понеділок, 19 червня, 2017, 13:03 Людина
Лілія Гриневич пояснила, чому Україні потрібна освітня реформа саме зараз
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН

Закон «Про освіту», що було прийнято парламентом у першому читанні майже рік тому та без якого системна реформа не є можливою, досі не проголосовано. Реформа безпосередньо стосується інтересів понад 22 мільйонів осіб. Серед них майже 4 мільйони – школярі, та 18 млн їхніх родичів (тат, мам, бабусь, дідусів та інших близьких людей). Дискусія про Закон тривала понад 3 роки. До неї долучились експерти, науковці, освітяни, батьки, студенти і роботодавці – усі зацікавлені групи.

Про те, чому нашій країні так потрібна ця реформа саме зараз розповіла міністр освіти і науки України Лілія Грииневич у статті для «Українська правда. Життя».

«Коли шкільна освіта перестає відповідати на сучасні виклики, це завдає збитки практично у всіх сферах суспільного життя. Замість того, щоб об’єднувати суспільство, така система лише поглиблює розрив між поколіннями… Наші діти живуть у світі, де ґаджети – продовження їхнього тіла, а Google знає все. Натомість школа це ігнорує і продовжує «фарширувати» учня інформацією, яку він може знайти двома кліками. У світі високих технологій, де роботи та комп’ютери перебирають на себе роботу людей (наприклад, колись всі складні математичні розрахунки робились вручну, в тому числі для запуску космічних ракет), важливо розвивати в дітях якості, які не зможуть перейняти машини… В Україні дуже мало шкіл, які цьому вчать, і ми мусимо це змінити. Але без прийняття Закону структурних змін не буде. Частину потрібних новацій можна зробити та ми вже робимо без участі парламенту та депутатів, але деякі дуже важливі елементи реформи мають бути прописані на законодавчому рівні», – зазначила Лілія Гриневич

Міністр освіти окреслила нові можливості, які дасть закон «Про освіту».

Зокрема, він уможливить створення можливостей для розвитку компетентнісного навчання. У концепції НУШ та в проекті Закону закладено ключові компетентності й наскрізні вміння, якими має володіти учень після закінчення школи. Серед ключових компетентностей – вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо. А також наскрізні вміння – критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.

У зв’язку із цим відбудеться перехід від школи, де дають лише інформацію, до школи, де дитина отримує знання, а також уміння їх застосовувати та цінності для оцінки навколишнього світу і дійсності. Дуже важливо навчити дітей спілкуватись між собою, створити безпечне середовище для їхнього розвитку.

Саме тому нам необхідно збільшити тривалість навчання на рік та запустити повноцінну старшу профільну школу, де діти отримуватимуть достатні знання для вступу до ВНЗ.

  • Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.
  • В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до ВНЗ.
  • У професійному – поряд із загальною середньою освітою, – школярі отримуватимуть першу професію.
  • Реалізувати усі ці зміни можна лише через Закон.
  • Проектом Закону передбачено систему добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів.
  • Це буде перевірка педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання (навчання через діяльність, формування критичного мислення, організація роботи в групах, проектна робота тощо).
  • Закон повністю ліквідує атестацію шкіл – процедуру, яка себе дискредитувала через корупційну складову. Також ліквідуються інспекції в районних управліннях освіти.
  • Згідно з проектом Закону, директори обиратимуться за конкурсом на 2 каденції – на 12 років максимум саме в цьому закладі освіти. Закон передбачає, що директори самі можуть призначати своїх заступників і педагогічний склад.
  • У проекті Закону передбачено, що кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, а також їхнє призначення.

«Цей закон необхідний, аби створити підґрунтя для сталого розвитку нашої країни. Без освітньої реформи цивілізаційна трансформація не відбудеться, а ми так і залишимося на перехресті між Європою та СРСР», – підкреслила Лілія Гриневич.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-06-29 13:34:57