середа, 23 серпня, 2017, 10:01 Людина
Слово мовчить, якщо в ньому нема потреби
Оксана Думанська
письменниця, перекладач

Одного серпневого ранку мені задзвонила журналістка (судячи з голосу – молода) і попросила прокоментувати зміни в нашому щоденному мовленні: які нові слова у нього прийшли чи з нього пішли. Я не була готова до наукових заглиблень, але ми легко порозумілися на тому, що нові слова виникають з потреби щось назвати: явище, типаж, подію.

І тому причина – плинність життя, зміни й злами, соціальні рухи (так і хочеться згадати призабуте слово «рухівець») і зміни в політичному керунку (а тут не обійтися без слова «комуняка»). Наприклад, слово «майдан» уже набуло нового значення. Це не лише місце, куди в селі сходиться кілька вулиць, а й опір несправедливості, спротив, непокора. Звідси й «майдануті» – новотвір антимайдану, що «народився» звичним суфіксальним способом, і той, здавалось б, незначний суфікс таки створює враження «мови ненависті».

Найлегше явище словотворень проілюструвати словом «тітушка», похідного від прізвища юнака, спеціально найнятого для хуліганських вчинків і бійок. За якусь добу воно стало популярним для називання цілих загонів, підготованих до провокацій, і легалізувалося через ЗМІ. Словотворення активізувалося – і «майданутих» називали «свідомітами», вкладаючи в загалом звичайне слово всю лють несприйняття (порівняйте свідом-содом: дуже близько фонетично). Згодом – уже з території АТО – явилося нам слово «укроп», яке у російській означає невинну пахучу зелень, проте було запущене в обіг чи не разом зі словом «укри» з того боку фронту. А стало навіть назвою партії…

Запозичене з англійської слово «кіборг» після битви за Донецький аеропорт утвердилося в нашій мові цілком іншим змістом – герой. Звідти ж ми пізнали всю трагедію слів «двохсотий» і «трьохсотий», із професійної вояцької мови вони перейшли в інформаційні повідомлення й інтерв’ю. Але вояки не були б вояками, якби дотепно не продовжили числівниковий ряд словом «п’ятсотий», – тобто людина під дією алкоголю, а простіше – п’яниця.

Слова «вата» й «ватник» вийшли зі свого звичайного поля уживання, набувши негативної конотації без будь-якого втручання суфіксів-префіксів, а от слово «вишиватник» – це вже цікава контамінація двох протилежних змістів, чим досягається прикмета зневажливості.

Чи не найцікавіший новотвір – «іхтамнєт», «іхтамнєти», утворений з трьох повнозначних російських слів, що часом уживається в ЗМІ як засіб сарказму і відмінюється як іменник.

Абревіатури «ДНР», «ЛНР», від яких утворені відносні прикметники –денеерівський, ленеерівський та зневажливі слова «динири», «линири», це теж неологізми, що увійшли в прошарок загальновживаних слів, оскільки позначають незаконні територіальні утворення, але вони – об’єктивна реальність, тому мусять називатися.

Ні, це не науковий вислід сучасних мовних процесів – це просто підтвердження того, що неологізми літературного походження можуть мати значення в межах одного твору, а те, що народжується в народній гущі, життєздатніше й доцільніше, бо в цьому є потреба. Реакція мови на події – реактивна. А те, що нові слова відживають свій зоряний час і або виходять з ужитку, або стають в шереги загальновживаних, так це давня давня заувага мудреця про початок і кінець. Усьому приходить край. Слово мовчить, якщо в ньому нема потреби, у словнику…

Читайте також: Війна прийшла туди, де було найменше українських шкіл

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-17 19:31:26