п'ятниця, 11 серпня, 2017, 12:29 Людина
Хто був цей великий Сергій Іванович Білоусов із Лохвицького села Риги
Ольга Герасим'юк
журналіст, телеведуча

Це історія з кінцем. З банальним, бо таке стається постійно, різко змушує зіщулитися від нахабного й глухого тупика, в який з розгону врізаєшся лобом, скрикнути розпачливо... і все. Далі знову це станеться одного разу...Вічно не встигнеш щось договорити. Щось вчасно, як здається, зробить.

Сергій Іванович Білоусов так уже й не приїде. Востаннє говорила з ним по телефону взимку. Хотіла або заїхати, або когось прислати, – але різко сказав: я сам приїду, як потепліє, на велосипеді на вашу толоку!

Недавно знайшли вже запізнілу газету з некрологом.... Вже й 40 днів по Сергію Івановичу минуло... І тепер сиди й тисни з себе слова. Хто був цей великий Сергій Іванович Білоусов із Лохвицького села Риги? Він був, як виявилося, сільським вчителем. А ми знали його дуже коротко й недовго – чудовим фотохудожником.

Знайшли його випадково. Шукали, в кого би могли знайтися старі фото Сластіонової школи в Христанівці? Ну, як би десь знайти, якою була башта на ній, зруйнована, як кажуть, бурею колись.І наша знайома христанівська баба Катя сказала, що давно це було, але з села Риги щороку приїжджав сюди такий Білоус і все фотографував.

Через десяті руки знайшли його телефон. Він зрадів, як мені здалося, що до нього подзвонили саме як до фотохудожника. Сказав, що сяде й перегляне свої плівки, сам усе вибере й передасть найцікавіше. Зустрічатися чомусь категорично відмовлявся і наполягав, що залишить свою передачу в сільраді, а там хтось нехай забере. Мені тоді вже здавалося, не хоче, щоби його побачили... Ми отримали плівки, і він сказав, що назад повертати не треба – «хай вам». Лише зараз ніби розумієш, що він приховував. Що не приїде...

На його фото не було зруйнованої башти, але там було те, що відкривало завісу над цілим світом, від нас прихованим глухим забуттям...

Нас рвало на клапті від нового знання й імен, та інтриги великої історії, І ми тоді задумали зробити в Христанівці особливу галерею, зробити музей, де Христанівка охне від того, що побачить про себе.

І мріяли, що Сергій Білоусов постане перед людьми у всій своїй славі художника й фіксатора історії. І як йому на відкритті аплодуватимуть. Просто треба було дочекатися тепла, потім знайти гроші, потім – все це там «вибити» й зробити.

Ну й ось, Сергію Івановичу... Будемо вірити, що Ви до нас тепер – на небесному велосипеді... бо як іще себе втішити...

І ще одне – незнайомий нам Білоусов, здається, був таким, яких у житті шукаєш, – таких дехто зве скромною людиною, але це трохи інше: він знав справжнє, і ставив це справжнє на перше місце, не після свого «я».

А ми – починаємо робити ту його постійну виставку. Він буде тепер жити довго.

Перший клас. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1988-X-16
Перший клас. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1988-X-16
Cвято останнього дзвінка. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1996-V-28
Cвято останнього дзвінка. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1996-V-28
Футбол під час перерви. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1988-IV-03
Футбол під час перерви. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1988-IV-03
1988 - 1994
1988 - 1994
Григорій Волторніст і школярі. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1994
Григорій Волторніст і школярі. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1994

Cвято останнього дзвінка. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1996-V-28

Cвято останнього дзвінка. Христанівка, Лохвицький район, Полтавська область. 1996-V-28
Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-12-14 04:14:34