вівторок, 5 вересня, 2017, 16:14
Свято із присмаком дощу: мусульмани Львова відсвяткували Курбан-байрам
21

Впродовж перших днів вересня мусульмани всього світу вшановували одне із найвизначніших торжеств свого духовного календаря – Курбан-байрам. Це найпомітніше свято ісламської релігії, адже саме тоді відбувається знаний всім обряд жертвоприношення барана, вівці, кози, корови чи навіть верблюда. Це свято смирення перед Богом, повне зрозумілих для християн родинних метафор та атмосфери «празнику». Мусульманська громада Львова налічує близько п’яти тисячі людей, десь 0,5 % від всіх мешканців міста. Це жива й організована спільнота. Саме цього року вони змогли вперше організувати у місті, у парку Культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького, масштабне торжество, присвячене Курбан-байраму, і навіть проливний львівський дощ не завадив їм втілити задумане.

В Україні проживає близько одного мільйона мусульман, це 1,5-2% населення держави. Майже половина з них живе в окупованому Росією Криму. У Львові до початку Російської агресії 2014 року про мусульман знали небагато. Однак, саме події, які сталися у Криму та на Сході нашої держави, спричинили до того, що тисячі кримських татар, які сповідують іслам, змушені були шукати собі нову домівку. Близько півтори тисячі їх осіло у столиці Галичини. Завдяки їм за ці чотири роки християнській Львів більше дізнався про культуру як кримських татар, так і мусульман в цілому.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

У Львові діє два ісламські осередки: Культурний центр кримських татар на вул. Саксаганського та єдиний на всю Західну Україну Ісламський культурний центр ім. Мухаммеда Асада (Леопольда Вайса) на вул. Лінкольна. Навколо них гуртуються всі мусульмани Львова.

Історія Курбан-байраму

У мусульман свій календар, місячний, літочислення ведеться від Хіджри (16 липня 622 року за Григоріанським календарем) – дати переселення пророка Магомета та перших мусульман з Мекки до Медини. За цим календарем зараз не 2017 рік, а лише 1438-1439 рік. Мусульмани не мають багато свят у своєму календарі, найбільші й найвизначніші два з них – це Ураза-байрам та Курбан-байрам. Якщо перекласти з арабської, то буде: Піст-свято та Жертва-свято. Дев’ятий місяць у році мусульмани дотримуються суворого посту. Коли світить сонце, їм заборонено їсти і пити воду, грішити, обманювати і займатися любов’ю. Це так званий Рамадан. Власне, після його завершення настає Ураза-байрам, а сімдесят днів після цього – Курбан-байрам.

Свято Курбану пов’язують із історією, яка записана у Корані, священній книзі для мусульман. Там розповідається про пророка Ібрагіма (біблійний Авраам), що мав дружину і сина Ісмаїла. Одного разу Ібрагім побачив уві сні ангела, який велів йому принести у жертву свого сина. Спочатку пророк не повірив власним очам, та бачення повторювалося знову і знову, поки Ібрагім не зрозумів, що Бог бажає, щоб він пішов на цю жертву. Він зважився, бо був чоловіком побожним. Коли його дружина проводжала сина і чоловіка в цьому нелегкому шляху, то жінка навіть закидала Ібрагіма каменюками, не бажаючи прощатися з улюбленою дитиною. А Ісмаїл же підкорився волі батька і пішов за ним на вірну смерть. Після того як вони досягли потрібного місця, де розташовувався жертовник, Ібрагім уклав свого сина на камінь і підняв ніж над головою сина. Але в цей момент Аллах послав Ібрагіму ангела Джабраїла (біблійний Гавриїл), який не дав убити батьком сина. Після ж, у жертву Богу був принесений молодий баранчик, а пророк за дотримання віри до кінця, отримав згодом в нагороду ще одного сина – Ісака. Від тоді щороку мусульмани приносять тварин у жертву Богу, Курбан-байрам – свято жертви, милостині Бога і надії у краще майбутнє.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Голова релігійної громади мусульман міста Львова Ернес Абкіяном розповів, що багато часу мусульмани, які живуть не у своєї рідних землях, перед Байрамом присвячують саме на те, щоб пояснити і роз’яснити іншим людям суть свого свята і пожертви у вигляді тварини.

«Наше свято також пов’язане з обрядом паломництва в Мекку (хадж) до Будинку Господа. Хадж є одним із стовпів Ісламу і символізує єдність і рівність мусульман, покірність Богу і прощення гріхів. Ми не хочемо зачепити чиїсь переконання чи відчуття. Вбита тварина – це жертва Богу, наша традиція. Ми ділимо після цього тіло тварини на три частини: одна для всіх бідних людей; друга для друзів, родичів; а третя для себе. Ми багато про це говоримо, робимо діалоги із громадськістю. Ми не шукаємо конфліктів. Тому вдячні за розуміння, яке виявляють жителі Львова до нашого свята», – наголосив Ернес Абкіяном.

