понеділок, 2 жовтня, 2017, 9:49 Світ
Каталонський націоналізм знаменує ще більший розкол Європи
Фото: theatlantic.com/Jon Nazca/Reuters
Фото: theatlantic.com/Jon Nazca/Reuters

Інциденти в історії раптово стають надбанням сучасної Європи.

Каталонці спілкуються власною мовою. Вони багатші, ніж їх співгромадяни у решті частині Іспанії, і таким чином більше вносять у державний бюджет, ніж отримують назад. Вони зберігають сумні спогади про панування центральної влади у Мадриді. Диктатура Франко у 1939-1975 роках жорстоко придушила їхню культуру, ідентичність, політичні та громадянські свободи. Лише завдячуючи випадку, Каталонія опинилася у складі Іспанського Королівства. Португалія успішно відокремилася у 1640-х роках. Якби Тридцятирічна війна, Війна за іспанську спадщину або Наполеонівські війни прийняли дещо інший напрям, Каталонія, мабуть, також прослідувала ним.

Все це може видатися занадто давнім та далеким для сучасного читача. Проте все це раптово стало дуже актуальним для сучасної Європи. Каталонський регіональний уряд запросив своїх громадян прийти на референдум та проголосувати у неділю, 1 жовтня, за незалежність. Конституційний суд Іспанії визнав референдум незаконним, оскільки він порушує положення конституції 1978 року, яке стверджує, що іспанська єдність є «неподільною». Центральна влада жорстко прореагувала на проект референдуму, здійснюючи рейди на органи місцевого самоврядування, конфісковуючи бюлетені та заарештовуючи місцевих чиновників. «Зупиніть цю ескалацію радикалізму та непокори», – наказав 17 вересня по телебаченню іспанський прем’єр-міністр. Не дивно, що ці слова не вирішили ситуації. Вулиці Барселони заполонили протестувальники. Усередині літа лише 40% каталонців надавали перевагу незалежності, проте відтоді погляди змінилися.

Прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой відвідав Вашингтон, штат Каліфорнія, США, 26 вересня. На спільній прес-конференції президент Трамп висловив співчуття у зв’язку з голосуванням за відокремлення.

«Думаю, жителі Каталонії вже давно про це говорять. Проте я впевнений, що якщо у вас є точні дані опитувань, ви побачили, що вони люблять свою країну, вони люблять Іспанію, і вони не залишать її. Тому я за об’єднану Іспанію».

«Я говорю як Президент Сполучених Штатів, як той, хто з великою повагою ставиться до вашого Президента, а також дуже поважає вашу країну. Я дійсно вважаю, що жителі Каталонії залишиться з Іспанією. На мою думку, дурницею було б вибрати інший варіант. Тому що ми говоримо про перебування у складі справді великої, красивої та історично багатої країни».

Слова Трампа навряд чи вплинуть на сепаратистські симпатії у Каталонії. Опитування Pew виявило, що 92% іспанців не довіряють йому – це найгірший його рейтинг у будь-якій з проаналізованих європейських країн. І все-таки Трамп, бодай один раз, говорив від імені Сполучених Штатів те, що його друзі в Іспанії хотіли почути.

Можливо, найкращим способом зрозуміти питання, що стоїть на карті, є звернути увагу на міжнародних діячів, які підтримують референдум про незалежність: Джуліан Ассанж та перед очами повстає увесь спектр російської пропаганди. Основне завдання іспаномовного Супутника полягало у відтворенні інформаційних повідомлень таким чином, щоб створювалося враження, що незалежній Каталонії буде легко вступити до Європейського Союзу.

Каталонський націоналізм, на відміну від інших сепаратистських рухів у Європі, підтримуваних Росією, історично мав лівоцентристські віяння. Проте російські інтереси, як зазвичай, стосуються менше ідеології та більше створення хаосу не лише в Іспанії, але і всередині Європейського Союзу. Розкол економіки, обсягом понад трильйони євро (та розподіл державного боргу майже на таку ж суму) породить нескінченні проблеми для каталонців та для того, що лишиться з Іспанії.

Історично американські інтереси полягали у прямо протилежному: постійність, стабільність та збереження встановлених інститутів. До-президентський Трамп відійшов від цих принципів, підтримуючи вихід Британії з Європейського Союзу. Трамп-президент, принаймні, озброєний у кращі тези для розмови.

Проте, вже не вперше американці та світ стикаються з ціною, яку слід платити за президента, якого практично зневажають на світовій арені та, який керує такою недієздатною адміністрацією, про яку б Путін міг колись лише мріяти. Збитки від американського президентства накопичуються та збільшуються з кожним місяцем, з кожним тижнем.

Девід Брам,
The Atlantic

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK.

Читайте також: Ці фото поховають єдину Іспанію, - Друзенко

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-17 11:58:17