четвер, 16 березня, 2017, 15:45
Пристрасті у «Шевченківському гаю»: як врятувати музей просто неба?
21

Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького чи, як кажуть у народі, «Шевченківський гай» – одне з улюблених місць відпочинку львів’ян та гостей міста. Музей просто неба, де можна побачити самобутню українську архітектуру та перенестися у минулі століття. Однак останнім часом із «Шевченківським гаєм» щось відбувається не те: і громада, і представники влади дзвонять у дзвони щодо незадовільного стану експонатів. Причому гостро питання постало після того, як в ЛМР почали просувати задум із зведенням просто на вході до музею візит-центру. І тривога зрозуміла: чому кошти на візит-центр є, а на експонати немає?

Отже, проблема заслуговує на публічне висвітлення.

«Музей потрібно рятувати»

Журналісти IA ZIK, розпочинаючи вивчення теми, відштовхувалися від твердження депутата Львівської міської ради Валерія Веремчука, що близько 40% об’єктів музею стоять без даху, там падають крокви, прогнивають стелі, нищиться підлога.

Це випливає й з коментаря для IA ZIK колишнього директора музею Бориса Рибака: ситуація у «Шевченківському гаю» критична – багато об’єктів руйнується, протікають дахи.

«У музеї є п’ять церков, майже всі вони протікають і перебувають у жалюгідному стані, крім буковинської. У плачевному стані і школа. Там протікає дах, який накритий толем. А це єдина вціліла така школа на теренах України.

Крім того, майже всі об’єкти етнозони «Закарпаття» потребують перекриття. У такому ж стані й об’єкти Гуцульщини. Хата з села Сілець, що на Львівщині, стоїть без даху, стіни покриті толем, будівля гниє і пропадає. Скрутна ситуація і зі знаменитою гончарнею. Також потребує ремонту хата 1860 року на Бойківщині. Запущена ситуація і з перекриттям дерев’яних об’єктів. Вони потребують боротьби із гнилизною. Ніхто тим не займається», – перераховує Борис Рибак.

Також, за його словами, у музею влада міста «незаконно забрала 20 га території». «Тепер там будують велодоріжку і візит-центр. Але у будь-якому музеї насамперед головною є експозиція, а наш музей треба рятувати», – заявляє екс-директор.

Візит-центр замість фондосховища?

Варто зауважити, що на території Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького діє Свято-Іванівська лавра. Тож журналісти вирішили поцікавитися думкою священнослужителів щодо доцільності зведення візит-центру та стану експонатів музею, зокрема дерев’яних церков.

На думку настоятеля лаври о. Юстина Бойка, яку він висловив у коментарі IA ZIK, головним пріоритетом музею має стати збереження експонатів; особлива увага повинна приділятися фондам, а не будівництву візит-центру.

«Минулого року музей представив стратегію свого розвитку, яка не передбачає існування Свято-Іванівської лаври, хоч вона є важливим компонентом музею. Натомість головним пунктом передбачається будівництво і розвиток візит-центру. На нашу думку, це непогана ідея. Але, згідно з проектом, лише 1/3 візит-центру відведена для виставкових залів. Однак першочерговим завданням музею є збереження експонатів, а вони у жахливому стані. Окрім того, музей не є завершеним: він не має таких етнозон, як Полісся і Волинь.

Також музей має фонди, але не має, де їх зберігати. Тому, на нашу думку, пріоритетом мусить стати будівництво нового адміністративного корпусу, що передбачається чинним планом, хоча він ще вироблений у 1989 році. Фактично, музей не має сучасного адміністративного будинку, фахівці працюють у надто тісних приміщеннях», – розповідає священнослужитель.

За його словами, лавра вирішила допомогти реставрувати одну з церков музею, однак поки що цього зробити не вдалося.

«Ми хотіли реставрувати церкву св. Архістратига Михаїла, однак документація на неї виявилася відсутньою… Кожен об’єкт повинен мати паспорт і відповідну документацію, інакше це означає, що він відсутній на території музею. Я скеровував до музею листи, щоб вони видали нам документи; пропонував, щоб ми надали майстрів, а музей – контрольну-ревізійну комісію. Музей тягнув з цим питанням. Тоді я вирішив, що ми за рахунок лаври зробимо необхідну документацію і купимо гонт. Музей на це погодився.

Тож є багато проблем, про яку треба говорити. Але у будь-якому разі, я не бачу розвитку лаври без музею і музею без лаври», – підсумував о. Юстин.

