із лісом, озерцем та, звісно, захисною огорожею з електричним дротом. З метою безпеки захисна огорожа також є закопана під землею, щоб у разі підкопу ведмедем, він не міг втекти.
  • Адаптаційні вольєри або ведмежий будиночок – це місця, куди в першу чергу потрапляють ведмеді перед тим, як вийти у лісові вольєри. У цих «карантинних зонах» ведмеді пристосовуються до нових умов свого життя. В їхніх клітках є все необхідне, місце для прогулянки, маленьке озерце, різного роду іграшки, щоб вони мали чим займатися.
  • Технічна надбудова – це великий будинок, місце, де перебуває персонал, який доглядає за притулком. Тут також розміщена медична частина закладу, склад харчів та різного роду потрібна амуніція за доглядом за тваринам.

Наступного року притулок будуть розширювати і будувати нові комплекси, де зможуть перебувати ведмеді, які тут житимуть. Наразі шість ведмедів уже знайшли собі тут нове житло, і до кінця року сюди переселиться ще один клишоногий.

Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK
Огорожа і електрична сітка. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Огорожа і електрична сітка. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK

Найпершим сюди потрапив ведмідь на ім’я Потап. Його привезли з-під Чернівецької області, де він жив у тісній клітці в одному з ресторанів: не міг навіть випростатися на повний зріст і стати на дві лапи. Тут же він за кілька місяців швидко адаптувався і радий погуляти й поплавати своєю територією.

Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK

Другою у притулок потрапили Христина – вона дуже рідкісний підвид бурих ведмедів. Їй уже близько 30 років, за ведмежими мірками – це багато, і вона вважається уже старенькою. Можна сказати, що «Домажир» – став її заслуженою пенсією. Адже вона довгий час провела у цирку у важких умовах.

Потім із Житомира сюди привезли пару: Бодя і Настя – вони молоді й активні, звикли жити разом, тому і тут мають спільну свою «квартиру». Настя народилася в Луцькому зоопарку у січні 2012 року. У віці трьох місяців зоопарк продав її у приватні руки у Вінницьку область. Та природа передбачила, аби мама доглядала за своїм ведмежам близько двох років. Організація «Чотири лапи» змогла забрати її із приватних рук, і вже із 9 місяців вона жила у центрі «Надія», що розташований біля Житомира, бо мама її більше не приймала як свою. Тому Настя звикла до життя у напіввільному стані. У 2013 році до організації «Чотири лапи» потрапив Бодя. Його їм подарував телеканал «1+1». У них був сюжет про нелегальний ринок, де можна купити екзотичних тварин. Враховуючи, що Настя і Бодя - однолітки, їх вирішили з’єднати, щоб вони жили в парі. Вони знайшли спільну мову, здружилися і досі вже кілька років живуть нерозлучно.

Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK
Фото: Юра Мартинович/ZIK

Усіх ведмедів у притулках стерилізують. Це світова практика, яка пояснюється тим, що у напіввільних ведмедів народжуються такі ж напіввільні ведмежата, які не зможуть самостійно вижити у дикій природі. Тому притулки – це не розплідники тварин, це центри реабілітації. Основна логіка їх у тому, щоб пояснити людям про вплив, який ми робимо на ведмедів. Коли людина залишить ведмедів у спокої (відмовиться від браконьєрства, полювання, вирубування їхніх лісів тощо), вони зможуть спокійно й повноцінно на своїх споконвічних ареалах.

Одним із останніх до притулку «Домажир» потрапив 16-річний ведмідь Тайсон. Він ще досі нервує, звикаючи до зміни середовища. Це й не дивно, адже все своє життя він прожив на мисливській станції, посеред лісу в селі Турка на Коломийщині. Ведмідь був таким собі «тренажером» для мисливських собак, попри те, що в Україні ще із 2015 року законодавчо заборонена притравка для ведмедів.

