п'ятниця, 3 березня, 2017, 15:00 Людина
#НеБийДитину: Флешмоб у Facebook переріс у рух за свідоме виховання дітей
Фото: pzc.nl
Фото: pzc.nl

За кілька місяців флешмоб #НеБийДитину з приватної ініціативи, висловленої на Facebook, переріс у рух за свідоме виховання дітей.

Про це у своєму блозі пише історик і оглядач «Цензор.НЕТ» Ольга Скороход.

«Уже півроку спостерігаю за освітнім проектом НеБийДитину. Якщо коротко, його суть у тому, як стати щасливими батьками щасливих дітей без тілесного покарання і морального тиску. Зважаючи на рівень свідомості багатьох батьків в Україні (результати цього можна побачити просто на вулиці), для нашої держави це актуально. Зараз організатори акції збирають кошти на виготовлення паперових буклетів з дієвими порадами», – зазначає вона.

За її словами, тут ви не знайдете нудних порад, написаних сухою мовою. Звинувачень на адресу батьків також не знайдете. Організатори акції підкреслюють – вона спрямована у першу чергу на допомогу батькам та на їхню підтримку.

Ініціатор флешмобу Наталя Біда розповідає, що до запуску акції її наштовхнуло усвідомлення, скільки дорослих людей і досі б’ють своїх дітей: «Це усвідомлення прийшло саме з моїм власним материнством, коли я почала ходити з дітьми на дитячий майданчик і час від часу бачити фізичне чи психологічне приниження дітей. Я тоді не розуміла, як реагувати, і просто впадала в ступор. Робити зауваження в таких випадках в нашій культурі не дуже заведено, мовляв «не ваша справа». І от в ці моменти безсилля мені ставало дуже соромно. В якийсь момент я вирішила озвучити певну ситуацію, яку бачила навіть не я, а моя подруга Катя, і розказала про це мені, – Фейсбуці, серед моїх «френдів». Коменти були дуже різні і свідчили, що тема справді таки непроста – від «так не має бути! це незаконно! треба робити зауваження тим батькам чи викликати поліцію» до «ти нічого не зміниш, навіть не намагайся, це їхні справи, їхній біль».

<nbsp;>

Наталя з однодумцями вирішила більше дізнатися про цю проблему і шляхи її вирішення. На основі книг відомих психологів та на основі власної практики вони розробили комплекс порад для батьків, які навчають, як себе необхідно поводити у ситуації, коли нерви не витримують.

<nbsp;>

Наталя розповідає, як запустили акцію:

«Я підняла питання, ініціювала розмову у Фейсбуку на цю тему, а Олександра Сидорченко, з якою на той час я була знайома лише на ФБ, запропонувала зробити флешмоб на цю тему. Ми обоє є співорганізаторами флешмобу, який триває з 11 вересня 2016 року. Це вже перетворилось на певний освітній проект, бо за час флешмобу було мільйон дискусій та знайдено інформації, створено інфографіки та буклет на підтримку батькам. Все на волонтерських засадах. Ми на етапі – створили буклет, онлайн доступний усім безкоштовно. Збираємо кошти на перший тисячний тираж, щоб презентувати його в місті Лохвиця на Полтавщині, на запрошення місцевої активістки, голови ГО «Живе село» Оксани Олійник та розповсюдити на міжнародному документальному кінофестивалі з прав людини «Докудейз» 24-31 березня, де працюватиме «дитяча кімната». От готуємось до цих подій і плануємо, шукаємо змогу в подальшому поширювати буклет Україною якомога більшим тиражем».

<nbsp;>

Під час флешмобу виплило кілька несподіваних досягнень і відкриттів.

«По-перше, про тему побиття дітей просто почали говорити. У Фейсбуці, у ЗМІ та поза інтернетом. До цього мовчали зовсім... Паралельно, виявилось, що на стадії ухвалення перебуває закон про протидію домашньому насиллю. І хоча він пересварив депутатів в питанні «гендеру», сподіваюсь, що все-таки здоровий глузд переможе і закон почне діяти на повну силу. По-друге, ми маємо готові інформаційні матеріали, у доступі онлайн усім охочим, які можна поширювати, де тільки можна. Акцент в цих матеріалах – саме підтримка батьків. Ну і по-третє, якщо на початку флешмобу було дуже багато людей, які були певні, що бити дітей не лише можна, а й треба, і наводили свої «аргументи» – то дізнавшись більше про ці аргументи з наукової точки зору, ми змогли відповісти на них, надати альтернативну інформацію. І ось зараз, коли вийшов буклет #НеБийДитину, захисників фізичного покарання значно поменшало, принаймні, у публічному просторі. Думаю, наше суспільство шляхом проб та помилок прояснює для себе певні спірні питання, і здоровий глузд таки перемагає», – пояснює Наталя Біда.

Вся інформація, безкоштовно доступна на сайті happydity.wordpress.com.

<nbsp;>

Кошти ініціатори акції збирають на картку, але поки не надто активно. В ідеалі їм потрібен спонсор, який би погодився профінансувати проект. У свою чергу автори ідеї розмістять логотип спонсора на першій сторінці друкованих буклетів.

«Друзі, не лишайтесь байдужими. Лохвиця має стати лише першим етапом у поширенні підказок, як виховувати дитину, не вдаючись до насилля.

<nbsp;>

Ви скажете, що такі поради потрібні лише неблагополучним сім’ям, які навряд чи до них прислухаються? Однак навіть у найвідповідальніших батьків бувають періоди, коли здають нерви. А кожен ляпас, кожне спересердя сказане недобре слово (та й навіть нервова інтонація) прибивають дитину. У дорослому житті це обов’язково вилізе, щонайменше, у вигляді комплексів і відчуття непотрібності – й передаватимуть цю порочну естафету своїм дітям. Українцям треба це коло розірвати. Це можливо, доведено історією», – пише Ольга Скороход.

<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-04-26 03:07:52