понеділок, 13 березня, 2017, 13:58 Людина
«Добрий ZIK» допоміг видати поезії незрячої вчительки-письменниці

Іноді, коли здається, що вже стоїш на ноги, тебе нищівно б’є доля. Вчителька Тетяна Фольц безповоротно занедужала, внаслідок чого повністю осліпла. Роками жінка звикала до такого безрадісного життя. У Львівському товаристві незрячих їй допомогли. Вона почала знову жити, зацікавилась бісероплетінням і писанням віршів. Головне – у Тетяни з’явилась мрія. Вчителька хоче поділитись своїми переживаннями із іншими на сторінках власної збірки.

Про це йдеться у програмі «Добрий ZIK» (щонеділі о 21:30) на телеканалі ZIK.

До програми «Добрий ЗІК» звернулася незряча Любов Кукуруза, жінка, яка хоче здійснити мрію своєї колеги.

«Вона така щира і відкрита людина, що від неї я навчилася цінувати час. Тетяна – це жінка, яка не марнує жодної хвилини, постійно прагне присвячувати час добрим вчинкам», – розповідає про подругу Любов Кукуруза.

Тетяні 34 роки, за фахом вона вчитель географії. Чотири роки жінка займалася своєю улюбленою справою у школі села Поториця, що на Львівщині.

«З дітьми мені подобалось працювати. Вони цікаві і веселі. Я любила свою професію. Переступаючи поріг рідної школи, йшла туди, як на свято. Одразу з’являлася усмішка. Радісно, коли діти запитували, що ми сьогодні будемо вчити, що їм розповідатиму. Я отримували від них багато позитивної енергії. Бували дні, коли хворіла, але все це не мало значення, коли зустрічала їх», – пригадує героїня проекту Тетяна Франц.

Все було добре, допоки не трапилось горе. Через проблеми зі здоров’ям жінка втратила зір. Яскраве, насичене дитячим сміхом життя Тетяни перевернулося з ніг на голову. Прийшла темрява. І ось уже шість років жінка вчиться жити у ній.

«У 2008 році я захворіла. Тепер у мене хронічна ниркова недостатність, мої нирки всохлися. Тому я очищую кров через гемодіаліз. Минуло два роки. Від високого тиску тріснула судина в правому оці, стався крововилив. Тиск ніяк не могли нормалізувати. Поступово й у лівому оці почали тріскати судини. Так я повністю втратила зір. Звичайно, це прикро. Мені й досі важко звикнути до темряви», – розповідає Тетяна Франц.

Жінка стала членом Львівського товариства незрячих. Вона почала спілкуватися з людьми, які теж не бачать. У цьому середовищі Тетяна знову захотіла жити й почала творити. Її хобі стали бісероплетіння і поезія. Відтак, незряча жінка почала писати вірші. Та роками творчість Тетяни залишалась лише на папері. 

«Спочатку я писала привітання. Потім записувала свої роздуми, далі я почала описувати кожну подію свого життя. Поступово почала писати ледь не щодня. Тепер мрію видати свою збірку. Хочу залишити слід в історії після себе. Хочу донести до людей свої почуття. Вони у мене збереглись ще із тих чудових часів у школі», – ділиться Тетяна Франц.

Команда «Доброго ЗІКу» взялася повернути героїню у ті найщасливіші миті її минулого. Попри страх і невпевненість, незряча жінка знову поїхала вчителювати. Тут її тепло зустріли. Раділи новій вчительці і діти. У стінах класу Тетяна Фольц зуміла зацікавити навіть найбільших бешкетників.

Тим часом у Львові незряча подруга Тетяни зробила усе для того, аби здійснити найзаповітнішу мрію жінки – видати збірку віршів. Для того слід було знайти усі її твори. І Любов Кукуруза їх віднайшла. Так було видано очікувану авторкою збірку віршів.

Вручити її Тетяні взялася команда «Доброго ЗІКу» у Першій львівській медіатеці, де й організували презентацію книжки. На подію прийшло чимало людей. Сама авторка не очікувала почути свою поезію у чужій інтерпретації.

«У мене ледь не покотились сльози, коли я побачила її радість і подив. Я силою стримувалась і продовжувала зачитувати вірші», – каже ведуча ведуча презентації Олеся Боднар.

Тетяна не тямила себе від щастя. Здійснилася її мрія. Тепер щастям їй хочеться поділитися з усім світом. Наступного дня жінка поїхала на свою маленьку батьківщину, в рідне село Тудорковичі, де презентувала власну книгу. 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-08-19 12:11:24