понеділок, 14 серпня, 2017, 10:37 Влада
Атестація як ілюзія очищення поліції. Чи велика державна афера?
Вікторія Балицька
журналіст, громадський активіст
Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

Атестація як ілюзія очищення поліції. Чи велика державна афера? Чи правова помилка? Маю потребу про це написати, бо розумію, що більшість людей взагалі не в курсі, що відбулося, і щиро вірять у те, що атестація відбулася, але не всіх негідників позбулися. Не всіх – це правда. Але не у цьому проблема. Це все-одно не має жодного значення, бо проблема у тому, що УСІХ, кого вигнали, поновили суди!

Минув рік відтоді, як у поліції Львівщини пройшла атестація. Я була в складі трьох атестаційних комісій (по трьох категоріях правоохоронців) і пам’ятаю, яким морально виснажливим і напруженим був цей процес. Крізь «сито» (далеке від досконалості, хоча й ефективне у багатьох випадках) пройшло майже 3000 поліцейських області. Багатьох було понижено на посадах. Близько 130-х поліцейських було звільнено з органів внутрішніх справ.

Так от, сьогодні, через рік, 100 із них поновлені на посадах судами! І не треба думати, що решта 30 у суді програли. Ні. Вони просто не зверталися до суду. Чи лінь було, чи плюнули, чи іншу роботу знайшли. Тобто якби вони теж звернулися – то у нас було б поновлено 100% звільнених.

На чому ґрунтували свої рішення суди? Сподіваюся, ніхто не думає, що то за хабарі у судах такі рішення!? Ні. І дозволю собі тут умовно вжити слово «на жаль», бо якби впиралося в продажність суддів, то не так образливо було б. Але, на жаль, атестація була так вплетена в законодавчу канву, що у саму ідею та концепцію атестації, схоже, був уже вмонтований механізм повернення всіх звільнених назад у лави поліції. Тобто припускаю, що все було спрямоване на максимальне збереження системи.

Так от, чим мотивували свої рішення суди: Львівський окружний адміністративний суд та Львівський апеляційний адміністративний суд посилалися у своїх рішеннях на порушення ст. 57 Закону «Про Національну поліцію». Суди констатували, що підстави для атестування передбачені лише ч.2 ст.57 Закону і є вичерпними. Відтак, підстав для атестування особового складу ГУНП не було. Також суди застосували ст.12 Закону «Про професійний розвиток працівників», яка містить норму, що унеможливлює атестування працівників, які відпрацювали на посаді менше року. А тепер пригадуємо, коли міліція перетворилася у поліцію. Це сталося 07.11.15 і формально всі проатестовані поліцейські прийняті на службу саме після цієї дати, а отже, на мить атестації не відпрацювали ще року у поліції, навіть якщо до цього прослужили 10-15 років у міліції. Зрозуміла вся віртуозність афери (чи помилки)? Блискуче, правда?

Тепер найголовніше питання: це був такий підлий задум чи правова помилка?

Після Майдану була серйозна вимога суспільства на очищення поліції і для народу зробили «вітрину», ілюзію. Більшість людей ж досі вірить, що атестація дала конкретні результати. Це означає, що ілюзія була вдалою. Варто було зрозуміти це відразу: будь-яка система тяжіє до гомеостазу, тобто самозбереження. Ідею та механізм атестації в основному розробляли всередині системи. То ж не могли самі себе розвалити. Бо як же можна було не передбачити правових колізій навколо атестації?! Не забезпечити повної, стопудової законності атестації?

Але ж дуже хочеться вірити, що це була помилкова недалекоглядність. Бо якось сумно відчувати себе обшахрованим. На користь версії правової помилки (чи почуття провини перед суспільством?) свідчить нещодавній наказ глави Нацполіції від 3.08.17, який, якщо коротко, зводиться до того, що всі звільнені в ході атестації і поновлені судами мають обов’язково відслужити 4 місяці в зоні АТО у підрозділах поліції Донеччини та Луганщини.

Не зрозумілим є механізм примусу і те чи «відновленці», знову ж таки, через суди не оскаржуватимуть законність їх відправки в зону бойових дій. Але це рішення виглядає на спробу якось загладити (не виправити, бо як тут виправиш?) вищим керівництвом МВС та Нацполіції свою фатальну помилку «дряблості» атестаційного процесу. Моральна сторона того, чи потрібні в АТО ті, хто не потрібен в поліції, – це інша тема.

Що ми маємо в підсумку? Після всієї суспільної навколоатестаційної феєрії ми маємо ту ж саму поліцію, що мали до атестації. Але з деморалізованим, приниженим, ображеним, розгубленим, здивованим особовим складом. Ну, не тотально, але є такі настрої і стани. І усе це вплетене в організаційно-кадровий хаос: хто куди і звідки перевівся чи поновився. Як результат –заздрість, ненависть, образи...

Спитаєте: а що нам, громадянам, до того? Все дуже просто: така розбалансована і деморалізована поліція не може служити нам ефективно.

І ще одне... а хто понесе відповідальність за таку безрезультатну бутафорну атестацію? Це ж був «мартишкін труд»... І на це пішли певні ресурси. А моральна шкода, заподіяна народу? Хто відповість?

П.С. Правильно в коментах пишуть, що гіршу поліцію отримали. В очікуванні атестації позвільнялися багато поліцейських. І це пішли переважно кращі, які мали можливість реалізувати себе в інших галузях... Не хотілося вже цього писати, бо і так сумно. Але атестація – то не очищення поліції, це – її трагедія, яка відіб’ється на нас усіх.

Читайте також: Нова поліція оновила «таксу» хабарів

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-10-21 07:42:05