Обєкти потребують реставрації

 

  • Церква Св. Архистратига Михаїла з села Тисовець. Фото: Микола Тис/ZIK
    Церква Св. Архистратига Михаїла з села Тисовець. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Церква Св. Архистратига Михаїла з села Тисовець. Фото: Микола Тис/ZIK
    Церква Св. Архистратига Михаїла з села Тисовець. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Церква Св. Архистратига Михаїла з села Тисовець. Фото: Микола Тис/ZIK
    Церква Св. Архистратига Михаїла з села Тисовець. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Хата зі села Сілець, що на Львівщині. Фото: Микола Тис/ZIK
    Хата зі села Сілець, що на Львівщині. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Хата зі села Сілець, що на Львівщині. Фото: Микола Тис/ZIK
    Хата зі села Сілець, що на Львівщині. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Хата зі села Сілець, що на Львівщині. Фото: Микола Тис/ZIK
    Хата зі села Сілець, що на Львівщині. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Законсервована Стоянівська церква. Фото: Микола Тис/ZIK
    Законсервована Стоянівська церква. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Школа. Фото: Микола Тис/ZIK
    Школа. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Школа. Фото: Микола Тис/ZIK
    Школа. Фото: Микола Тис/ZIK

 

Своєю чергою, директор Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького Роман Назаровець у розмові з журналістами IA ZIK запевняє, що ситуація з експонатами зовсім не в такому плачевному стані.

«Коли пан Рибак закінчив роботу, згідно з актом, у 1995 році зі 110 об’єктів музею 54 перебувало у незадовільному стані, вісім згоріло, а два – втрачено.

У 2014 році зі всіх 110 об’єктів 47 були, дійсно, в поганому стані і потребували консервації і реставрації. Того ж року реставрували п’ять об’єктів і законсервували вісім. У 2015-му – проводилася робота по 16 об’єктах, у 2016-му – по 15. За три роки 42 об’єкти були відреставровані і законсервовані», – перераховує він.

  • Відреставрований млин. Фото: Микола Тис/ZIK
    Відреставрований млин. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Відреставрований млин. Фото: Микола Тис/ZIK
    Відреставрований млин. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Дзвіниця з с. Хоросно. Фото: Микола Тис/ZIK
    Дзвіниця з с. Хоросно. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Реконструкція хати с. Зарічово». Фото: Микола Тис/ZIK
    Реконструкція хати с. Зарічово». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Реконструкція хати с. Зарічово». Фото: Микола Тис/ZIK
    Реконструкція хати с. Зарічово». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Реконструкція хати с. Зарічово». Фото: Микола Тис/ZIK
    Реконструкція хати с. Зарічово». Фото: Микола Тис/ZIK
  • Реставрація. Фото: Микола Тис/ZIK
    Реставрація. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Реставрація. Фото: Микола Тис/ZIK
    Реставрація. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Реставрація. Фото: Микола Тис/ZIK
    Реставрація. Фото: Микола Тис/ZIK

 

За його словами, в останні роки здійснена реконструкція церкви з с. Клокучка, також перевезена дзвіниця з с. Хоросно.

А от щодо протікання церков директор відповідає, що ситуація змінюється щороку.

«Минулоріч Тисовецька церква дійсно протікала у двох місцях, однак була проведена консервація за допомогою рубероїда. Станом на сьогодні 19 об’єктів потребують або консерваційних, або реставраційних робіт. Цього року з бюджету виділено лише 450 тис. грн на реставрацію одного об’єкта – хата с. Зарічово», – додає директор музею.

Як говорить Роман Назаровець, через брак фінансування ремонтні роботи у скансені ведуться, переважно, за гроші, отримані від продажу вхідних квитків, а також коштом спонсорів, яких у музеї чомусь не називають.

Коментуючи ситуацію, коли Свято-Іванівська лавра хотіла допомогти з ремонтом церкви, Роман Назаровець зауважує, що для таких робіт не потрібно жодної спеціальної документації, і музей готовий до співпраці зі священнослужителями.

«Нещодавно в ЛМР було озвучено, що монастир нам надасть 300 тис. штук гонту на 105 тис. грн для ремонту даху Тисовецької церкви. Щоб перекрити дах, не потрібно ніякої спеціальної документації: складається лише дефектний акт і проводяться роботи. Якщо ж це комплексна реконструкція, тоді вже потрібно виготовляти проект. Лавра нам ще не передала гонт, сказали – після Великодня», – повідомив керівник музею.

Він додає, що Тисовецька і Стоянівська церкви законсервовані і потребують заміни гонту на даху. Однак Тисовецьку церкву музей планує відремонтувати цього року. Також у планах – ремонт даху на школі.

Тож на даний момент кілька об’єктів дійсно потребують саме реконструкції. Та чи буде вона здійснена – питання залишається відкритим. Адже багато з того, про що говорять у музеї – лише плани.

Музейники визнають, що складна ситуація також з хатою з с. Сілець на Львівщині, яка фактично є недобудованою. Ця хата ще при встановленні не була довершена. Також законсервованою лишається і гончарня, однак вона не входить в експозицію музею.

«Музей для людей»

Говорячи про візит-центр, Роман Назаровець запевняє, що це питання обговорювалося з багатьма фахівцями.

