середа, 13 вересня, 2017, 11:18 Людина
Юрко Кох: Люди можуть змінитися, якщо знають, хто вони, звідки і куди йдуть
Художник Юрко Кох. Фото: zbruc.eu
Художник Юрко Кох. Фото: zbruc.eu

Людина недосконала, але шансу вдосконалення не відбирає ніхто. Буквально зі завтрашнього ранку можна змінити реальність на кращу: не забувати леліяти в собі дитину; уникати спілкування з негативно налаштованими людьми; будувати кожен новий день як величне дійство для максимальної самореалізації. Але все це – при неодмінній умові, що ми знаємо, хто ми, звідки і куди йдемо. І стане нас багато... Переконаний, Бог не плаче, він сміється.

Про це сказав художник Юрко Кох в інтерв’ю для Збруча, яке провела львівська журналістка Ярина Коваль.

«Юрко Кох з його творами у дусі «метафізичного маньєризму» робить те, чого практично не роблять інші – з реальних історичних львівських деталей вибудовує власне місто та його атмосферу. Такі, що залишають поза лаштунками СПРАВЖНЮ реальність, а на авансцену виводять СПРАВЖНЮ душу Львова – багатолику та бездонну в її мінливостях та непроминальному чарі» – зазначила Ярина Коваль.

Юрко Кох вважає, що мистецтво не має бути людині на шкоду, – її душі, свідомості, енергетиці. Тобто, воно не має коробити людину.

Розповідаючи про свою творчість художник зазначив, що йому розходиться як найякісніше втілити свої задуми. А те, чи впливатимуть вони на суспільство чи ні – уже не його клопіт. «Я взагалі далекий від ілюзій, що мистецтво, література, філософія, чи навіть новітні інтернетні форми апелювання до людей можуть дуже вплинути на якість людини як одиниці Всесвіту. Вони можуть трішки щось поправити – покращити чи погіршити – але зробити глобальний здвиг безсилі.», – сказав Юрко Кох.

Він вважає, що людину може змінити усвідомлена праця над собою: «Людина недосконала, але шансу вдосконалення не відбирає ніхто. Буквально зі завтрашнього ранку можна змінити реальність на кращу (дріб’язок моєї творчої практики): не забувати леліяти в собі дитину; уникати спілкування з негативно налаштованими людьми; будувати кожен новий день як величне дійство для максимальної самореалізації. Але все це – при неодмінній умові, що ми знаємо, хто ми, звідки і куди йдемо. І стане нас багато... Я переконаний, Бог не плаче, він сміється. А щодо середовища, то так – воно впливає, якщо, звичайно, людина має у цьому середовищі нагальну потребу».

Відповідаючи на запитання про те, чи місто як жива субстанція теж з часом стає толерантнішим до своїх мешканців, художник сказав: «В історії Львова за час його існування творилося стільки ненормальних для сучасного сприйняття речей, що злим, нетерпимим, антилюдяним можна було стати без особливих зусиль з власного боку. Я, наприклад, не можу зрозуміти, яким чином вірменська аристократія та простий люд в ХІХ столітті відмовилися від своєї мови. Розумію, що хотіли вижити, але чому перестали видавати свої культурні часописи і розмовляти вірменською між собою – ніяк. Я бачу це як велику трагедію народу і в перспективі хочу вірменські написи використати в моїх наступних роботах так, наче вони би у Львові були. Це не дасть нікому великої користі, але у своїй творчості мушу це зробити. Зацікавила мене також проблема стосунків євреїв з українцями та поляками. Коли занурився у вивчення єврейського Львова, то зрозумів, яка величезна і глибинна цивілізація була серед нас, про що ми не знали. І якщо уявляти це все в одному, то тоді Львів виглядає неймовірно цікаво. Настільки, що художник просто не може встояти, щоб не витягти з його історії якісь фрагменти і не переробити по-своєму. А щодо толерантності, то толерантнішими львів’яни, попри всі розмови про мультикультурність міста, почали бути не так давно. Але головне, що почали. Напевно, містові як живій сутності, для цього потрібно більше часу, ніж звичайній людині».

Нагадаємо, 5 вересня у Львові відкрилася виставка Юрія Коха під назвою «Фактор Львова. Малярство». Побачити твори відомого митця можна у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) до 1 жовтня, передає кореспондент ІА ZIK. На виставці представлено понад вісімдесят живописних творів із циклів «Стінопис», «АРДЕКОХ», «КОХаний Львів» та ін. (1989 -2017).

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-24 18:57:48