п'ятниця, 7 липня, 2017, 12:00
Валерій Середа: Поліцейські побачили, до чого може призвести служіння «папіку»
3

Головне управління Нацполіції Львівщини майже сім місяців очолює колишній ректор Валерій Середа. Він справляє враження сучасного керівника, а не представника старої «ментовської» системи. Відкритий до спілкування з пресою, не уникає незручних запитань. А ще у його кабінеті немає портретів Президента та міністра МВС, як це звично було раніше. На запитання, чому так, нічого не пояснює, лише показує на великий портрет Шевченка.

В інтерв’ю для IA ZIK Валерій Середа розповів про те, чи є Львівщина безпечною, чому став можливим штурм Львівської облради, які зарплати у нинішніх поліцейських, як їх змінила «ніч гніву» та війна, а також про взаємини з попередником – постмайданним керівником обласної поліції Дмитром Загарією.

Після захоплення будівлі Львівської облради хтось може позбутися посад

– Пане Валерію, чому стало можливим захоплення будівлі Львівської облради 30 травня? Чи можна було цього не допустити? Озвучте для громади висновки, оскільки вже пройшов певний проміжок часу.

– Ми розбирали ситуацію, яка тоді склалася. Є декілька факторів, які дали можливість зайти в сесійну залу стороннім особам. Найперший – це той, що до початку штурму обласної ради у самій сесійній залі перебували близько 20 досить негативно налаштованих осіб, які були допущені у приміщення за згодою ради. У них були димові шашки і все інше. Фактично, ці події вже розвивалися зсередини. Ззовні додатково зайшла підтримка. Це досить ускладнило дії працівників поліції. На вулиці працівники поліції утримували їх тими силами, які були. А в сесійній залі вже відбувалися якісь події. Тобто, за спиною (у правоохоронців, – ZIK).

– Чи адекватною, на вашу думку, була реакція поліцейських, які помилки були допущені?

– Частково адекватною. Фактично поліція діяла у рамках закону, але не були використані усі засоби і способи, щоби припинити ці події.

– Про які засоби йдеться?

– Не було залучено увесь резерв, який на той час був у поліції. Недобре було організовано дії додаткових груп поліції, які були поруч. Вони там хаотично стояли, але їх не залучали, хоча треба було їх підтягнути ближче і надати допомогу тим, хто був безпосередньо під приміщенням. Можливо, коли би інша сторона побачила, що є більша кількість поліції, вона б відмовилася від своїх намірів. А так вони бачили, що участь у їх протистоянні бере невелика кількість поліції, а їх є більше. Це давало їм упевненість у своїх діях. А коли той, хто був на місці і керував усім, хотів залучити додаткові сили – було пізно. Коли ці активісти… Хоча їх важко назвати активістами. Пізніше львівські активісти зібралися і сказали свою негативну думку про їхні дії. Коли вони вже зайшли більшістю у сесійну залу, застосовувати поліцейські методи було недоречно, тому що це могло призвести до більших наслідків. А ми й без того бачили травмування.

– Маєте на увазі силові методи?

– Так. Коли вони вже були у залі, почалися переговорні процеси. У такий спосіб домовилися, щоб вони вийшли і припинили свої дії.

– Які результати службового розслідування щодо дій ваших підлеглих?

– Висновок службового розслідування якраз готовий до підписання. Буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності керівників поліції, які допустили ці прорахунки.

– На місці події перебували ваші заступники. Чи йдеться про них?

– Про них також.

– Які це будуть дисциплінарні заходи?

– Ми зараз розберемося ще з одним керівником, будемо повністю переглядати матеріали і приймати рішення.

– Це будуть штрафи, догани, відсторонення, звільнення?

– Хтось навіть може позбутися посади.

Хтось із ваших заступників?

– Так.

– А про кого йдеться?

– Усе побачите.

– Відомо, що у той день ви були у відпустці.

– У цей день перервалась моя відпустка.

– Як би все відбувалося за вашої присутності у Львові?

– У крайньому випадку, я би застосував усі заходи, які мені дозволяє закон, для уникнення такої ситуації. Однозначно, cиловий метод захоплення приміщень – це неприпустимо, хто би під якими гаслами це не робив. Є інші способи добиватися своїх прав. Законні. І тут, у Львові, таке витворяти – це неправильно.