«Ми виробили пріоритети, що необхідно робити музею у першу чергу. У нас немає нормальних туалетів, вхідної зони з необхідною інформацією, кафе. Щодо існуючих фондосховищ, то ми їх відремонтували: замінили вікна, двері, електропроводку. Звісно, у стратегічних планах – будівництво нового, більшого фондосховища. Але наш музей орієнтований на відвідувача. Люди не підуть у музей заради адміністративної будівлі. Сюди йдуть подивитися на експонати, садиби, у яких часто проходять майстер-класи. Наприклад, у стокгольмському скансені є 17 закладів харчування, свій зоопарк. Там музей працює для людей», – додав директор Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького.

Варто зауважити, що минулоріч питання візит-центру стало дуже дискусійним. Громадські активісти зазначали, що у «Шевченківському гаю» панує безлад, якого вперто не бачить влада міста. Небайдужі львів’яни заявляли, що їм «втюхують проект візит-центру, який будуватимуть за бюджетні гроші і здаватимуть в оренду під кафе партнерам міського голови Львова».

Який вихід?

Очевидно, що Музей народної архітектури і побуту треба розвивати, а насамперед – зберігати. Про те, як вийти зі складної ситуації, журналісти IA ZIK поцікавилися у депутатів міської ради та експертів з охорони пам’яток.

Так, депутат Львівської міської ради Юрій Кужелюк вважає, що потрібно розробити проект з реконструкції музею і закладати кошти у бюджет на наступний рік.

«Музей треба привести до ладу, бо всі хати в не дуже хорошому стані, а Співоче поле взагалі давно було зруйноване. Думаю, потрібна програма відновлення музею, і наступного року потрібно закладати кошти у бюджет, аби ми не втратили те, що є. Думаю, що проблема очевидна, тому розробити проект з реконструкції виділити на нього кошти цілком реально. Думаю, проектом мало би зайнятися управління культури», – говорить він.

У свою чергу, голова ЛОО Українського товариства захисту пам’яток історії та культури Андрій Салюк також наголошує, що стан об’єктів «Шевченківського гаю» поганий. І працювати, насамперед, потрібно над збереженням стану експонатів, а не над зведенням візит-центру.

«Особисто я вважаю, що стан обєктів у дуже поганому стані. У першу чергу, музей – це фонд, а не інфраструктура, про яку говорить його керівництво. Жодна інфраструктура нічого не варта, якщо немає самого музею. Тому варто створити спеціальну комісію, яка б комплексно оглянула всі памятки. Вважаю, що і керівникам музею, і управлінню культури ЛМР, якому він підпорядковується, варто підготувати комплексну програму, аби вивести музей з поганого стану», – говорить він.

За словами Андрія Салюка, у музеї мають бути реставратори, які повинні працювати з обєктами. Спеціальних дозволів на реставрацію, продовжує він, брати не потрібно. Однак варто було б створити реставраційну раду, до якої можна залучити представників профільного управління міської ради. Не завадить підготувати і документи для формального інформування Міністерства культури про те, що проводяться реставраційні роботи, додає Салюк.

Цілком зрозуміло, що для порятунку музею потрібні не лише ідеї, а й немалі кошти.

Та, як написав на своїй сторінці у Facebook Валерій Веремчук, цьогоріч ЛМР виділить близько 3 млн грн із міського бюджету на реконструкцію п’ятьох пам’яток – двох церков, школи і двох хатин.

«Місту нарешті треба визначитися із пріоритетами у фінансуванні: спочатку зберегти те цінне, що маємо, а вже потім братися за нове. Сподіваюся, що допоки не будуть врятовані всі об’єкти, у музеї відмовляться від ідеї візиту-центру, а заплановані на це кошти підуть на відновлення пам’яток, будівництво сучасного фондосховища. Окрім того, гроші не зариватимуться в проекти, доцільність яких викликає великі сумніви. Для прикладу, навіщо прокладали велодоріжку неподалік «Шевченківського гаю» на території «Знесіння», якщо кількасот метрів нового покриття впираються у місток через стару колію, за яким відгороджена приватна територія?», – написав він.

Тож, очевидно, що Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького далеко не в ідеальному стані. Варто чітко визначитися з пріоритетами щодо його розвитку: що важливіше – збереження цінного фонду чи облаштування візит-центру для туристів? Адже руїна за красивими дверима – не дуже привабливе явище. Багато речей, про які говорять у музеї – лише плани. Тому, насамперед, важливо зберегти існуючі експонати, поповнювати музей новими, розвивати його і перетворити на місце, куди завжди хочеться повертатися.

Підготувала Ольга Іващук,

IA ZIK

Читайте також:  У Львові до 15 травня розроблять стратегію розвитку Шевченківського гаю.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2017-06-23 18:46:33