Святкування

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

У Львові ж свято Курбану стартувало першого та другого вересня, саме тоді після ранкової молитви, намазу у Духовному центрі мусульман, у спеціально відведеному місці було принесено у жертву десять овець і вісім тварин великої рогатої худоби (не рахуючи тих, хто це зробив персонально). Сотні кілограм м’яса було поділена на п’яти-шести кілограмові пакети і значну частину було роздано згодом всім охочим і нужденним.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Після цього релігійно-традиційного дійства, як і у християн, у мусульман починаються святкові походи до родичів, друзів, знайомих. У ці дні, двері мусульман відкриті і будинки повні гостей, де на столах різноманітні смаколики, кава та чай.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Вчора ж, 4 вересня, у заключний день святкувань, у львівському парку культури, відбулося найбільш масштабне святкування Байраму у місті Лева. Сотня мусульман різних національностей організувал Курбан-байрам фестиваль, який, можливо через негоду, не зміг належним чином зацікавити громаду Львова.

Хлопці ліворуч, а дівчата праворуч

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Літній майданчик Парку культури поділили умовно на дві зони – чоловічу і жіночу. Шатро ліворуч від сцени було для хлопців, а праворуч – для дівчат. Така вже традиція. Святкова програма включала у себе: історію (розповідь про свято), молитву (читання Корану арабською), концерти (зокрема, гості з Києва школа Кавказьких народних танців, ансамбль «Кавказ»), дитячі забави за участі акторів-аніматорів, частування стравами із м’яса (шашлики, плов різних національностей) та традиційними солодощами на зразок пахлави із різними смаками. Все це відбувалося під східну музику і проливний львівський дощ.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Кримська-татарка Сафає Ромазанова, котра уже три роки із сім’єю й дітками живе й працює у Львові розповіла про різницю між святкуванням у Криму та у Львові.

«Ми зібралися тут, щоб не забувати свою культуру й релігію, щоб діти бачили й продовжували її. Це велике свято для нас всіх. Тут всі представники мусульман різних національностей, які проживають у Львові. Це свято пов’язане із родиною і друзями, ми збираємося, ходимо один до одного в гості. В Криму всі родичі, там веселіше, салюти, святкова атмосфера, більше людей, та й мечеті є...», – розповіла Сафає Ромазанова.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Шматочок своєї культури

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Культура робить нас людьми, принаймні так говорить одна із теорій. А взаємне розуміння культур – робить нас великим людьми. Так говорить вже логіка. Тому таким важливим є свідоме й здорове ставлення до різних культур і, зокрема, мусульманської. Як відзначають духовні лідери мусульман, в Україні ситуації із віротерпимістю та толерантністю є нормальною, мусульмани відчувають свободи, проблем із сповідуванням немає. Певні проблеми виникають, коли вже напряму постають якісь реальні моменти, коли стикаються у якихось питаннях на зразок побудови своїх мечетей, чи цвинтарів, чи такої, здавалося банальності, як зробити фотографію у паспорті – у хіджабі (хустці) за законодавством жінкам не можна. Тому міжкультурне обговорення й діалог, слухати й чути – це важливо.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Фестиваль Курбан-байраму, власне, й був таким місце для обговорення й діалогу. Захід присвячений Курбану у Львові відвідали нечисленні представники влади та відомі публічні діячі. Зокрема, вітальні слова сказала в.о. директора департаменту культури Львівської ОДА Мирослава Туркало, та віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. Слова останнього влучно передали суть культурного взаєморозуміння.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

«Коли я був на засланні далеко від дому, то мене дуже гарно прийняли одна мусульманська сім’я у селі Актюбінської області в Казахстані, вдячно згадую ті роки і тим людям за доброту й розуміння. Так само зараз нам всім важливо підтримати людей, які сьогодні є у вигнанні, поза рідною землею, які намагаються витворити кусочок свого культурного поля на Львівщині. Свого часу українці на американській землі це робили, так само кримські-татари й інші мусульмани це роблять тут. Байрам – це гарне свято взаємодопомоги і підтримки. Це те, що потрібно обом культурам, і українській християнській, так мусульманській, передусім кримськотатарській. На початку 90-тих років кримські татари поверталися в Крим, ніби з чорного входу, але настане день, коли ви повернетеся із парадного входу, як справжні господарі своєї землі», – відзначив Мирослав Маринович.

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Курбан-байрам уже завершився. Та, звісно, що мусульмани, які живуть у Львові та Україні, нікуди не зникли. Їхні будні такі ж, як і наші: сім’я, робота, думки про вічне. Як казав Блаженніший Любомир Гузар, єдність – це дар Божий, задля якого потрібно теж мінятися і спільно рости. Тому, яке б не було минуле, а наше майбутнє безперечно у єдності.

 

Юра Мартинович,
ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2017-09-20 14:05:54