вівторок, 5 вересня, 2017, 13:51 Львів
«Мала Конституція» Львова: узурпація влади чи розширення прав громад
Львівська міська рада. Фото: Микола Тис/ZIK
Львівська міська рада. Фото: Микола Тис/ZIK

4 вересня у Львівській міській раді відбувалося громадське слухання проекту Статуту територіальної громади Львова. Активісти мають низку зауважень щодо документа, заявляючи, що у ньому закладено грунт для узурпації влади. Однак творці статуту переконують, що він має на меті розширити права громади. Відтак, після майже півторагодинних словесних перепалок ніхто не почув пропозицій одне одного: не вдалось не те що обговорити проект статуту, а й обрати голову та секретаря слухань. У результаті активісти написали заяву у поліцію на представників міськради, звинувачуючи їх у порушенні закон.

Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.

Півторагодинна розмова ні про що

На початку засідання голова робочої групи, яка працювала над статутом, секретар ради Анатолій Забарило зазначив, що немає ніяких термінів для затвердження документа. Тому його допрацьовуватимуть стільки часу, скільки потрібно.

Водночас від активістів, які прийшли на громадські слухання, відразу прозвучали зауваження, зокрема, щодо складу робочої групи. Присутні львів’яни заявляли, що у групі, яка працювала над статутом, було всього кілька громадських активістів, а решта – це депутати і чиновники.

Також активісти виступили проти того, аби громадські слухання модерував заступник начальника управління «Секретаріат ради», начальник відділу громадського партнерства Орест Файфурка. Вони закликали обрати голову і секретаря слухань. Без цього люди відмовлялися голосувати за регламент, який передбачав виступ члена робочої групи, доцента кафедри конституційного права ЛНУ ім. І. Франка Олени Бориславської, яка мала доповісти про розроблений статут.

Громадська активістка Олеся Дацко зазначила, що згідно із ст. 29 чинного статуту громади Львова 2002 року на громадських слуханнях мають обирати головуючого засіданням та секретаря.

«Тобто самопроголошений (Орест Файфурка, – ред.) головуючим бути не може. Це приклад намагання узурпувати владу і, зловживаючи службовим становищем, без обрання самочинно проголосити себе головуючим», – заявила активістка. Крім того, вона процитувала ст. 60 Статуту територіальної громади, за якою цей документ має вищу юридичну силу щодо інших активів і рішень органу місцевого самоврядування.

«Ми прийшли сюди, щоб згідно із чинним законодавством проголосувати за документ, створений робочою групою, і за ці пропозиції, які були внесені іншими особами. Ми просимо дотримуватись статуту і не порушувати закон, оскільки такі дії матимуть ознаки карного діяння і ознаки порушення Кримінального кодексу», – наголосила активістка.

Депутат ЛМР Олег Сорочкін нагадав, що у місті зараз діє статут 2002 року. Практика уже випередила багато пунктів у цьому документі. Саме тому потрібно перейти до обговорення проекту статуту.

Активісти відмовилися це робити без обрання голови і секретаря слухань. Відбулась словесна перепалка, під час якої представники громади звинувачували чиновників ЛМР у тому, що статут не буде працювати на львів’ян, а навпаки обмежуватиме їх права. Після півторагодинної спроби офіційно розпочати громадські слухання Орест Файфурка їх закрив. Відтак, проект статуту навіть не представили львів’янам.

Водночас Олеся Дацко звернулася до поліції із заявою про порушення законодавства.

Чому активісти проти проекту нового статуту

У коментарі журналістам Олеся Дацко пояснила, чому активісти виступають проти напрацьованого статуту громади.

«У проекті статуту є норма, яка передбачає, що територіальна громада має право вирішувати питання жителів. Якщо цей документ приймуть у такій редакції, то втручання у ваше особисте життя стане нормою. Крім того, є дуже багато норм, які стали підставою для скасування проекту статуту 2010 року у судовому порядку. Передусім це те, що мешканці Винник, Рудного і Брюхович мають обирати львівську владу. Це неконституційно, і суд так сказав! У нашому випадку знову прописують цю норму, бо це потрібний комусь електорат.

У статуті не передбачено і право оскаржувати рішення, незаконні дії чи бездіяльність посадової особи. Ви приходите в суд, а там кажуть, що у нас немає такого повноваження. Хочемо, щоб це прописали», – заявила Олеся Дацко.

Вона додала, що у запропонованому документі немає нічого про звітність, відповідальність ЛМР, згадуються органи, яких де-факто і де-юре не існує.

«Таке враження, що все прописано таким чином, щоб ніхто ні за що не ніс відповідальності. Тобто, всі повноваження владі, але без відповідальності.

Мало того, статут істотно звужує права громадян щодо громадських слухань. У чинному законі прописано, що порядок слухань визначається статутом, а в цьому статуті зазначається, що положенням. Тобто, чиновники зможуть у ручному режимі змінювати порядок. Мало того, у статуті не передбачене право громадян на участь у роботі органів місцевого самоврядування. Вилучено і право створення громадської ради при ЛМР. У чинному статуті воно є, а в новому пропонують (створювати громадські ради, – ред.) при управліннях. Але ви самі розумієте, що таким чином нічого не можна проконтролювати.

Також вони прописують, що межі буферної зони ЮНЕСКО співпадають із історичним ареалом. Це брехня відверта! На сайті ЮНЕСКО зазначається, що буферна зона у два рази більша», – додала активістка.