Є кримінальні провадження. Підготовлено 11 проектів підозр.

– Підозри досі не оголошені?

– Проводяться портретознавчі експертизи для ідентифікації людей. Ми не хочемо когось викликати, щоб пізніше їхні адвокати легко усе поламали. Хочемо повністю закріпити усі матеріали і тоді оголошувати людям підозру. Спільно з прокуратурою будемо це робити. Зараз допитуються люди. Поки що вони йдуть як свідки. Визначаємо роль кожного, хто там був.

– Те, що на місці були ваші заступники і не вжили належних заходів, про які ви кажете, – це їх непрофесійність? Чи вони чогось боялися?

– Попередньо проводилася робота і перемовини з організаторами цієї акції. Адекватно, нормально спілкувалися. Вони запевняли, що не планують нічого такого, а прийшли, щоби висловити свою думку, дочекатися рішення сесії, підготували петицію. Висловили побажання, щоб ця петиція була зачитана з трибуни ради, що було зроблено, їх допустили. Тобто, не було якихось передумов для цього. Окремі з цих організаторів не дотрималися слова. Опісля, коли засідала громадськість у присутності голови ЛОДА, жодна із політичних сил, які це організовували, пряму відповідальність на себе не взяла. Коли питали: «Це до вас приїхали люди?». Відповідали: «Так, до нас приїхали». А коли питали: «Ви їм говорили застосовувати силу проти поліції, кидати димові шашки?». Вони мовчали, ніхто на себе не взяв відповідальність.

– Все-таки щодо дій ваших заступників. Це була непрофесійність?

– Не можу сказати, що така вже непрофесійність. Але вони допустили досить суттєві помилки в організації. Упустили момент, коли треба було підтягнути сили. Спочатку, коли патрульні застосували сльозогінний газ у малій кількості – всього один балон, нападники відійшли. Тоді був момент, коли треба було завести підсилення – 20-30 працівників поліції. Цього не було зроблено. Коли я питав: «Чому ви цього не зробили?». Відповідали: «Ми хотіли, але резерви були дальше, ми не встигли їх покликати». Кажу: «Чому вони були далі, чому ви цього не розрахували?».

Отакі нібито прості прорахунки призвели до таких наслідків.

– Чи була інформація від СБУ про те, що до Львова зїжджаються люди для участі в акції протесту, що можливий непередбачуваний розвиток ситуації?

– Ми завжди обмінюємося інформацією з СБУ. Нам було відомо, що буде проводитися така акція із залученням таких-то сил.

– А про те, що до Львова зїжджаються іногородні?

– Прямої такої інформації не було ні від кого – ні з сусідніх областей, з якими ми теж обмінюємося інформацією.

– Відомо, що одним із організаторів цієї акції було ВО «Свобода». В одному із інтервю ви розповідали про ваші дружні звязки із Олегом Тягнибоком. Чи ви розмовляли постфактум з ним про цей випадок, чому вони вас так підставили?

– Наразі не було можливості з Олегом поспілкуватися. У нас не те що дружні стосунки. Ми разом 10 років провчилися в одній школі, в одному класі і, навіть, кілька років сиділи за одною партою. Нас було п’ятеро друзів, які разом росли. Напевно, тут навіть більше ніж дружні стосунки.

– Не виникало у вас бажання задзвонити до нього і почути пояснення, чому так сталося?

– По телефону про це не поговориш. При нагоді, як він буде тут... Поки не було такої можливості. Ми зустрічаємося – багато питань обговорюємо, спілкуємося.

Поліція Львівщини у розкритті злочинів не відстає

Валерій Середа. Фото: Микола Тис/ZIK
Валерій Середа. Фото: Микола Тис/ZIK

– Так виглядає, що найбільш резонансні затримання, які озвучуються у ЗМІ, здійснює військова прокуратура чи управління захисту економіки Львівщини. Назвіть кілька справ, які ви б відзначили, чи розкриттям яких могли би похвалитися.

– Те, що показують військова прокуратура та управління захисту економіки – це більшою мірою злочини, пов’язані з корупційними діяннями.

