понеділок, 29 травня, 2017, 14:21
Торгівля на крові: хто й коли розпочав продаж приміщень військкоматів у Львові
10

Виглядає, ЛМР можна вважати співучасником діянь, що підривають обороноздатність Української держави. Чиновники Міноборони, як відомо, тривалий час цілеспрямовано працювали над розпродажем військового майна, що, врешті, призвело до втрати Криму та захоплення частини Донбасу. Долучились до того і в Ратуші, коли у 2009 році отримали від Міноборони ряд приміщень колишніх військкоматів на баланс ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР», та успішно продали. Результати цієї афери з нерухомістю армії у мерії не мають намір корегувати і зараз, коли в Україні третій рік триває війна, а прості громадяни та волонтери чим можуть допомагають війську. У ЛМР, на прохання військових про нагальну потребу приміщень для військкоматів, виділяють непристосовані та віддалені будинки, які й близько не адекватні раніше проданим на наближених до центру вулицях. Ще більш цинічними виглядають дії ЛМР з огляду на те, що ці об’єкти мали б обслуговувати соціальні потреби військових, серед яких більшість – колишні учасники АТО, багато з яких мали поранення та стали інвалідами.

Про це йдеться у відповіді на запит ІА ZIK отриманій від Львівського окружного військового комісаріату (далі – ЛОВК).

Хронологія дерибану

В ЛОВК повідомляють усю хронологію продажу приміщень військкоматів у Львові:

1 грудня 2007 року почався процес об’єднання військових комісаріатів:

  • Галицький та Франківський об’єднали у Галицько-Франківський ОРВК;
  • Личаківський, Шевченківський та Залізничний – у Личаківсько-Шевченківсько-Залізничний ОРВК.

Вже на наступний рік у кошторисі видатків ЛОВК міністерство не передбачило коштів на утримання приміщень військкоматів, тому вони усі переїхали у військове містечко на вулиці Батуринській, 2.

Завершила процес відчуження майна військових комісаріатів передача його ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР»:

  • приміщення на вул. Я.Мудрого,7 відчужено актом передачі від 06.05.2009 р.;
  • приміщення на вул. Личаківська, 37 – актом від 30.04.2009 р.;
  • приміщення на вул. Голубовича, 5 – актом від 30.04.2009 року.

«Подальші власники приміщень не відомі», – пишуть у листі комісари.

  • Будівля колишнього військкомату на вул. Ярослава Мудрого, 7.  Фото: Микола Тис/ZIK
    Будівля колишнього військкомату на вул. Ярослава Мудрого, 7. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Будівля колишнього військкомату на вул. Ярослава Мудрого, 7.  Фото: Микола Тис/ZIK
    Будівля колишнього військкомату на вул. Ярослава Мудрого, 7. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Будівля колишнього військкомату на вул. Ярослава Мудрого, 7.  Фото: Микола Тис/ZIK
    Будівля колишнього військкомату на вул. Ярослава Мудрого, 7. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Будівля колишнього військкомату на вул. Ярослава Мудрого, 7.  Фото: Микола Тис/ZIK
    Будівля колишнього військкомату на вул. Ярослава Мудрого, 7. Фото: Микола Тис/ZIK

 

Нові власники – достойні та організовані

Власника одного з них, а саме будинку на Личаківській, 37, вдалося з’ясувати ІА ZIK у матеріалі «Будівля колишнього військкомату гине в руках «достойних львів’ян», який набув чималого розголосу. Виявляється, його купило ТзОВ «Клуб достойних львів’ян». Серед співзасновників клубу – колишній депутат Львівської міськради Артем Хмиз. Ця структура наближена до депутата міської ради кількох скликань Петра Адамика, який у попередній каденції був членом комісії комунального майна та власності. Приміщення колишнього військкомату міська рада продала у 2010 році за 3,726 млн грн, що на той час становило трошки більше ніж 300 доларів за метр квадратний.

Приміщення на Ярослава Мудрого також уже встигли продати. Як свідчить витяг з реєстру нерухомого майна, його було продано зовсім недавно. А саме 14 лютого 2017 року, тобто ЛМР замість того щоби повернути його військовим, як вони просили про це ще у 2015 році – активно намагалась продати і, врешті, домоглася цього у 2017 році, на третій рік війни! Власником будиночку на 752,4 м2 стало ТОВ «Торговий комплекс «Базар України» і купили вони його всього лиш за 803782 грн, тобто трохи більше як за 1 тис. грн за квадратний метр!

Звичайно ж, проданим виявилось і приміщення на Голубовича. Але, що здивувало, продали його того ж дня ще й тому ж ТОВ 14 лютого 2017 року – ТОВ «Торговий комплекс «Базар України», 325 м2 (разом з гаражем) за якихось там 490 тис грн.

Щасливою власницею обох приміщень стала Бомко Валентина Володимирівна, яка причетна до ряду фірм, пов’язаних з будівельним та готельним бізнесом.

