понеділок, 17 липня, 2017, 14:23 Львів
Неперервність боротьби за Україну: у Львові представили виставку, присвячену Івану Гелю
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відкриття фотодокументальної виставки «Іван Гель: мій народ нездоланний!». Фото: Микола Тис/ZIK

Сьогодні, 17 липня, минає 80 років від дня народження непересічної постаті в українській історії – дисидента, публіциста, одного із засновників Української гельсінської спілки, колишнього радянського політв’язня Івана Геля. До цієї дати у Львові підготували виставку, присвячену цьому Великому Українцю.

Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.

У сквері поблизу пам’ятника В’ячеславу Чорноволу розмістили десять банерів із світлинами з різних періодів життя Івана Геля. Виставка укладена із тих світлин, які перебувають у колекції Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», куди їх передала дружина дисидента п. Марія. Автори хочуть, щоб вона стала мандрівною і її побачили не лише у Львові. На відкриття прийшли родичі і друзі Івана Геля.

«Мета цієї виставки показати неперервність боротьби, яка тривала не лише у першій половині ХХ ст. У другій половині ХХ ст. від зброї українці перейшли до слова. Тоді методи і умови боротьби у дечому були важчими, але українці не здавалися і продовжували», – зазначив під час відкриття виставки один з її авторів, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства Михайло Галущак.

Автор виставки, заступниця директора Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова провела невеличку екскурсію. Вона зазначила, попри те, що Івана Геля уже немає, тепло від його справ нас іще огортає.

На представлених банерах можна побачити фото 1961 року, коли Іван Гель їхав з друзями до Канева до пам’ятника Тарасу Шевченку. Туди він таємно привіз сплетений терновий вінок.

«Це був перший вчинок громадянського чину Івана Геля», – наголосила Вікторія Садова.

Вона зазначила, що І. Гель був упевнений у тому, що робить. Він ніколи не називав себе дисидентом. Казав, що є українським націоналістом. Під час першого арешту перебував під слідством у тюрмі на Лонцького.

Виставка і розповідає про те, як Іван Гель розповсюджував самвидавний журнал «Український вісник».

«Дуже символічно, що про це видання згадуємо тут, при пам’ятнику одному із побратимів Івана Геля В’ячеславу Чорноволу. Іван Андрійович створив собі нерукотворний пам’ятник – те, що УГКЦ вийшла з підпілля, і дві книжки «Грані культури» і «Виклик системі». Якби не було Івана Геля, то не було б Ірини Калинець, Ігоря Калинця, Ярослава Дашкевича, не було б у Львові такого музею як «Тюрма на Лонцького». Тобто, усі його добрі справи стоять йому нерукотворними пам’ятниками», – наголосила Вікторія Садова.

Виставка також розповідає про 100-денне голодування Івана Геля, яке він витримав, незважаючи на те, що його примусово годували через зонд.

Тут можна побачити і світлини із таборів – Іван Андрійович перейшов Мордовські, Уральські табори.

Про побачення із батьком, який перебував в ув’язненні, розповіла донька Івана Геля п. Оксана. Вона пригадала один із перших арештів, коли мамі не дозволили побачення з татом, однак її пустили до нього.

«Мені тоді було сім. Пам’ятаю, що перед побаченням слідчий вів мене темними коридорами до невеликої камери. Мене вразило тоді, що стіл і стільці були прикручені до підлоги. Він посадив мене навпроти себе і запитував, що я розповідатиму татові. Тоді дуже боялися, щоб через дитину нічого не передали. Я ж заявила, що вони й так чутимуть, що говоритиму. Я пам’ятала, що повинна була передати інформацію, що загинув побратим батька Мар’ян Гатала. Коли ми віталися, то я це йому шепнула. Після того нас розсадили», – поділилася спогадами про перше побачення із батьком п. Оксана.

Вона додала, коли батько був на засланні, то за десять років вдалося лише двічі до нього поїхати.

Вікторія Садова зазначила, завдяки побаченням Івана Геля з родиною на волю передали твір «Грані культури».

«Це по суті тюремна дисертація. Твір написаний у відповідь на брошуру Івана Дзюби «Грані кристала», яку розповсюджували у таборах і намовляли в’язнів: «Бачите, як можна перевиховатися». Це не культурологічний, а політичний твір. Велика книжка написана на трансформаторному папері. Вона була запаяна у капсули, які потрібно було ковтнути, щоб вивезти із зони. І це зробила дружина Марія, а потім із братом і донькою переписувала і передруковували цей текст. Книгу видали на Заході під псевдонімом Степан Говерля. Автор за цей твір отримав премію Івана Франка», – повідомила Вікторія Садова.

На виставці можна побачити і фото Івана Геля із побратимами. Його друг політв’язень радянських концтаборів Ігор Калинець розповів, що не має багато фото із Іваном Гелем, адже був менш публічним.

«Те, що зробив Іван Гель для виходу із підпілля УГКЦ, це фантастика. Цього ми не забудемо. Ми вдячні йому за нескорену, величну працю», – наголосив Ігор Калинець.

Політв’язень радянських концтаборів Зорян Попадюк, у свою чергу, назвав Івана Геля генієм української незалежності: «Саме йому було дано розгледіти в українському підпіллі весь потенціал УГКЦ, простягнути до неї руку і разом сформувати колону і штовхнути її для походу за українську незалежність. Ми мусимо бути вдячні цій людині. Хай його пам’ять буде світлою».

Духовний наставник Івана Геля о. Віталій Дуткевич наголосив, що для нього дисидент закарбувався у пам’яті як приклад посвяти вірності Господу, любові до Бога і ближнього.

«17 вересня 1989 року (у цей день відбувся похід-маніфестація за легалізацію УГКЦ у Львові, – ред.) п. Іван назвав найщасливішим днем у його житті. Іван Гель запам’ятався мені як церковний діяч. Він є прикладом того, як треба захищати Україну, як сприяти процесам державотворення», – наголосив отець.

Дослідник українського визвольного руху ХХ ст. Ярослав Сватко зазначив, що Іван Гель недооцінений в українській історії.

«Іван Гель зробив кілька дуже знакових речей. Перша річ – це «Грані культури». Вони були надзвичайно важливими, адже стали відповіддю на моральну капітуляцію Івана Дзюби в інтересах радянського імперського режиму. Ця книжка перекладена англійською мовою. А це важливий момент, який показує, що в українців є лідери, які готові боротися за Україну, які не капітулюють.

Другий знаковий момент був під час виходу церкви з підпілля – служіння 17 вересня 1989 року. Фактично уся відповідальність цієї події лежала на Іванові Гелю. Якби щось трапилося, то б він за все відповідав. Ця подія показала, що нас багато. Багато тих, які хочуть іншої України, а не тої, про яку говорять з Кремля», – підсумував дослідник.

Зазначимо, окрім відкриття виставки, сьогодні відбулося вшанування пам’яті Івана Геля на його могилі. На 14.00 було заплановане урочисте відкриття пам’ятної таблиці на вул. Кастелівка.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-23 14:07:04