понеділок, 19 червня, 2017, 9:45 Львів
У наступ на Львів іде смертоносний бур’ян
Борщівник Сосновського на узбіччі міжнародної автотраси Львів-Краковець. Фото: ZIK
Борщівник Сосновського на узбіччі міжнародної автотраси Львів-Краковець. Фото: ZIK

Узбіччя міжнародної автотраси Львів-Краковець, що веде до кордону з Польщею, – густо усіяні борщівником Сосновського. Цього смертоносного бур’яну особливо багато біля яворівських сіл Домажир, Ямельня, Страдч. Повзе «окупант» і попри святу Страдецьку гору, де 26 червня має відбутися всеукраїнська проща за участі тисяч людей.

Селяни попросила власкора IA ZIK надати гласності цій проблемі, яка чатує небезпекою не лише для здоров’я, а й для життя людей.

Аби проща трагедією не розігралася

Мешканці села Страдчу Яворівського району Львівської області – занепокоєні: мовляв, учасники прощі, що прибудуть сюди з усіх куточків нашої держави, не всі знають про небезпеку, яка затаїлася під крислатими білими шапками борщівника Сосновського.

Борщівник Сосновського на узбіччі міжнародної автотраси Львів-Краковець. Фото: ZIK
Борщівник Сосновського на узбіччі міжнародної автотраси Львів-Краковець. Фото: ZIK

У розмові з власкором IA ZIK селяни призналися, що найбільше бояться спеки: адже у сонячні дні ці бур’янові плантації, що вимахали подекуди й до 2 метрів, дихають отрутою.

Також люди гризуться, що «сталінець» (так в народі називають борщівник Сосновського) може згодом перекинутися не лише на майдан для прочан, а й попреться й на святу Страдецьку гору.

Люди згадують, як декілька років тому багатодітна матір зі Страдчу ледь не вмерла опісля того, як її ужалив борщівник так, що потрапила у Львівський опіковий центр, де медики заледве їй урятували життя.

Одразу опісля одужання потерпіла кинулася оббивати пороги чиновників в Яворові. Й почула у відповідь від посадовця: «А чому ти туди лізла?».

За словами пані Любові, яку ледь не вбив борщівник Сосоновського, на другий день опісля того, як вона потрапила у ті страшні зарослі на городі – обидві ноги покрилися суцільною пухлиною, наче побували в окропі. П’ять днів лікування в амбулаторії нічого не дали, довелося лягати у лікарню у Львові. Лише опісля 11 діб інтенсивної терапії стало легше. На ліки пішло дуже багато грошей.

Сплутала «заразу» із лопухом – робили пересадку шкіри

У неділю, 18 червня, проїхавши відтинок міжнародної автотраси від Івано-Франкового до Львова, журналіст на власні очі переконався, що борщівник Сосновського не лише на страдчанських теренах відчуває себе повновладним ґаздою. Якщо ще років так десять тому він визирав на полях і при дорозі поодинокими стеблами, то зараз перетворився в хащі.

Водії, здебільшого – іноземці, що курсують обабіч кордону з ЄС, не всі знають про небезпечність цього буряну, отож, зупиняючись, біжать справляти нужду в небезпечні зарості. Адже спеціальних місць при трасі, якою курсують тисячі автівок, біотуалетами не обладнано, хіба що – на АЗС.

Подорожуючі дивуються: мовляв, автотрасу ще до ЄВРО-2012 капітально відремонтували, а ось подбати про цивілізовані узбіччя – нікому.

«Тепер розумію, чому в члени ЄС нас так довго не беруть: бур’яни, видно, не пускають», – сумно зіронізував шофер «буса», який заміняв колесо біля автобусної зупинки «Ямельня».

Зрештою, не лише іноземці сном-духом не відають, якої прикрості може завдати лише один дотик до листка чи стеблини борщівника Сосновського.

Як розповідають яворівчани, впродовж багатьох років у Львівський опіковий центр щоліта потрапляє чимало дорослих та дітей.

За словами лікаря-дерматолога Новояворівської райлікарні Тамари Кирилюк, щоліта до медиків приходить дуже багато людей, особливо дітей, які зазнали опіку під час контакту з борщівником Сосновського.

Борщівник Сосновського на узбіччі міжнародної автотраси Львів-Краковець. Фото: ZIK
Борщівник Сосновського на узбіччі міжнародної автотраси Львів-Краковець. Фото: ZIK

«У спеку – особливо небезпечно: цей бур’ян жалить не лише тіло ззовні, але й дихальні шляхи, бо при підвищеній температурі повітря він виділяє отруту. Дуже недобрими є ураження в ділянках суглобів – тоді процес одужання триває набагато довше», – зазначила лікар.

А колишній міліціонер повідав, як працюючи після роботи на власному городі, обпікся листям бур’яну так, що все тіло покрилося пухирями. Тоді заледве врятували йому життя.

Про жахливий випадок розповіла бабуся, яка чекала маршрутку на автобусній зупинці: «Моя родичка думала, що то – лопух, то приложила собі до синяка на руці. Мусіли в лікарні їй робити пересадку шкіри».

Бур’янові програми – макулатура?