– Хоча це не справа військової прокуратури викривати на корупції цивільних осіб – посадовців органів влади.

– Але так є. Вони спільно працюють. Повірте, поліція Львівщини також не відстає у розкритті злочинів. На сьогодні практично усі розбійні напади із застосуванням вогнепальної зброї розкриті на Львівщині. Один із злочинів – розбійний напад на ювелірний магазин на вул. Городоцькій, де злочинці зі зброєю поранили охоронця, обікрали магазин. Специфіка була у тому, що злочинці – не місцеві. Одного затримали у Білій Церкві, іншого – у Черкасах. Один із них, той, що головний, – уродженець Донецька, вважався безвісти зниклим з 2014 року.

Інша справа – збройні напади на аптеки, де з погрозою застосування вогнепальної зброї злочинці здійснювали пограбування. Ці злочини розкриті правоохоронцями Львівщини. Збройні напади на АЗС у Жидачеві, Львові – розкриті.

Резонансні затримання груп квартирників – гостей з Півдня. Вони до нас заїжджали і довший час обкрадали квартири не лише у Львові, а й по Україні.

– За час вашого перебування на посаді чи є такі провадження, розкриття яких вважаєте справою честі для себе?

– Це напад на підприємця у Червонограді, де людину катували, палили праскою. Ми встановили, хто це робив. Але це не громадяни України, а люди, які приїхали з азійської частини колишньої СНД. Зараз вони за межами України і оголошені в розшук.

Друга справа – розбійний напад на фермера біля Старого Самбора. Грабіжники увірвалися до його будинку, катували, пограбували.

«Не раджу поліцейським розраховувати на якісь доходи, окрім зарплати»

– Яка ситуація з кадрами у поліції Львівщини? Є кому розслідувати злочини?

– Дещо ситуація поліпшилася. Навіть дещо зменшилося навантаження на слідчих. Але ще не все добре. Некомплект слідчих перекрили молодими випускниками, які достроково закінчили Львівський університет внутрішніх справ. Цим офіцерам ще потрібно попрацювати, щоб набратися практичних навичок. Їм даються прості справи. Але їх прихід розвантажив слідчих, які можуть приділити увагу важчим злочинам.

У минулому році, для прикладу, у Шевченківському відділі на одного слідчого було понад 1 тис. справ. Навіть нереально їх перечитати, не те що зробити якість дії із розкриття злочину. На сьогодні на одного слідчого припадає 250-300 справ. Це також досить багато. На прийомі громадян не раз чую справедливі претензії – люди хочуть, щоби розслідувались їх справи. Але коли спілкуюся зі слідчим, розумію, що йому 24 год. на добу не вистачить, щоб переглянути ці справи. Слідчий на свій розсуд починає дивитись, де важливіше…

Планувалося створення Державного бюро розслідувань, прийняття норми про кримінальний проступок. Це би розвантажило слідчих. Поки цього немає.

На сьогодні за штатним розписом у поліції Львівщини 5 тис. працівників. Колись було – 9,8 тис.

– З тих 5 тис., скільки вакансій?

– На сьогодні 529 вакансій.

– Проводяться конкурси на посади у поліцію. А яка зараз мотивація людей до роботи у поліції?

– По-перше, це місце праці. Є думка громадян, які йдуть лише з мотивації, що він там буде мати зарплату…

– І окрім зарплати…

– Це взагалі неправильна мотивація. На сьогодні ми не приховуємо такі факти, а навпаки стараємось самі їх виявляти і реагувати. Й громадськість допомагає. Люди вже не ті, що колись. Зараз про це говорять відкрито. Тому розраховувати на якісь ще доходи, окрім зарплати, я би не радив. Бо можна позбутися всього, у тому числі волі.

– Назвіть розмір зарплат, які зараз є в поліції?

– Патрульний поліцейський отримує близько 8 тис. грн.

– Вони не у вашому підпорядкуванні…

– Вони не мої у штатному підпорядкуванні, але мої в оперативному, тому що я відповідаю за всю безпеку на Львівщині, у тому числі за їх роботу.

