понеділок, 2 жовтня, 2017, 13:57 Влада
У 1918 році вибухами на арсеналах більшовики намагалися зруйнувати Українську Державу, – історик

Вибухи на військових арсеналах, які відбувались у 1918 році, завдали значного удару по авторитету тодішнього керівника Української Держави Павла Скоропадського. Цими диверсіями більшовики намагались пришвидшити руйнацію молодої та незалежної Укрпаїни.

Про це в ефірі програми «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK) розповів кандидат історичних наук Віталій Скальський.

Вибухи на військових складах під час війни в Україні стаються не вперше. Майже сто років тому, у 1918 році, держава уже переживала схожі події. Тоді 6 червня горіли військові склади у Звіринецькому форту, що сьогодні належить до Печерського району Києва. Внаслідок трагедії загинуло 200 осіб, було знищено 9 тисяч будинків. Згодом, 31 серпня, відбулась пожежа і на сховищах зброї в Одесі, а менше, ніж через півмісяця горіли порохові склади у Криму. Усі ці три події історики охрестили диверсіями. Однак основними цілями ворога були не лише арсенали.

«Наприклад, коли у 1918 році Муравйов стріляв по Києву, то хотів будь-що влучити у будівлю Центральної Ради і будинок Грушевського. Не знаю, чи таке можна назвати диверсією, але це, безперечно, було складовою частиною оцього «рускоміровського» наступу, куди входять згадані диверсії», – наголосив директор Музею історії революції 1917-1921 рр. Олександр Кучерук.

За його словами, тоді також проводили розслідування щодо диверсій, однак, слідство так і не дало результатів. Та й усі три вибухи відбулись у період Гетьманату Скоропадського, коли був втрачений контроль над ситуацією.

Однак, на думку кандидата історичних наук Віталія Скальського, саме ці вибухи завдали значного удару по авторитету тодішньої влади.

«Дійсно, вони викликали паніку, що спричинило зниження рейтингу чинної влади. Це робилося, щоб легше було принести більшовицьку ідею і зруйнувати щойно проголошену незалежну Українську Державу», – переконаний Скальський.

Адже, на його думку, навряд чи ці диверсії організовували українці-противники Гетьманату.

«На скільки сильними тоді були соціалісти? Петлюру арештували, Грушевський десь переховувався, Винниченко поїхав на Південь, одягнувши накладну бороду. Вони на той час були дезорганізованими. А для таких вибухів потрібно мати певний досвід, як організаційний, так і спецслужбістський», – наголосив Віталій Скальський.

Окрім того, доктор історичних наук Вадим Задунайський підкреслив: тоді армія Скоропадського втратила дуже багато артилерійського забезпечення. Це значно вплинуло не лише на боєздатність гетьманського війська, а й наступних урядів.

«Безумовно, це стало вагомою втратою. Адже йдеться про боєзапаси понад сотні гарматних стволів для щоденних бойових операцій. Це позначилось не лише на армії Скоропадського, а й на подальших визвольних змаганнях Директорії», – розповів Задунайський.

Читайте також: Лише третина з усіх винаходів в СРСР не була плагіатом, – «Історична правда»

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-17 12:05:33