А ТОВ «Торговий комплекс «Базар України» вже у березні перейменовано в «Укрпідряд». Класичний порядок дій, коли є намір заплутати сліди.

І, що найцікавіше, зараз початкових номерів вулиці Голубовича не існує. А за твердженням людей, які найкраще орієнтуються в хитросплетінні старовинних львівських вуличок, прибиральний ЖЕКу, Голубовича, 5 – це якраз і є друга будівля біля військкомату на Ярослава Мудрого.

Відмовлено через те, що у війська і так багато майна у Львові

  • Будівля колишнього військкомату на вул. Голубовича, 5. Фото: Микола Тис/ZIK
    Будівля колишнього військкомату на вул. Голубовича, 5. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Будівля колишнього військкомату на вул. Голубовича, 5. Фото: Микола Тис/ZIK
    Будівля колишнього військкомату на вул. Голубовича, 5. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Будівля колишнього військкомату на вул. Голубовича, 5. Фото: Микола Тис/ZIK
    Будівля колишнього військкомату на вул. Голубовича, 5. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Будівля колишнього військкомату на вул. Голубовича, 5. Фото: Микола Тис/ZIK
    Будівля колишнього військкомату на вул. Голубовича, 5. Фото: Микола Тис/ZIK

 

Тим часом у 2015 році Львівським обласним військовим комісаріатом розпочато формування 10 військових комісаріатів, а саме Буського РВК, Городоцького РВК, Кам’янка – Бузького РВК, Миколаївського РВК, Мостиського РВК, Перемишлянського РВК, Старосамбірського РВК, Сихівського РВК, Шевченківського РВК, Червоноградського РВК.

ЛОВК звернувся з проханням про визначення приміщень для новоутворених військкоматів. У Львівській області цей процес відбувся організовано і оперативно і вже до 1 жовтня 2015 року було укладено усі угоди оренди.

Зовсім по-іншому складалась співпраця з міською радою, яка, здавалося б, мала б старатись якщо не віддати колишні приміщення, то хоча б запропонувати адекватну заміну. Та не так сталося.

«Сихівському та Шевченківському районному комісаріату були запропоновані приміщення, які знаходились в аварійному стані, потребували значних вкладень коштів та віддалені від громадського транспорту, що перешкоджало роботі відділів соціального забезпечення, адже більшість військових пенсіонерів мають статус інваліда, учасники АТО мають поранення. Приміщення, які запропонували військові комісари, будинок, де раніше був розташований ВТБ банк на вулиці Д.Данилишина та приміщення на вулиці Я.Мудрого, колишній Залізничний РВК, не погоджені. Відмовлено у приміщеннях, посилаючись на те що Міністерство оборони має достатньо приміщень у 13 містечку, по вул. Клепарівській, м. Львів», – повідомляють в ЛОВК.

Тобто військо і так має багато майна, а от у ЛМР завжди його бракує. Навіть, якщо йдеться про колишні військові об’єкти, як, у цьому випадку, сталося з будинком Залізничного військкомату на Ярослава Мудрого.

Натомість, як описано вище, чиновники Садового взялися зі ще більшим натхненням продавати їх, чого, врешті, домоглися на початку 2017 року.

Підривна торгівля, що триває у ЛМР з 2009 року

Вдалося отримати також відповідь з прокуратури Львівської області, де повідомляють:

«Заходи представницького характеру щодо питань, пов’язаних із приватизацією приміщення по вул. Личаківській, 37 у м. Львові, не вживались…, оскільки відповідних підтверджуючих матеріалів та підстав для реагування немає. Слідчими підрозділами ГУ НП у Львівській області та слідчим управлінням прокуратури області відомості до ЄРДР за фактами приватизації вказаної у запиті будівлі не вносилися, кримінальні провадження не розслідувалися».

Таким чином у справі з продажем приміщень військкоматів можна зробити два висновки:

  • Влада Львова планово та плідно дерибанила військове майно впродовж багатьох років та при багатьох міністрах. Прикладом може бути історія з продажем будинків військкоматів, відчуження яких почалося при Анатолію Гриценку і завершилось при Юрію Єханурову.
  • Навіть після початку війни в Україні та звернення військових до ЛМР команда Садового не поспішає допомагати армії.

Ото вам голосні гасла «Самопомочі» про торгівлю на крові. Та тут нічого особливого, просто на передовій на цьому популізмі можна робити політику, а глибоко в тилу бізнес.

Фото: 30seconds.com.ua
Фото: 30seconds.com.ua

Також хочеться зазначити, що спільний проект по продажу військкоматів, який Садовий розпочинав з Анатолієм Гриценком з часом переріс у міцну дружбу, чи точніше ситуативний політичний союз двох державних мужів, яким є що згадати і є що приховувати. Зараз їх нерідко можна бачити разом у вужчому чи ширшому товаристві. І зустрічаються вони для того, щоби «оновити» Україну та творити «нову якість» політики. От тільки старі гріхи рано чи пізно все ж вилізуть боком.

Аналітична група ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2017-11-18 23:10:53