четвер, 5 жовтня, 2017, 9:49 Людина
Понадкусувані коржики
Анничка Королишин
письменниця, пластова виховниця

Буває, людина провадить якусь діяльність, ніби коржики пече. Хто пам’ятає, колись у шкільних їдальнях такі були, пісочні звалися. Ото мені вони пахли, бо купити того коржика зась було, а якщо й вдавалося зібрати зайвих 14 копійок, то з’їсти цілого самій – також зась, мене вчили ділитися.

Так от, про коржики, тобто про справу. Виплекаєш-випечеш такво чергову порцію, «нате вам від Аннички», бачиш внутрішнім зором, кому то призначено, знаєш, здається, чи смакуватиме людині та випічка.

Та й тішишся тими, кому смакує.

Неохоче, але ділиш тим, у кого смак давно набакир, або тим, хто просто не знає смаку давніх коржиків, не застав уже. Але ділиш, бо нема більше кому і для них постаратися.

А часто застаєш картину, коли твоє гощення щире розкришено, понадкушувано й викинуто, мимохідь, у сміття, як непотріб. Надкусили, хапнули ту часточку, що їм до моменту підійшла, заковтнули, перетравили й забули – нащо вчитися самим, вона ж іще напече.

Нє, ну якби знати, що дали вже собі раду самі, і те гощення зайве, некликане – то одне. Але ж поки не зробиш, з місця не зрушиш, як казала моя бабуся, «не ковтнеш в голову» – сидять сидьма самі й іншим шлях до розвитку перекривають, і то надовго.

Знаєте, а я ж не кулінар. Ніколи толком не вміла з тістом поратися. Навчилася, бо потреба вчить завше. Але щоб то любити – нєа, не прийшло.

Людина притомна хоче виконати якісно справу, за яку взялася. Не місце порожнє зайняти, щоб чужий хліб надкусювати, «славу здобувать» завдяки праці інших. А розвивати себе для того, щоб ще більше розвивалась справа.

А як ні? Як непритомною вроджена, знає то про себе, але грає на публіку передовиком і всезнайком? А насправді паразитує тихонько і кліпає дрібонько, і усміхається миленько, і співчуває сердешненько...і тікає бігом від відповідальності за свої оборудки, і перекладає на плечі інших свою працю, і маніпулює, маніпулює..а з того всего позаду одні чужі коржики понадкусувані.

Не пекти для такої людини, щоб не спокушалася чужою працею жити?

Такгг.. праця залишиться не виконаною. І кому буде гірше?

Отаке, химерне нині.

А чергова порція коржиків готова, якшо шо.

Бо шо зробиш, як у тебе на то уже способи й засоби готові,

А комусь просто ліньки мінятися.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-15 10:14:02