субота, 12 серпня, 2017, 16:44 Людина
720 тис. жертв: дослідження українських істориків показує масштаб репресій у СРСР

25 років тому Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про програму «Реабілітовані історією», щоб на основі архівних даних зібрати інформацію про кожного необґрунтовано засудженого у період з 1917 до 1991 року, а також детально вивчити репресії в СРСР. Спочатку планувалося випустити 25 книг – по одній на кожну область України. Однак ті дослідники, які взялися за цю роботу на початку 90-х, не могли й уявити, які були масштаби того, що відбулося.

Сьогодні іменний список репресованих на території України та архівні матеріали про каральну машину СРСР – це 110 величезних томів, а у планах – іще 20. У деяких регіонах для описання репресій знадобилося декілька томів, наприклад, у Донецькій області, де репресії торкнулися найбільшої кількості людей на всій території України, повідомляє «Радіо Свобода».

За словами співробітника Інституту історії України Олега Бажана, який брав участь у програмі «Реабілітовані історією», імпульс для початку такого масштабного безпрецедентного на пострадянському просторі дослідження дало суспільство, яке після початку перебудови потребувало відповіді на питання, чиї ж тіла лежать на місці масового поховання в Биківнянському лісі. Державна комісія при Раді міністрів УРСР, створена в 1987 році, так і не змогла порушити мовчання і розповісти, що мова йде про жертв НКВС – розстріляних в’язнів в основному київських в’язниць.

У той же час у пресі публікації про Биківнянські могили продовжувались, і з’ясувалося, що ще на початку 60-х років поет Василь Симоненко, художник Алла Горська і театральний режисер Лесь Танюк після відвідування масового поховання звернулися в мерію Києва (селище Биківня лежить у межах міста) з пропозицією створити там меморіал. Незабаром після цього за дивних обставин була вбита Алла Горська, багато хто звинувачує в її смерті КДБ.

Після цих публікацій у 1992 році Верховна Рада ухвалила рішення на державному рівні підтримати намір відповісти на всі питання, які стосувалися природи більшовицької влади і політичних репресій у період існування СРСР. Головою редакційної колегії програми «Реабілітовані історією» був призначений академік Петро Тимофійович Тронько, співробітник Інституту історії України та один із тих, хто підписав колективний лист до депутатів і уряду з проханням підтримати започаткування програми. У кожній області України були створені редакції з наукових співробітників, журналістів, краєзнавців, які займалися темою репресій.

Сьогодні кількість дослідників по всій країні налічує кілька тисяч осіб. Багато часу вони проводять в архівах, тому в підготованих публікаціях чимало місця відведено документам радянських спецслужб, що відображають специфіку репресій на місцях. Окрім цього, в міру можливостей дослідники збирали свідчення очевидців, спогади тих, хто вижив, щоб підготувати анкети на кожного репресованого.

За словами історика Олега Бажана, українські фахівці спочатку не довіряли статистиці, яку використовували радянські спецслужби, і вирішили перевірити її ще раз.

«Річ у тому, що деякі документи про статистику політичних репресій зберігаються в архівах СБУ. Це те, про що доповідали нагору. Ми ж на підставі створеної картотеки можемо вийти і виходимо тепер на реальні цифри. Ми персоніфікували цю статистику. На сьогодні у нас в картотеці є дані про 720 тисяч репресованих. Картка на підставі архівно-слідчої справи заведена на кожну людину. Навіть якщо справа була колективною, все це заноситься в картку, згадується, хто проходив по цій справі і був репресований, хто розстріляний або ж відправлений до табору. Завдяки програмі ми можемо дізнатися ім’я і прізвище цієї людини, його долю і, відповідно, говорити про соціальний, національний зріз», – розповів історик.

Читайте також: Скільки росіян виправдовують сталінські репресії, – опитування

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-08-21 07:41:07