Вона зазначила, що надсилала офіційні запити у ЛМР, однак жодного протоколу засідання робочої групи немає: «Хто, на підставі чого розробляв цей статут, чи голосувала, погоджувала група, – цього ніхто не знає. Лише на першому засіданні був кворум, а на інших – не було. Тому дуже велике питання, хто розробив цей документ».

Водночас Олеся Дацко не заперечила, що у проекті статуту є позитивні речі, однак звідти забрали усе про антикорупційну експертизу, боротьбу з корупцією, про обов’язок публікувати всі рішення органів місцевого самоврядування.

Депутат ЛМР Ігор Зінкевич також не погоджується із деякими пунктами статуту.

«У мене є певні запитання до тієї частини статуту, яка стосується депутатів (ст. 42. – Ред.). Мене зачепило, що рада, у тому числі і комісія законності, має право дати депутату «жовту» або «червону» картку депутату: не пускати на сесію або позбавити право голосу під час засідань. Я щось собі цього не уявляю, якщо депутата обирала громадськість. А змінювати статутом процес ведення справ на сесії, звучить дивно», – заявив депутат.

Творці статуту переконують, що він розширює права громади

Голова постійної комісії з питань законності, депутатської діяльності і свободи слова ЛМР Юлія Гвоздович, яка брала участь у розробці нового статуту громади, ж переконує, що документ надає львів’янам ще більше прав. За її словами, це «мала Конституція» громади, яка має більше сил, ніж різні положення.

«Львів’яни практично позбавлені багатьох аспектів громадської участі, оскільки у нас не було нормального сучасного статуту з 2002 року. Два роки тому ми нарешті вирішили розпочати роботу над цим документом. Він є визначальним, оскільки там записуються основні права та обов’язки мешканців.

Ті зауваження, про які говорять активісти, зокрема, про процедуру проведення громадських слухань, то так, ми дещо порушили статут 2002 року. Він був застарілий. Минулого року затвердили окреме положення про громадські слухання, чим суттєво розширили права громадськості. Бо раніше було передбачено, що львів’яни не можуть самі скликати громадські слухання. А у положенні написано, що можуть. Крім того, сучасне положення надає більші права громаді. Там і там пише, що результати громадських слухань є обов’язковими для розгляду, але у статуті не йдеться про відповідальність чиновників за нерозгляд, а в положенні ми вже це прописали.

Ми свідомо пішли на такий крок і сучасні аспекти громадських слухань пропишемо у новому статуті. Дуже хочемо, щоб документ запрацював вже цього року», – зазначила депутат.

Вона додала, що робоча група подаватиме проект статуту на аналіз правовій експертизі, щоб «не було жодних маніпуляцій, що проект не відповідає, як говорять громадські активісти, закону чи він порушує права громади міста Львова».

«Власне, щодо цих двох пунктів буде підготовлена науково-консультативна рецензія від авторитетних організацій. Ми плануємо залучати Центр політико-правових реформ, Києво-Могилянську академію, щоб вони дали справді експертний висновок, якщо робоча група щось не так напрацювала», – заявила Юлія Гвоздович.

Вона також прокоментувала заяви активістів щодо узурпації влади.

«На мою думку, даний статут суттєво розширює права громади. Якщо порівняти статут 2002 року і проект, то у нашому варіанті суттєво збільшена кількість інструментів громадської участі. Також активісти апелюють, що немає нічого про підзвітність, однак, вони дуже добре знають, що такі аспекти будуть виведені в окреме положення. До прикладу, зараз візується положення, автором якого є я, про звітування міського голови, виконавчих органів, депутатів», – повідомила Ю. Гвоздович.

Вона додала, недоцільно закладати стільки норм у статут, бо він «роздується» до трьохсот сторінок: «Ми робитимемо посилання на окремі електронні петиції, положення про громадські слухання, громадський бюджет, в тому числі і підзвітність».

Юлія Гвоздович додала, що закиди про те, що у робочій групі було мало активістів, є неправдою: «У робочу групу включили 18 членів. Особисто я запрошувала у склад ту саму Олесю Дацко двічі. Вона відмовилася. До групи увійшли представники руху «Чесно», громадської мережі «Опора», люди, які сьогодні прийшли на слухання. Є протоколи усіх зборів, хто був присутній. Це все є! Однак люди спочатку повписувались, а потім не ходили. Щоб не блокувати роботу, ми змушені були просто працювати над документом. Це не є засідання міської ради, коли потрібно приймати протокол. Це просто робочі моменти».

Вона наголосила, що громадські слухання щодо проекту статуту мають рекомендаційний характер і неважливо, хто головує.

«Неважливо, хто надає слово. Якщо ці громадські слухання не відбулися, то пізніше проведемо інші, але на них вже надамо висновок наукової експертизи авторитетних організацій, а не псевдогромадських активістів з невідомими кваліфікаціями», – наголосила депутат.

Тобто, якщо громада не змогла внести свої пропозиції щодо проекту статуту, то вона вже цього не зможе зробити, адже процес роботи документа переходить на інший рівень. І якщо наступні громадські слухання таки відбудуться, активісти зможуть дати лише оцінку висновку щодо напрацьованого документа.

Надія Сапіга,
ІА ZIK

Читайте також: У Львові на ділянці для військових вирубували дерева та викидали рештки тварин

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-20 14:04:43