вівторок, 21 березня, 2017, 10:39 Влада
Декорації зникли: тепер Семенченко, Савченко і Парасюк можуть сісти, – журналіст

Семенченко, Савченко і Парасюк свого часу яскраво засяяли на небосхилі суспільної уваги, однак зараз вони «можуть сісти».

Про це у своїй колонці на Gazeta.ua пише журналіст Сергій Чирков.

«Семен Семенченко з’явився в образі Зорро – таємничого месника, який підняв батальйони добровольців проти підступної навали московітів. Чоловік у балаклаві не сходив з екранів, став для нас героєм. Ми навіть не звернули увагу на театральність, з якою він, зрештою, «відкрив личико». Проґавили мить, коли Зорро перетворився на таку собі Гюльчатай, аби відкрито насолоджуватися здобутою славою, й делегували Костянтина Гришина в народні депутати», – зазначає він.

За його словами, з екранів телевізора зійшла й Надія Савченко. Нескорена бранка, яка продовжувала боротьбу проти ненависного ворога в його лігвищі. «Крізь ґрати Надія озвучувала палкі промови, писала відкриті листи, оголошувала сухе голодування. Нею не можна було не захоплюватись. Наші очі відмовлялись бачити на героїні випрасувану футболку з тризубом, який іншим полоненим вирізали разом зі шкірою. Ми обрали Савченко в народні депутати, зробили делегатом Парламентської асамблеї Ради Європи, президент обдарував її званням Героя України», – зазначає автор публікації.

«Володимир Парасюк – сотник Майдану. Він вийшов на сцену й висунув ультиматум. Янукович одразу втік. Злякався чи це збіг, ніхто не знає. Але вважається, саме сотник Володя вигнав Януковича з країни. Ми зробили його народним депутатом», – пише він.

Але, на думку журналіста, «коли зникли декорації, з наших героїв полізла правда».

Виявилося, комбат – не дуже й комбат, і зірки на погони домальовував із власної волі. Що разом із дружиною й братом переховувався від кредиторів та фіскальних органів. І спочатку був Грішіним, згодом став Гришиним, а вже потім – Семенченком.

«Героїчна льотчиця завжди була некерованою та неврівноваженою особою, і має біографію з темними плямами. У полон потрапила, пішовши в самоволку, внаслідок чого загинуло чимало хлопців. А в її розкрутці, не виключено, брали участь політтехнологи і спецслужби московітів.

Сотник Володя депутатське посвідчення сприйняв як ліцензію на безкарний мордобій», – пише Сергій Чирков.

Він переконаний, що всі троє вирішили: обрання та обраність – це одне й те ж.

Семен Семенченко націлився очолити Генеральний штаб добровольчих батальйонів – аби виробляти для Верховного головнокомандувача стратегію війни. А коли не склалося, пішов блокувати окупований Донбас.

Надії Савченко стало хоч розірвись: чи то в президенти йди, чи штаб Збройних сил очолюй. Дала згоду на те й на інше. І нехтує депутатськими обов’язками, щоб займатися тим, до чого лежить душа. То в Мінськ махне проконтролювати переговори, то з сестрою – в Москву. То кордон нелегально перетне, аби постріляти в компанії окупантів та їхніх пособників, яких іменує воїнами, що заслуговують на повагу.

«Володимир Парасюк взявся за те, що вміє найкраще, – товкти пики. Депутатам, генералам й офіцерам. Щоправда, трохи підленько – прикриваючи власну пику посвідченням», – зазначає автор.

Усі троє, на його думку, не надто озираються на Кримінальний кодекс – користуючись недоторканністю.

Та, зрештою, може скластися, вони таки сядуть. Семенченко, якщо не підставиться серйозніше, – за шахрайство з грошима і документами. Савченко – за державну зраду. Парасюк – за одну із вчинених чи якусь нову бійку», – припускає журналіст.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-25 20:09:13