понеділок, 11 вересня, 2017, 12:57 Людина
Хід історії змінив плач дитини

У вересні 1945 року до поліції канадської столиці Оттави потрапляє понад сотня надсекретних документів. Виявляється, що десятки радянських шпигунів на території Канади, США та Великої Британії вивідують секрети створення атомної бомби. Це стає справжнім шоком для усіх країн-союзників, а сама подія чи не вперше відкриває очі світові на Радянський Cоюз. Саме від неї західні експерти починають відлік «холодної війни». Та найцікавіше те, що хід історії тоді змінив плач дитини.

Про це йдеться у фільмі «Плагіат по-радянськи» проекту «Історичної правди з Вахтангом Кіпіані» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK).

Військовий аташе радянського посольства в Оттаві та його дружина у черговий раз прокидаються від гучного дитячого крику. Нескінченні нічні «концерти» влаштовує немовля їхнього підлеглого – молодого лейтенанта українського походження Ігоря Гузенка, який мешкав із сім‘єю у сусідній кімнаті. 

«Маленька дитина плакала, не давала спати начальнику та його дружині. Жінка наполягала, щоб чоловік посприяв, аби Ігоря Гузенка десь відселили. Тож йому дозволили знімати квартиру поза межами посольства», – розповідає кандидат історичних наук Руслан Сіромський. 

Це було небачене порушення, про яке згодом дізнаються у Москві. Винаймати квартиру у місті категорично забороняють правила безпеки. Адже у той час радянські посольства діяли, як штаби розвідників під дипломатичним прикриттям. Ігор Гузенко, зокрема, працював шифрувальником і мав ключ від сейфу із важливими таємними документами. 

«Він автоматично опинився поза увагою своїх колег. Згодом у Канаду з Москви навіть прийшла шифрограма, що Гузенко – ненадійний і його треба відкликати. Відкликання означало, що людина може не залишитись на волі. Лише дивом Гузенко сам розшифрував ту шифрограму», – каже Сіромський.

Тож, усвідомлюючи, яке майбутнє його чекає на Батьківщині, Гузенко вирішує здатися канадській владі . На доказ бере із собою документи, що свідчать про агентуру.

«Загалом за справою Гузенка заарештували 19 осіб. Серед них і багато «цікавих» персон, зокрема, британський фізик Алан Мей, який проходив по псевдо «Алєк», – наголошує Сіромський.

Саме Алан Мей передав радянській розвідці уранові зразки, які й стали одним із головних компонентів атомної зброї. Її випробування американці здійснили 16 липня 1945 року, тоді як ампула з ураном потрапила у Москву ще за п‘ять днів до цього. Крім Мея, спецслужби викрили атомного шпигуна «номер один» німецького фізика Клауса Фукса та найголовніших персон в історії атомного шпигунства – подружжя Джуліуса та Етель Розенбергів. Пара не лише добровільно стала радянськими агентами, а й сама «вийшла» на спецслужби СРСР. Обоє вважали, що США не повинні мати монопольного права на атомну зброю.

Журналіст Євген Якунов, батьки якого і працювали над створенням радянської ядерної зброї, вважає: якби не Розенберги та інші шпигуни, які допомогли  тоталітарній державі отримати атомну зброю, нині світ був би зовсім іншим.

«Якби не це, не було б нинішньої Кореї із Корейською кризою, не було б Кім Чен Іна. Адже свою ядерну зброю вони отримали від Росії чи Китаю, а Китай – від РФ. Якби не це, вже у 50-ті роки Україна могла б бути вільною». – переконаний Якунов.

Такі наслідки, буцім, пророкував і суддя подружжю Розенбергів, коли виносив державним зрадникам найжорсткіший у США вирок за усю історію «холодної війни» – смертну кару на електричному стільці.

«Він сказав, що Розенберги – більше, ніж убивці, адже, фактично, поставили під удар багато поколінь. Мовляв, від того, що СРСР передали цю бомбу, постраждає ще багато людей», – зазначає Євген Якунов.  

Читайте також: Міноборони РФ вперше оголосило втрати СРСР на Кубі під час Карибської кризи

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-18 08:43:32