У таких умовах жив ведмідь Тайсон до притулку. Фото: facebook.com/BearSanctuaryDomazhyr/
У таких умовах жив ведмідь Тайсон до притулку. Фото: facebook.com/BearSanctuaryDomazhyr/
Тайсон насолоджується бігом. Фото:facebook.com/BearSanctuaryDomazhyr/
Тайсон насолоджується бігом. Фото:facebook.com/BearSanctuaryDomazhyr/

Останньою ж сюди потрапила зірка Львова - ведмедиця Маня, яка із 2003 року мешкала у клітці завбільшки у 28 квадратних метрів при ресторані «Гуцульський двір». Три роки активісти воювали за те, щоб забрати Маню звідти, і таки на днях їм це вдалося зробити. До речі, Маня вегетаріанка, бо їсть тільки овочі і фрукти. Взагалі, раціон ведмедів на 80% в основному складається із овочів і фруктів, а 20% – це може бути риба, м’ясо, яйця і найкращий калорійний делікатес ведмедя перед зимовою сплячкою – мед. Це десятки кілограмів продуктів щодня. У напіввільних умовах ведмеді із трудом впадають у зимову сплячку, адже роки проведені на потіху людей змінили їх біологічні ритми.

Розумніші за собак

Ведмідь Бодя. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Ведмідь Бодя. Фото: Юра Мартинович/ZIK

Ведмеді – дуже розумні тварини. За співвідношенням маси тіла до ваги мозку, вони поступаються лише приматам та дельфінам. Їх можна навчити будь-чого. Через втручання людей у їхнє середовище, вони щораз більше звикають до допомоги людини – шукають їжу у смітниках і підходять максимально близько до селищ в горах, де мешкають люди, у пошуках чогось смачного. Великий розум змушує ведмедів займати себе чимось. Крім традиційного купання, ведмеді люблять залазити на дерева, ламати гілки, а той цілі дерева! Часом, ведмідь може бавитися із зламаним деревцем кілька днів. Тому у притулку для них створені відповідні «забавки», які їх розважають. Це називається «збагачене середовище», яке включає також ховання їжі у певних місцях, щоб ведмеді, хоча б намагалися проявити свої забуті інстинкти.

Кандидатка біологічних наук, експерт із ведмедів фонду «Чотири лапи» Марина Шквиря розповіла, що основна мета притулків, крім допомоги страждаючим ведмедям, це також зміна світогляду людей, які приїжджають на них дивитися.

«У світі не вистачить притулків для ведмедів, якщо ми самі не змінимо свого ставлення до них. Я за те, щоб заборонили повністю можливість утримування ведмедів у приватних руках і щоб за порушення цього – відповідно карали. У таких притулках, люди мають бачити не тварин, які повинні їх розважати, а живих істот, які зазнали страждань через людей. Тому заклади такого типу – це також елемент виховання нового ставлення до ведмедів», – зазначила Марина Шквиря.

Експерт із ведмедів фонду «Чотири лапи» Марина Шквиря Фото: Юра Мартинович/ZIK
Експерт із ведмедів фонду «Чотири лапи» Марина Шквиря Фото: Юра Мартинович/ZIK

Зокрема, про особливості роботи із відвідувачами, а особливо дітьми, розповів заступник директора ведмежого притулку «Домажир» Тарас Бойко.

«Похід сюди має бути, як своєрідна казка для дітей. У нас тут працюватимуть спеціально навчені гіди, які у винятковій формі будуть подавати не суху статистику, а кожного разу неповторну історію, яка буде достукуватися до серця кожного відвідувача. Адже молоде покоління повинно мати правильне розуміння ситуації, яка склалася зараз із ведмедями в Україні», – повідомив Тарас Бойко.

Загалом ведмежий притулок «Домажир» – це не просто одноразовий проект, а ціла культурно-соціальна стратегія із порятунку бурих ведмедів. Люди, які працюють тут, ентузіасти своєї справи, які намагатимуться змінити основне – ставлення до цих чотирилапих тварин.

Офіційне відкриття. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Офіційне відкриття. Фото: Юра Мартинович/ZIK
"Чугайстер", який водитиме дітей на екскурсії. Фото: Юра Мартинович/ZIK

Уже із понеділка, 16 жовтня, ведмежий притулок «Домажир» є відкритим для усіх бажаючих зануритися у дивовижний світ життя ведмедів. Більше інформації можна дізнатися тут.

  • Притулок працюватиме щодня з 10 до 17. Вихідний день – понеділок.
  • Екскурсії стартують щогодини під кураторством гіда. Тривалість: 30-40 хв.
  • Попередній запис на екскурсію можна зробити за тел.+38 067 509 3058
  • Екскурсії в притулку до квітня 2018 року безкоштовні. За бажанням відвідувачі можуть залишити благочинні внески для ведмедиків.

Юра Мартинович,
ІА ZIK


Читайте також, Врятувати рядового ведмедя. Реабілітаційний центр у Карпатах дарує звірям друге життя

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2017-12-11 17:09:47