четвер, 6 липня, 2017, 14:00
Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Репортаж з полігону на Львівщині
16

Під час відвідин навчального полігону для військовослужбовців Національної академії сухопутних військ України журналістам розповіли, як здійснюється поставка продуктів на кухню військової частини, показали її залаштунки, розповіли про новітні, в історії української військової кулінарії, прилади для приготування страв, запропонували пообідати разом з солдатами і допомогли поспілкуватись з представником канадських військ, який розповів про відмінність канадської системи харчування та української.

Як відомо, на Яворівському полігоні щорічно проводяться навчання українських військових з представниками збройних сил інших країн-членів НАТО. Наразі гостями є військовослужбовці зі США й Канади, які привезли до України не лише досвід ведення бойових дій чи навчальних тренувань, але й системи харчування, яка є нормою у їхніх військових частинах і над впровадженням якої зараз працюють в Національній академії сухопутних військ України.

  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK

 

Питання харчування у військових частинах України порушується надзвичайно рідко, радше тому, що доступ широкого загалу до знання, що ж відбувається на кухнях там, є обмеженим. Саме тому журналістів радо запросили на відвідини харчових блоків в межах міжнаціонального тренувального табору, де проживають українські, американські та канадські військові; кухня для них створена за всіма стандартами тієї, що є у НАТО.

Зустріли наш журналістський колектив канадські військові гостинним українським «Добрий день» та запросили до розмови з канадським офіцером з планування операцій тренувальної кампанії Майком Лабреком, який розповів як побудована система харчування у збройних силах Канади.

Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
Канадський офіцер з планування операцій тренувальної кампанії Майк Лабрек . Фото: Микола Тис/ZIK

«Є дві системи харчування солдатів: одна з них – це харчування в гарнізоні, у приміщенні, в якому ви зараз знаходитесь, а друга – в польових умовах. Наша канадська система харчування є схожою на ту, яку ми маємо тут – одне централізоване приміщення, в якому харчуються солдати, що живуть на базі. Коли ж у нас немає можливості поїсти тут, ми отримуємо сухпайки», – каже він.

На більш особисте питання, яка ж страва стала ним найбільш полюбленою, Майк без вагань та однозначно відповідає «Борщ!», а згодом ще додає, що дуже любить сало з часником та солені й квашені огірки.

Відмінностей, каже, між канадською та українською військовими кухнями насправді багато:

«Ми маємо свою культуру, а ви свою. Культура України сама по собі дуже красива, – але, я гадаю, єдина річ, яка їх єднає, то це пристрасть та любов до приготування страв. І ось ця любов відчувається у кожній страві. Їмо тричі на день, і нам подобається, що харчуємося разом з українськими військовими, отже є можливість поспілкуватися».

На питання про інтеракцію з українськими солдатами, каже, що почерпнув чимало досвіду у спілкуванні з ними:

«Остання бригада, яка тут була, насправді була дуже досвідченою, проте й ми багато чого розповідали українським солдатам. Вони ділились тими знаннями, які отримали в АТО, а ми, – які отримали в Афганістані, тож нам вдалось порівняти відмінності та схожості у досвіді, що накопичився за час перебування у зонах бойових дій».

Вирушаємо за куліси кулінарного свята. Здійснюю ревізію «на око»: у кухні чисто, на витяжках жодного накипу чи бруду, працівники працюють в рукавичках, спецодязі та шапочках. Знайомимось з шеф-кухарем Русланою Гутник, яка розповідає про асортимент страв, які їй доводиться готувати:

«Кожного дня в нас нове меню, протягом тижня воно не повторюється, зараз у нас печена картопля, рис з овочами, риба червона та свинячий стейк у соусі з журавлини, і додатково ще салати, овочі та випічка»

Бачу, як витягають з фритюрниці свіжу порцію чебуреків.

Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK

«Так, у нас і чебуреки є, і піца, і хот-доги – це все входить в раціон на цілий тиждень і, в свою чергу, ділиться по днях. Є рибний день, який переважно в неділю, але загалом все залежить від того, коли нам її завозять, буває різна: скумбрія, червона, хек, – каже вона, питаємо, коли ж вона прокидається, щоб усе це приготувати. – Встаємо пів о п’ятій ранку, і працюємо позмінно до 9 години вечора».

Працюють майстри страв разом з канадськими кухарями, перебирають їхній досвід, а вони – український. Каже, часто готують їхні страви, щоб вони за ними не скучили. Вчора в меню було тако, яке і канадці, й американці дуже люблять. Також іноді готують лазанью.

Прошу також, вже особисто, розповісти мені про останнє слово техніки, що коли-небудь було на кухні у військових частинах – спеціальне обладнання для приготування їжі, і помічаю щире задоволення шеф-кухаря, яке з’являється на її обличчі після мого запитання. З відповідей розумію, чому так.

«Це одне з найкращих обладнань у Європі. Користуємось ми ним вже дуже довго. Воно унікальне тим, що в них можна готувати все водночас: рибу, м’ясо, картоплю та овочі. Це дуже швидке приготування, до того ж обладнання універсальне тим, що в ньому можна і варити, і смажити, і пекти – готувати все, що хочемо».

