понеділок, 17 липня, 2017, 9:31 Людина
Балканське диво – Албанія
Олександр Масляник
журналіст, літератор
  • Балканське диво – Албанія.
  • Балканське диво – Албанія.
  • Балканське диво – Албанія.
  • Балканське диво – Албанія.
  • Балканське диво – Албанія.
  • Балканське диво – Албанія.
  • Балканське диво – Албанія.
  • Балканське диво – Албанія.

«Балканський экспрес» (так називався прес-тур для журналістів з України) вихопив мене із заколисаних полудневою мрячкою Сокільників і спочатку потягом (Львів-Київ), потім літаком (чартер Київ-Тирана), а далі автобусами та катерами 12 днів поспіль вчаровував новими, досі незнаними овидами, відкривав, наче у захоплюючому блокбастері, прекрасні краєвиди Адріатичного та Іонічного узбережжя Албанії, могутнього Охридського озера Македонії, мальовничого й загадкового острова Корфу на півночі древньої Еллади (Греції). Подолано понад п’ять тисяч кілометрів!

Три країни за 12 днів – такого в моєму мандрівництві ще не було. Албанія стала 45-ю, а Греція – 47-ю країною, куди повели мене журналістські дороги – далекі і близькі…

Які враження справили на мене ці три балканські країни? Якнайкращі! Особливо вчарувала Албанія – балканське диво третього тисячоліття. Відразу спростовую існуючі в Україні міфи: Албанія – не тотально мусульманська (лише 60 відсотків сповідують іслам), решта – християни (католики й православні) і бікташі (симбіоз ісламу й елементів християнства).

Отож, почнемо з Албанії. Версій етимології (походження) цієї самоназви існує декілька, жодна з них не доведена. Самі себе албанці називають «shqiptare» («шкіптаре» або «шчіптаре»), а країну – «Shqipëria» («Шкіперія» або «Шчіперія»). Офіційна албанська версія походження цього етноніму, яку підтримують самі албанці, – від слова «шкіп» (shqip), що означає «орел». Таким чином, «Шкіпрія» означає «Країна орлів», а албанці-«шкіптар» – «народ орлів». Існує албанська легенда про орла, що нагородив албанців силою, орел зображений на державному прапорі Албанії. Однак більш обґрунтованою є версія про походження цього терміну від албанського слова «шчіп» – «говорити зрозуміло», тобто «ті, що говорять зрозумілим чином, зрозумілою мовою» (аналогічну етимологію, скоріш за все, має термін «слов’яни»).

З досьє: Населення Албанії – 3,6 млн осіб. Столиця – Тирана (1 млн.). Офіційна мова – албанська. Грошова одиниця – лек. Клімат – середньоморський (+24,5 середня температура влітку і +12 взимку). 70 відсотків території – гірська місцевість (найвища вершина – понад.3 700 м). Держава знаходиться в Південно-Східній Європі на заході Балканського півострова, територія країни простягається з півночі на південь на 345 км, а із заходу на схід – на 145 км. На півночі межує з Чорногорією і Косово; на сході – з Македонією; на півдні – з Грецією. Країна на заході омивається Іонічним та Адріатичним морями, загальна довжина берегової лінії – 362 км.

Нині Албанія (член НАТО) розвивається найбільш інтенсивно з-поміж усіх балканських країн і невдовзі здивує Європу своїм економічним проривом. Відомі албанці: мати Тереза – свята католицької церкви, Джеймс Білуші – актор Голлівуду, Інва Мулла – оперна співачка, сопрано (це вона виконувала пісню у фільмі «П’ятий елемент»).

Історія Албанії чимось подібна до драматичної минувшини нашої України – навали загарбників, півтисячолітнє рабство, героїчна боротьба за національну ідентичність, мову, релігію, незалежність…З 1 ст. до н. е. територія сучасної Албанії входила до складу Римської, а з 395 по 1347 – Східної Римської імперії (Візантії); пізніше окремі її частини були під владою болгарських і сербських феодалів. З 1389 почалося завоювання Албанії османами. Внаслідок всенародного повстання на чолі з Георгієм Кастріоті Скандербегом в середині 15 ст. майже вся Албанія була визволена від османів, однак після його смерті знову була повністю загарбана османами (1479). Не раз протягом 500 років албанський народ повставав проти османської неволі. Відомості про героїчну боротьбу албанського народу дійшли до України від албанців (арнаутів), які в 17–18 ст. значними групами селилися на південно-українських землях.

Отож, поїхали!

Круя – невелике історичне місто в Албанії, розташоване на схилі гори Сарі Салтики на висоті 560 метрів над рівнем моря, тут кожен камінь дихає давниною. Історія міста пов’язана з іменем національного героя Скендербега. На вулиці, що веде до фортеці ще з часів Скендербега, існує «старий базар». Тут можна придбати албанські сувеніри, красиві ювелірні вироби ручної роботи, килими і вишивку, філігранні срібні і мідні вироби, традиційний одяг і антикваріат.

Шкодер – один з основних центрів албанської історії та культури, заснований в IV столітті до н.е. як столиця іллірійського племені Лабеат. Головна визначна пам’ятка, яку відвідують всі туристи, – фортеця Розафа, якій вже понад 2600 років. Ще Шкодер називають «воротами» чудових Албанських Альп.