Опісля вояжу міжнародною автотрасою Львів-Краковець журналіст перечитав довжелезну Яворівську району програму боротьби з борщівником Сосновського. І дійшов висновку, що цей документ – не лише локального, а й загальнодержавного значення, залишається пріти під сукном. Хоча в ньому мова йде про те, що «для забезпечення виконання вимог техніки безпеки та охорони праці під час проведення робіт із знищення борщівника Сосновського місцевим радам направлені інструкції з їх дотримання».

У цій Яворівській районній програмі чорним по білому написано, зокрема, що її метою «є проведення комплексу заходів по ліквідації вогнищ борщівника Сосновського, не допускаючи утворення, дозрівання та розповсюдження насіння вздовж доріг, по берегах річок, сіножатях, пасовищах.

Для досягнення мети цієї Програми необхідним є проведення ліквідації вогнищ карантинного бур’ян у два етапи, що дозволить на першому етапі знизити їх чисельність, пригнітити ріст та розвиток, а на другому етапі ліквідувати їх та створити умови для негайної локалізації та знищення у разі наступного виявлення.

Одним з оптимальних варіантів розв’язання цієї проблеми є залучення широкої громадськості на добровільних засадах та одночасне застосування комплексу заходів.

В боротьбі з борщівником Сосновського необхідно вдаватися до скошування до цвітіння, яке необхідно проводити 3-4 рази в сезон. Кожне наступне скошування проводиться через 3-4 тижні після попереднього. Оптимальний час для скошування – перед виходом рослини в трубку (період активного росту), але обов’язково до цвітіння, зрізання суцвіття, спалювання вогнищ борщівника Сосновського на невеликих ділянках в період дозрівання насіння, а також обробка гербіцидами.

З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів боротьби з борщівником Сосновського в найближчі роки пріоритетне значення буде надаватись: механічним, агротехнічним, біологічним та хімічним методам боротьби.

Борщівник Сосновського на узбіччі міжнародної автотраси Львів-Краковець. Фото: ZIK
Борщівник Сосновського на узбіччі міжнародної автотраси Львів-Краковець. Фото: ZIK

У населених пунктах:

  • скошування рослин борщівника Сосновського в період відростання (квітень-травень).

На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій), лісосмугах:

  • застосування для обприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
  • підсів багаторічних низькорослих трав або газонних трав»…

А далі в цій Програмі – докладно розписано графік роботи з подолання смертоносного бур’яну сільськими, селищними, міськими радами, землевласниками, постійними землекористувачами, орендарями земельних ділянок, на яких поширений борщівник Сосновського.

Однак, як бачимо, далі слів – справа не посувається. А борщівник Сосновського ґаздує собі з усіх сил на Львівщині, бо розмаїті програми боротьби з ним не читає. Як і урядовці. Адже ще в жовтні 2014 року Львівська облрада звернулася до Кабміну в якому мова, зокрема йшла про те, що «борщівник Сосновського розповсюджений на території Львівської області на 1104 га. Незважаючи на те, що рослина є доволі агресивною та завдає значної шкоди здоров’ю людини, засмічує сільськогосподарські угіддя, луки, пасовища, узбіччя доріг, прибережно-захисні смуги…»

«Таким чином, на сьогодні відсутні правові підстави для здійснення дієвого контролю з боку уповноважених структур у частині поширення борщівника Сосновського, а також для зобов’язання землевласників і землекористувачів до проведення належних заходів боротьби з ним», – ішлося у зверненні.

Що зробила в цьому напрямку Державна ветеринарна та фітосанітарна служба – таємниця за сімома печатями. Лише в ЗМІ сковзнула коротенька інформація про те, що Кабінет міністрів України 27 липня 2016 року звільнив Олександра Вержиховського з посади заступника голови Держветфітослужби України за власним бажанням. Мовляв, ця служба «перебуває в процесі ліквідації та передачі функцій Державній службі України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів».

Хто тепер в державі повинен виробляти і правові, і матеріальні механізми для втілення в життя комплексу заходів для повного викорінення із української землі борщівника Сосновського, – інформації катма. А тим часом споглядаємо, як, до прикладу, в цьому році на узбіччях міжнародної автотраси Львів-Краковець, яка веде в держави Євросоюзу, весняний час для найефективнішого засобу захисту – хімічний, утрачено.

Людмила Шубіна,
для IA ZIK


Довідка IA ZIK

За інформацією науковців, насіння дикоростучого, понад двометрового борщівника Сосновського завезли в Україну колись за вказівкою Сталіна, щоб використовувати його – як корм для худоби.

За Вікенциклопедією, борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden) – багаторічна рослина родини Apiaceae, до 3-5 метрів заввишки, товщина стебла – до 10 сантиметрів. Основними місцями його зростання є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища.

Рослина багата на фотоактивні сполуки, тому навіть одноразове доторкання до борщівника призводить до опіку. Через 1-2 дні пошкоджена поверхня тіла досягає декількох сантиметрів, важко гоїться, загострює появу інших шкірних захворювань.

Оскільки борщівник є небезпечним видом, то необхідно систематично проводити заходи із перешкоджання його поширенню:

  • випас – молоді листки рослини поїдають вівці та корови;
  • систематичне косіння;
  • зрізування товстих коренів на глибині 8-12 сантиметрів, що забезпечує знищення рослини.

Найефективніший засіб захисту – хімічний, який потрібно використовувати навесні, на початку вегетаційного періоду.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-10-17 21:47:31