Дільничні мають також у цих межах – 7-8 тис. грн. Оперативні працівники – 9-11 тис. грн. Слідчі – 10-12 тис. грн. Керівники підрозділів, райвідділів – 15-16 тис. грн. Далі в апараті керівники управлінь – 20-21 тис. грн.

– Яка зарплата на рівні керівництва поліції Львівщини?

– У мене зарплата 33 тис. грн на сьогодні. Мені достатньо того, що я отримую.

– У вас немає потреби брати гроші збоку?

– А у мене і не було такої потреби. Я достатня (достатньо забезпечена, – ZIK) людина.

На Львівщині зменшується рівень злочинності

Валерій Середа. Фото: Микола Тис/ZIK
Валерій Середа. Фото: Микола Тис/ZIK

– Зростання яких видів злочинів вас найбільше турбує? Чи погіршення криміногенної ситуації можна пояснити лише зубожінням людей, чи є інші причини?

– У нас немає росту злочинності, порівняно з минулим роком. Навпаки – є зниження на твердих 15-16%. Така ситуація майже по усіх видах злочинів. Маємо ріст незаконних заволодінь транспортними засобами, але через те, що до цього виду злочинів належить навіть викрадення скутера.

Зростання викрадень елітних транспортних засобів було у лютому-березні, були вжиті профілактичні заходи. У травні-червні таких злочинів вже немає. Пішов вал скутерів. Є труднощі у тому, щоби їх знайти, оскільки більшість людей не мають на них документів, неможливо їх ідентифікувати. Але це вже йде нам у статистику як викрадення транспортного засобу.

Була тенденція росту квартирних крадіжок, крадіжок з помешкань громадян. Але на сьогодні ми вже виявили шість груп, які цим займалися, тому пішов серйозний спад. Минулого року на добу тільки у Львові було по 15 квартирних крадіжок, у цьому році максимум загалом по області було – 17. Останні дані – 8-9 крадіжок по області (на добу, – ZIK).

Але часто люди самі не зачиняють двері.

– Недбало ставляться до власного майна?

– Так. Аналогічно – крадіжки з автомобілів. Щодо цього виду крадіжок теж пішов спад, затримані групи злочинців. Багато є випадків, коли люди не зачиняють автомобілі. Забувають. Але при цьому не забувають поставити ноутбук чи портфель на переднє сидіння, що його видно ззовні.

Я мав зустріч з польським консулом. Обговорювали крадіжки «польських блях» на Львівщині. Їх викрадали, залишали номер телефону і брали викуп. З цими злочинцями було важко боротися, суди їх відпускали. Зараз фактично цей вид злочину зник через те, що ми затримали двох громадян, вони арештовані. За одним із них іде 140 епізодів. Це те, що ми чітко знаємо. Затримати його вдалося з шостого разу. Інший – громадянин Грузії – 80 епізодів. Обоє під арештом – цих злочинів фактично немає.

– Які райони чи міста в нашій області найбільш небезпечні за рівнем злочинності?

– Я не можу виділити якесь місто чи район.

– Традиційно це був Червоноград, Дрогобич.

– Я би не сказав, що вони криміногенно небезпечні.

– Чи можна сказати: Львівщина – безпечний регіон?

– Львів – не є небезпечним містом порівняно з іншими містами такої категорії як Київ, Одеса, Харків, Дніпропетровськ. Швидше навпаки.

«Якщо сміття не вивозиться, хтось має за це відповідати»

– Щодо теми сміття. Які кримінальні провадження розслідує поліція? Яку роль відіграєте у врегулюванні сміттєвої кризи?

– Проблема сміття – не входить до компетенції поліції. Але. З ініціативи прокурора області було створено робочі групи, у які увійшли працівники прокуратури, поліції та екологічної інспекції. Щоби якось вплинути, щоби люди не казали про нашу бездіяльність. Ми взяли відповідних фахівців, обстежували майданчики збору сміття – чи завдається шкода довкіллю. Бралися проби ґрунту, скеровувалися на експертизу. У разі перевищення шкідливих речових у ґрунті, усе фіксувала екологічна інспекція. А поліція за цими фактами реєструвала кримінальні провадження. Є низка кримінальних проваджень щодо порушення санітарних норм зберігання сміття. Це покладено на органи місцевого самоврядування. Львів’яни підписують угоди, платять кошти. Якщо сміття не вивозиться, хтось має за це відповідати. Є вже адміністративні протоколи, інші напрацювання.