Каже, що можна налаштовувати режим нічного приготування, що дуже важливо, бо допомагає заощадити час, підвищити швидкість приготування та якість продукції. Насправді страви виходять набагато якіснішими, аніж ті, що готуються на звичайній плитці».

Шеф-кухар демонструє роботу приладу, в якому на різних полицях готуються м’ясо та овочі.

  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK
    Стандарти НАТО на українській військовій кухні. Фото: Микола Тис/ZIK

 

«Завдяки нічному режиму роботи, ми можемо наставити програму і йти спати, а вранці вже маємо готовий якісний продукт, наприклад, добре просмажене м’ясо, яке чекатиме нас до ранку в оптимальній температурі 80-90 градусів, і не псуватиметься. Можемо тут і випікати, і варити теж. Зручно те, що достатньо один-два рази наставити програму і потім вже не доведеться витрачати час на нове налаштування – все буде готове».

Далі маємо розмову з заступником начальника тилу Національної академії сухопутних військ України Олександром Мельничуком.

«Раціон українського солдата і представника військ НАТО відрізняється докорінно. Сума, яка виділяється на харчування в середньому на добу для українського солдата сягає до 80 гривень», – розповідає Олександр Мельничук.

Як каже, зараз проводиться робота стосовно переходу усіх військових частин України на таку систему харчування за зразком НАТО. Невдовзі в академії сухопутних військ вона вже буде впроваджена, проте для того, щоб перевести на неї усі військові частини знадобляться роки. Хоча крок у цьому напрямку зроблено – вже є каталог продуктів з близько тисячею найменувань затверджений начальником тилу Збройних сил України. Він найбільш наближений до того, який є у НАТО. Одна з військових баз Одещини вже перейшла на такий стандарт харчування й Олександр Мельничук каже, що наразі ціна залишилась незмінною – в межах до 80 гривень на одного солдата. У списку затвердженої продукції кухні НАТО близько 600 найменувань, в нас же, в майбутньому, налічуватиметься 1000, хоча наразі є лише близько 30. Проте, здається, для заступника начальника тилу це питання є доволі болючим, тому він закликає громадськість порушувати це питання, щоб вирішити його гуртом.

«Першим питанням є асортимент продукції, він має значно зрости, щоб українські військові могли їсти смачні страви. Також ви бачили на кухні нове обладнання. Без нього неможливо приготувати якісну різноманітну їжу в таких кількостях. Неможливо на старих пательнях та іншому обладнанні, та ще й без асортименту продуктів, в польових умовах приготувати щось смачне. Так, робота ведеться, але цього не є достатньо», – каже він і погоджується, що якісне харчування позначається на працездатності військовослужбовців, на їхньому настрої, здоров’ї, силах.

На питання щодо тендерів на закупівлю риби, який виграла 20-річна підприємець, та м’яса, що виграв 23-річний підприємець, та що стало резонансною справою у суспільстві, Олександр Мельничук, каже, що в цього можна було очікувати, адже на сьогодні можливості споживати червону рибу щодня у середньостатистичного українця просто немає – це розкіш, хоча за кордоном у військах це є добова норма. Якщо б загальний достаток українців був вищим, й кожен міг кілька разів на тиждень споживати таку рибу, такого б сильного ажіотажу не було. Також він наголосив на тому, що це найменше та найдешевше, чим можуть забезпечити військовослужбовців, адже у списку є й морепродукти набагато дорожчі, як кальмари чи омари.

Наразі американські та канадські збройні сили підтримують українські, фінансуючи закупівлю необхідних продуктів, проте постає питання, коли, врешті, Україна теж зможе оплачувати ці продукти. Що ж до справності поставок підприємцями продуктів начальник тилу запевняє, що військова частина стабільно отримує поставки риби та м’яса у 50-60 кг.

Підходжу до одного з солдатів (як виявилось згодом – старшого інструктора навчального центру підготовки підрозділів старшини Федоренка). Питаю, чи виникали якісь дисонанси між військовими у зв’язку із зіткненням різних менталітетів:

«Загалом ні, але от відмінність в деяких випадках відчувається. Наприклад багато хто з них кожного разу вітаються, приходячи на сніданок, обід, вечерю. Ми трішки до такого не звикли. Ми, наприклад, якщо вже побачили якусь людину раз, то впродовж дня вже не вітаємось, натомість американці та канадці будуть це робити кожного разу, коли тебе бачать, скільки б разів це не трапилось».

Цікавлюсь, чи вчили наші військові американських та канадських української мови, старшина Федоренко з усмішкою відповідає, що так:

«Було. Запитували, як сказати українською «добре», «дякую», «добрий день» – елементарні слова, яких хотіли б навчитись за час перебування в Україні».

Дегустую картоплю, рибу та салат, і справді, без лукавства, можу сказати, що їжа приготовлена надзвичайно смачно та якісно, нічого не бракує й з’являється бажання, щоб можливість так харчуватись мали усі службовці в усіх військових частинах України, а не лише тут, на полігоні, в інтернаціональному тренувальному секторі.

Віра Гураль,
для IA ZIK

Читайте також: Україна взяла курс на НАТО: Порошенко підписав закон.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2017-07-23 05:47:35