п'ятниця, 21 квітня, 2017, 14:54 Людина
У бібліотеці ім. Стефаника у Львові оголосили про початок створення музею Крип’якевича
У Львові започаткували меморіальний мезей історика Івана Крип’якевича. Фото: Микола Тис/ZIK
У Львові започаткували меморіальний мезей історика Івана Крип’якевича. Фото: Микола Тис/ZIK

У Львівській науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника створять меморіальний музей видатного українського історика Івана Крип’якевича.

Про це сьогодні на прес-конференції повідомив заступник генерального директора Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України Василь Ферштейн.

У Львові започаткували меморіальний мезей історика Івана Крип’якевича. Фото: Микола Тис/ZIK
У Львові започаткували меморіальний мезей історика Івана Крип’якевича. Фото: Микола Тис/ZIK

Під музей у бібліотеці виділили дві кімнати. Там будуть експонуватись меблі, книги, архіви та інші особисті речі, якими користувався Іван Крип’якевич і які музею передасть родина історика. Деякі речі з майбутньої експозиції уже там.

«Але ми будемо акцентувати не на побуті, а на праці Івана Крип’якевича, на феномені його діяльності. Відвідати цю кімнату-музей зможуть не лише науковці, а й учні і студенти та всі, кому цікава його постать», – зазначив Василь Ферштейн.

Заступник генерального директора Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України Василь Ферштейн. Фото: Микола Тис/ZIK
Заступник генерального директора Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України Василь Ферштейн. Фото: Микола Тис/ZIK

«Це видатний вчений, історик української державності, який жив і творив у часи російської окупації, потім німецької і радянської окупації. Це не просто було бути істориком України в часи бездержавної України. І зараз, в часи незалежності, його постать заслуговує на увагу», – додав він.

Стосовно того, чи зможуть у музей потрапити ті, хто не має читацького квитка у бібліотеку, заступник генерального директора запевнив, що це питання технічне і воно буде вирішено в робочому порядку.

Коли музей буде повністю готовий, наразі сказати не можуть. За словами Василя Ферштейна, все залежатиме від наявного фінансування.

У Львові започаткували меморіальний мезей історика Івана Крип’якевича. Фото: Микола Тис/ZIK
У Львові започаткували меморіальний мезей історика Івана Крип’якевича. Фото: Микола Тис/ZIK

Як повідомлялося, 21 квітня 50 років тому відійшов у вічність відомий український історик Іван Крип’якевич. Із цієї нагоди у цей день о 16.00 відбудеться панахида на Личаківському цвинтарі, де похований історик.

Родичка історика Олеся Крип’якевич раніше поінформувала IA ZIK, що музею подарують декілька архівів, бо Іван Крип’якевич належав до родини, і якій було кілька визначних людей. Зокрема, його син Петро був людиною з обмеженими можливостями, проте увійшов у першу десятку найвизначніших вчених світу як фахівець з хімії кристалів. «У нас вдома було, як на кафедрі неорганічної хімії. В нього є дуже багато винаходів, його запрошували на європейські конгреси. Після служби в армії в Петра діагностували поліомієліт, він не міг ходити, але закінчив університет, захистив кандидатську, докторську, видав підручник з неорганічної хімії кристалів, яким користувалися в Радянському Союзі, а також зробив багато винаходів», – зазначила Олеся Крип’якевич.

За її словами, Орест Скоп та Ірина Лужецька взялися за художнє оформлення цього музею. До оргкомітету також входять директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Микола Литвин, археолог, письменниця, громадська діячка Лариса Крушельницька та інші.

Довідка.

Іван Петрович Крипякевич (25 червня 1886 – 21 квітня 1967) – український історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України. Народився і похований у Львові. 

Найважливіші історичні праці Крипякевича присвячені періоду козаччини і Хмельниччини – «Матеріали до історії української козаччини» (1914), «Студії над державою Б. Хмельницького» (1925–1931), «Богдан Хмельницький» (1954) та інші.

Крипякевич – автор багатьох праць з історіографії («Українська історіографія», 1923); археології, сфрагістики, історії культури («Історія української культури», 1937); численних науково-популярних нарисів з історії України: «Історія України» (1920), «Велика історія України» (1935), «Запорозьке Військо» (ч. ІІ з «Історії українського війська», 1936); та підручників «Оповідання з історії України», «Коротка історія України для початкових шкіл» (1918), «Огляд історії України: Repеtitorium для вищих класів середніх шкіл та вчительських курсів» (1919), «Історичні проходи по Львові» (1932, перевидання 1991 р.) та інші.

Читайте також: Львівські музеї презентуватимуть свої виставки в імператорському палаці-музеї у Пекіні.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-04-27 21:40:07