субота, 13 травня, 2017, 17:02 Людина
У Гітлері Сталін бачив того, хто допоможе поширити комуністичну революцію, – історик

Вінцем німецько-радянських взаємин стало 23 серпня 1939 року. Саме тоді під покровом ночі у Кремлі був підписаний так званий договір про ненапад – пакт Молотова – Ріббентропа. Цьому передувала військово-стратегічна дружба між Гітлером та Сталіним: німці отримали можливість готувати солдат на території Союзу, а СРСР – німецькі військові розробки і пробивну силу, яка змогла завдати удар по Європі.

Хто ж на справді 87 років тому розпочав наймасштабнішу війну в історії людства? Відповідь на це питання шукали журналісти проекту «Історичної правди з Вахтангом Кіпіані» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK)

У 30-ті роки минулого століття Сталін та Гітлер уже були на владній вершині, тож обоє перетворювали з‘їзди своїх партій на грандіозні вистави. Кожен із вождів обрав свою тоталітарну політику, встановлену на страху і терорі, якою, поставивши світ на коліна, намагався компенсувати нездійснені юнацькі мрії.

«Звичайно, якщо б не Гітлер із його планами руйнування версальської системи, Сталін не зміг би розпочати Другу світову війну. Тож тут він дійсно розглядав Гітлера як людину, яка, у певному сенсі, допоможе поширити комуністичну революцію», – вважає кандидат історичних наук Роман Кузьмин.

Згідно Версальського договору, Німеччині заборонялося мати повноцінну армію: лише стрілецьку зброю і жодної авіації чи танкових військ. Тож тут на допомогу Гітлеру прийшов Йосип Сталін.

«Німці отримали можливість готувати своїх воєначальників на території СРСР, проводити військові навчання. Натомість СРСР одержав окремі німецькі військові розробки», – зазначає кандидат історичних наук Руслан Сіромський.

Так, під Казанню створили цілі школи для німецьких танкістів, а в інших містах Росії готували пілотів та парашутистів.

«Сталін хотів зробити із Гітлера та нацистів свою пробивну силу, яка б усе розпочала. А тоді б прийшла «робочо-крестьянская» армія і все поставила на свої місця», – зазначає кандидат історичних наук Ігор Гаврилів

Водночас Сталін нарощував і власну армію. І уже наприкінці 30-х років СРСР став найбільш мілітаризованою державою у світі. Та на такий шалений танок близнюків-тиранів Західна Європа дивилася крізь пальці. Їхні лідери надто боялися нової війни, адже рани Першої світової ще не загоїлись.

«Гітлеру якраз підходила така ситуація умиротворення, адже давала можливість реалізовувати, здавалося б, законні і правдиві рішення про об’єднання Німеччини в одній державі та відновлення статусу самих німців», – додає Роман Кузьмин.

Та Сталіну ця ситуація була ще більш вигідною – він зробив все, для того, щоб нацисти розпочали війну. І вирішальною крапкою у цьому став так званий пакт Молотова-Ріббентропа, у якому Німеччина та СРСР ділили між собою «сфери впливу» у Східній Європі: За лічені дні після його підписання гітлерівські та радянські війська вдерлись у Польщу.

Про те, як два підписи змінили хід історії та спільні долі двох тиранів, що вирішили завоювати світ, говоритимуть кандидати історичних наук Владислав Гриневич та Яна Примаченко у пост-шоу програми «Історична правда з Вахтангом Кіпіані».

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-05-28 19:42:54