Де дало певний ефект. Почали частково доглядати за сміттям, яке виходило за межі майданчиків.

– Незаконне викидання сміття у районах області – біля трас, у лісах. Чи вдалося щось зясувати у цих випадках?

– По усіх фактах, які у нас були, з’ясовано – хто їхав, висипав.

– Хтось покараний за це?

– Поки справи не розглядалися у судах. Призначені експертизи. Без них не можемо оголосити підозри.

Там часто закручений сюжет: тягач належить одній фізичній особі, причіп – іншій, а за кермом третя особа, яка нічого не знає.

– Чи було блокування вивезення сміття зі Львова, про яке заявляв міський голова? Чи це політика?

– Думаю, це велика політика. Хто тут правий, хто – ні, нехай політики розбираються. Я завжди мріяв, щоб міліція, а тепер поліція – не втягувалися в політику. Хоча, на жаль, у всі часи в багатьох є бажання скористатися цим інструментом, щоб він був біля нього. Політичні сили хочуть мати «зручні» ЗСУ, поліцію, СБУ, прокуратуру. Коли правоохоронні органи стають залежними від когось, це неправильно.

«Війна змінила мене і багатьох»

– Наскільки змінилася поліція після Майдану? Як сприймаєте зауваження скептиків, що система просто перефарбувалася, змінивши назву з міліції на поліцію, а по суті нічого не змінилося?

– Я би цих громадян запитав: «А ви змінилися»? Багато поліцейських реально змінилися, змінили свої погляди після подій Майдану, «ночі гніву». Вони побачили, що таке народ і що потрібно служити людям. І до чого може призвести те, коли ти служиш одному «папіку». Народ буде терпіти довго, але є межа. А далі просто покаже, що не потрібно йому такої правоохоронної системи. Тому, думаю, багато хто змінився. Хтось після Майдану, хтось після війни. Багато правоохоронців побували у зоні АТО, виконували там службові завдання. Перші, хто побував на Сході навесні 2014 року, потрапляли в реальні бойові умови. Мене особисто війна змінила досить серйозно. Маю на увазі життєві цінності.

– Чи змінився рівень довіри громадян до поліції на Львівщині? Які у вас відчуття чи, можливо, проводилися якісь опитування?

– Змінився. Це видно навіть по тому, коли люди звертаються, повідомляють про злочини, про наміри когось скоїти злочини. Часом це не підтверджується. Але досить багато випадків, коли люди дають конкретну інформацію про наркопритони, злочинців… Я націлюю підлеглих не залишити жодну таку інформацію без реагування. Навіть якщо вона не підтвердиться, чи частково підтвердиться. Потрібно показати людям, що ми відреагували, що для нас важливо, щоб вони до нас приходили і спілкувалися. Не всі працівники поліції до цього готові. У багатьох ще є певний бар’єр, який важко подолати. Я сподіваюся на молоде покоління. Вони вже інакші, по-іншому спілкуються з людьми. Працівників, які десятки років у системі, важко змінити. Але вони ще потрібні, доки виростуть молоді, щоб їх навчити. А вже тоді ми зможемо спокійно піти.

– Пане Валерію, часом вас порівнюють з попереднім керівником Дмитром Загарією, кажуть: от в цій ситуації Загарія би вчинив так або інакше. Як сприймаєте такі порівняння?

– Коли я піду з цієї посади, моєму наступнику також будуть говорити: «От Середа, напевно, поступив би так». З Дмитром Дмитровичем ми хороші друзі – були і залишаємося. Спілкуємося. Він набагато досвідченіший, ніж я, прослужив більший термін, причому в оперативних підрозділах, карному розшуку, тому він у цьому фахівець. Можливо, він десь правильніше поступав у якихось випадках, можливо, десь я правильніше вчиняю.

– Вас це ображає?

– Ні. Абсолютно ні. Щодо цього у мене амбіцій немає. Ми з ним багато спілкуємося, обговорюємо питання щодо Львівщини. Проблем із цим немає.

Розмовляла Наталія Шутка, IA ZIK

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2017-07-23 05:48:03