Дуррес згадується в стародавніх текстах римським поетом Катулусом як «Адріатична таверна» і є є одним з найстаріших міст Албанії. Його історія налічує понад 3000 років. Нині Дуррес є головним портом країни.

Столиця Албанії Тирана розташована в прекрасному місці: з одного боку її оздоблює гора Дайті з іншого – прибережна рівнина. Згадки про Тирану як про місто відносяться до 1614 року, коли турки на честь перемоги над Персією вирішили заснувати тут місто. Столицею Тирана була проголошена тільки в 1920 році. 15-хвилинний підйом по канатній дорозі на гору Дайті – щось неймовірне!

Монастир Різдва Пресвятої Богородиці Ардениця за часів турецького панування став центром освіти і національної гордості. До початку ХХ століття його бібліотека нараховувала понад 32 000 книг і стародавніх манускриптів, які були повністю спалені пожежею в 1932 році. Сьогодні Ардениця – це діючий монастир, відкритий для відвідування туристів.

Древнє іллірійське місто Аполлонія засновано в 558 р до н.е. переселенцями з Корфу і Коринфа. Аристотель наводив уклад Аполлонії як приклад олігархічного режиму: нащадки грецьких поселенців тримали в руках управління колонією, населеній переважно іллірійцями. Через Аполлонію проходив знаменитий римський торговий шлях «Віа Ігнатія» (з Риму до Константинополя).

Історична частина «срібного міста» Джирокастра у 2005 році була внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У добре збереженій фортеці знаходиться музей зброї, у місті діє етнографічний музей.

У список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебувають на території Албанії, увійшов і Берат – «2400-літнє місто-музей». У давнину це місце вважалося священним. Званий «містом тисячі вікон», Берат має два квартали: Мангалем і Гориця. У Соборі Діви Марії розташувався Національний Іконографічний музей, де зібрана колекція робіт відомого іконописця Онуфрія. Відвідування Королівської мечеті XV століття заслуговує на особливу увагу.

Місто Влера розташоване на південному заході Албанії, це найближчий пункт до Італії на Балканах, тут зустрічаються один з одним Адріатичне та Іонічне моря. Місто оточене оливковими і цитрусовими плантаціями. Перші пам’ятки античності датуються VI століттям до н. е. Протягом IV століття до н. е. часто згадується як важливий порт для кораблів. У 1912 році місто стало першою столицею незалежної Албанії і залишалося ним протягом 8 років.

Саранда – найбільший населений пункт Албанської Рів’єри і один з головних туристичних центрів Албанії. У стародавні часи місто носило назву Онхезмус, так її нарекли перші поселенці – іллірійське плем’я Каон. Саме бухта Саранди, особливо мальовнича з моря, надає місту такий чарівний вид. Саранда була справжнім культурним центром цього регіону протягом II-III століть н.е.

Неподалік від Саранди розташовані руїни стародавнього міста Бутринт. Це – одна з найбільш важливих археологічних знахідок в Албанії, включеної в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Поблизу Саранди також лежить стародавнє місто Фініч, на території якого розташовується найбільший в Стародавньому світі акрополь, в 7 разів більший від того, який розташований в Афінах.

За 19 євро катером (30-40 хвилин) з біометричним паспортом (хай живе безвіз!) ви зможете відвідати мальовничий грецький острів Корфу, він же Керкіра (грец. Κέρκυρα) – найпівнічніший серед Іонічних островів Греції. Покровителем Керкіри є святий Спиридон, мощі якого і донині зберігаються на острові.

Пристрасна німфа Керкіра закохалася у Посейдона. Таким палким було їх кохання, що бог морів переніс свою кохану на прекрасний острів серед блакитного моря і назвав його на її честь – Керкіра. У них народився син Феак, після чого ця земля стала називатися «острів феакійців».

З цим островом пов’язано багато славетних імен, найперше – Емануїл з Корфу – львівський майстер мистецьких тканин XVII століття (виходець з Керкіри), Василь Григорович-Барський – український письменник (відвідав Керкіру у своїх нескінченних мандрах), тут народилися Іоанн Каподистрія – перший президент Греції та Спиридон Самарас – грецький композитор, автор музики гімну Олімпійських ігор.

Не пошкодуйте часу на екскурсію до унікального природного явища-водойми «Блакитне Око» (незвичайний блакитний колір води).

І, нарешті, поїздка в Македонію! Місто Охрид розташоване на березі однойменного Охридського озера (вік – 4 мільйони років, 32 км у довжину і 15 – у ширину!), заслужило славу «балканського Єрусалиму», завдяки кількості церков і монастирів, побудованих тут: 365! – стільки днів у році. Неоціненним є внесок міста в слов’янську культуру. Знаменитий монастир Святого Наума був побудований святим Наумом Охридським, учнем Кирила і Мефодія. Після смерті святого його мощі були поміщені в храм монастиря.

Моя особиста подяка Тетяні Байрактарі та компании Aler Group за прекрасно організованій маршрут для групи українських журналістів, комфортні умови, гостинність і сердечність. Було просто чудово! Рекомендую друзям!

Варто 14 літніх днів віддати Албанії, Македонії й Греції! Нові враження аж зашкалюють! Однак у милих Сокільниках вже інше на гадці: куди покличуть нові мандри?

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-23 14:08:32