четвер, 12 жовтня, 2017, 16:05 Влада
І. Геращенко: Резолюція ПАРЄ щодо закону про освіту має подвійні стандарти
Ірина Геращенко. Фото: УНІАН
Ірина Геращенко. Фото: УНІАН

Резолюція ПАРЄ щодо мовних норм українського закону про освіту, прийнята за ініціативи угорської і румунської делегацій, має подвійні стандарти. Українській стороні вдалося збити майже всі найодіозніші поправки, але, на жаль, не всі. Тепер потрібно чекати на висновки Венеціанської комісії і працювати далі над реформуванням країни і над посиленням єдності – всередині країни і ззовні.

Про це на своїй сторінці у Facebook заявила перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

 

Вона зазначила, що насправді «будь-які труднощі роблять нас сильнішими» і що сьогодні українська делегація в ПАРЄ «єдина і монолітна, що дуже і дуже важливо назовні».

За словами Геращенко, обговорення резолюції ПАРЄ щодо українського закону про освіту було дуже емоційним і маніпулятивним. На жаль, електронне жеребкування вибрало на дебатах в основному угорських і румунських доповідачів, а з української делегації виступили лише Костянтин Усов, Володимир Ар’єв і Борислав Береза. Сама Геращенко планувала у своєму виступі зосередитися на ключовому праві кожної людини – праві на освіту.

«Українська освіта має бути сучасною і конкурентною, бо досі наші школи працювали за радянською освітньою системою. І всі українські діти – чи вони навчаються в найпрестижніших школах Києва, чи в крихітних сільських школах Центральної і Західної України – мають ОДНАКОВЕ право на якісну освіту, яка дасть їм шанс вступити до найкращих українських вишів. Освітній закон дає право дітям навчатися в садочках і початковій школі материнською мовою, але потім, у середній школі, навчання державною робить дітей більш конкурентними, дає шанс вступити до ВНЗ і потім отримати роботу на держслужбі, де потрібно знати державну мову», – наголосила перший віце-спікер українського парламенту.

Вона додала, що агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегацій взагалі іноді виглядали як приховані територіальні претензії до України і це неприпустимо.

«Також їх риторика носить передвиборчий характер і направлена на мобілізацію власного електорату, аби показати, що румунські й угорські політики борються за своїх співвітчизників в усіх куточках світу. Це нечесно використовувати внутрішні електоральні теми для погіршення взаємин з найближчими сусідами», – підкреслила Геращенко.

Вона додала, що українська сторона залишається відкритою до діалогу і готова обговорювати будь-які закони, бо вони європейські.

«І ми чекаємо транспарентності – аби й українська діаспора в сусідніх країнах мала право на вивчення української. І ще – в цій дискусії і в своїх поправках румунські й угорські колеги, по суті, перекреслюють право українських дітей (етнічних румунів і угорців) вивчити українську, бути більш конкурентними і мати рівні шанси на вищу освіту.... Прикро, бо це не працює на інтереси дітей. Це працює на інтереси дорослих дядь і тьоть політиків із сусідніх країн», – констатувала Геращенко.

Висновки з цієї ситуації, на її думку, такі: «Ми вчимося бути єдиною країною і захищати нашу територію, суверенітет і атрибути держави, зокрема, мову. Це важливі уроки, які роблять нас більш монолітними. Ми захищатимемо право всіх без виключення українських дітей на якісну освіту. А ще – ми маємо так само жорстко захищати назовні українську діаспору, її права».

Нагадаємо, парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів.

Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту.

Нагадаємо, 25 вересня президент Порошенко підписав закон «Про освіту», яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Верховна Рада ухвалила цей закон 5 вересня. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська.

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв’язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.

Пізніше болгарська меншина в Україні підтримала новий закон про освіту.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-10-18 23:12:22