четвер, 16 березня, 2017, 11:26 Західна Україна
15 березня має стати Днем українсько-угорського примирення та єднання
Богдан Барбіл
журналіст

Закарпаття понад вісім століть перебувало у складі Угорщини. За цей час у краї не було жодного конфлікту на міжнаціональній основі. Правителі в Будапешті змінювалися, більшість населення Закарпаття, яку складали русини-українці, завжди ладила з меншістю – угорцями. Так воно є донині.

Щоправда, досі є один день у році, який роз’єднує закарпатських українців та угорців –15 березня. Саме у цей день у 1848 р. в Угорщині почалася Угорська революція, а 15 березня 1939 в закарпатському місті Хусті була проголошена незалежна держава Карпатська Україна. І під час Угорської революції, і в дні Карпатської України люди боролися за свободу, незалежність, рівність. В обидвох випадках народні виступи завершилися поразкою. Тому 15 березня мало би стати в Закарпатті днем єднання та примирення.

Українці та угорці, дотримуючись історичної хронології, разом би мали збиратися спочатку біля пам’ятників на честь Угорської революції, після цього відвідати монументи творцям Карпатської України. Поки ж угорці вшановують Лайоша Кошута, Шандора Петефі, українці окремо возвеличують Августина Волошина, Юліана Ревая, Михайла Колодзінського, карпатських Січових стрільців.

На вшанування подій Угорської ревоюції приходять, переважно, закарпатські угорці

Ужгород. Площа Шандора Петефі. Тут на честь видатного угорського поета, співця Угорської революції, в 1999 році в сквері відкрито йому пам’ятник – дарунок Угорщини. У цьому місці, де за життя Петефі був гомінкий базар, побував і сам поет: два дні він перебував у готелі «Фекете шош» («Чорний орел»).

<nbsp;>
Фото автора

Як розповідає Юрій Дупка, голова Товариства угорської інтелігенції Закарпаття, попервах угорські активісти почали 15 березня ходити і до пам’ятних місць, пов’язаних з Карпатською Україною. Оскільки не було таких же дій у відповідь з боку керівників, рядових членів проукраїнських організацій, то колективні заходи припинилися.

Мітинг-реквієм на площі Шандора Петефі в Ужгороді завжди проходить за європейськими мірками. Біля монумента Ш. Петефі – Державні прапори України та Угорщини. Звучать гімни двох країн, виступаючих представляють угорською та українською. На цю подію постійно приходить міський голова Ужгорода. А перші керівники Закарпаття тут чомусь не з’являються. Усі промовці максимально толерантні в оцінках минулого, сучасного.

Скажімо, ніхто не вчиняє істерію навколо уродженця Полтави генерал-фельдмаршала Івана Паскевича, котрий командував 100-тисячним військом царської Росії, яке потопило у крові Угорську революцію. Сталося це в серпні 1849 р. у битві біля фортеці Віллагош. Шандор Петефі був захоплений у бою і буцімто вивезений до Росії. Досі не знайдено його останків. Революція зазнала поразки.

Присутні на святі декламують вірші Петефі. Вони віддають належне тим, хто ціною свого життя наближав Угорщину й усю Європу до життя за законами свободи, демократії. Висловлюють твердий намір докласти зусиль 150-тисячної угорської громади Закарпаття до того, аби Україна найближчим часом влилася до об’єднаної європейської спільноти. Виступаючи, голова Товариства угорської культури (КМКС), народний депутат України Василь Бринзович тримає в руці збірник, у якому вірші Шандора Петефі українською, а поезія Тараса Шевченка – угорською мовами.

В Угорщині про Карпатську Україну не згадують ні злим, ні тихим словом

15 березня на меморіальному комплексі «Красне поле» біля міста Хуста на урочистості з нагоди річниці Карпатської України, зазвичай, збираються тисячі закарпатців. Серед них перші керівники Закарпатської облдержадміністрації та обласної ради, майорять Державні прапори України. Виступаючі теж максимально делікатні в оцінці минулого. Правда, з уст деяких закарпатських радикальних політиків інколи звучить, що буцімто сучасна Угорщина несе відповідальність за знищену Карпатську Україну. Хоча всі розуміють: тоді, перед Другою світовою, долю Європи вершили Сталін з Гітлером, які тасували землі, як колоду карт. А ще лідери Англії, Франції, котрі під час Мюнхенської змови поділили Чехословаччину. Закарпаття за цим поділом забрали від ЧСР і знову віддали Угорщині.

<nbsp;>
Фото автора

15 березня 1939 року гітлерівські війська зайняли території Чехії та Моравії. За день до цього Словаччина визнала себе незалежною державою у союзі з Німеччиною. Чехословацька республіка остаточно припинила своє існування. Більша частина Закарпаття, з містами Ужгородом, Мукачевом уже була під контролем угорського війська. На невеликих теренах краю з центром у місті Хусті ще функціонувала проукраїнська влада, яку захищали підрозділи «Карпатської Січі». Вона навіть зуміла провести вибори. Обрані до Сойму-парламента посли-депутати 14 березня 1939 р. вирішили перше засідання провести 15 березня. Воно проходило під гуркіт канонади наступаючої 40-тисячної регулярної угорської армії й стало останнім. Присутні в залі знали про свою приреченість, але вони все одно проголосили за створення незалежної держави на ймення Карпатська Україна. Її президентом обрали доктора Августина Волошина, державною мовою стала українська, прапором – синьо-жовтий стяг, гімном – «Ще не вмерла Україна».

Той кількаденний опір, який вчинили карпатські січовики озброєній танками, авіацією, артилерією, в стократ переважаючій угорській армії, на думку українських істориків, треба вважати початком Другої світової війни.

За словами декана історичного факультету Ужгородського національного університету Володимира Фенича, Президент Петро Порошенко разом з державним керівництвом Угорщини повинні ліквідувати ці «білі плями» українсько-угорських взаємин. Попервах їх слід пропустити через горнило серйозних досліджень, дискусій істориків. Регулярно діє міжурядова українсько-угорська комісія з дотримання прав національних меншин. Вона би теж мала стати майданчиком для пошуку історичної правди. Професор Володимир Фенич говорить: «Вірю, що 15 березня 2018, коли буде 180-річний ювілей Угорської революції, і 15.03.2019 р., у день 80 річчя Карпатської України, в Закарпатті зустрінуться президенти України та Угорщини. Біля монументів героям двох революцій символічно потиснуть один одному руки, й надалі цей день величатимуть Днем історичного українсько-угорського примирення».

Читайте також: Угорщина продовжить програму реабілітації українських військових.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках IA ZIK.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-03-30 19:39:34