середа, 15 лютого, 2017, 15:27 Влада
Партії витратили 63 млн грн державних грошей на самопіар, – звіти за 2016
Верховна Рада України. Фото: rada.gov.ua
Верховна Рада України. Фото: rada.gov.ua

Із 162,7 млн грн, отриманих в рамках державного фінансування, парламентські партії витратили на свою рекламу 63,4 млн грн або 39%.

Про це сьогодні на прес-конференції у Львові заявив голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель, представляючи звіт «Аналіз фінансових звітів партій: на що пішли державні гроші».

У КВУ проаналізували звіти партій, які вони мали до 9 лютого подати до Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) й оприлюднити на своїх офіційних сайтах.

Фото: cvu.org.ua
Фото: cvu.org.ua

Для порівняння, на заробітну плату партії витратили 9,9 млн або 6%; на оренду приміщень – 10,6 млн або 7% від усіх коштів. За словами Олексія Кошеля, фактично кожну другу державну гривню політичні сили спрямували на рекламу, тоді як запровадження державного фінансування партій мало сприяти їх деолігархізації і розбудові їхніх місцевих осередків.

Партія «Самопоміч» на рекламу витратила 53% коштів (22,7 із 42,6 млн), «Народний Фронт» – 67% (33,2 із 49,2 млн, витрачених на статутну діяльність).

Фото: cvu.org.ua
Фото: cvu.org.ua

При цьому, як зазначають у КВУ, «Самопоміч» вклала більшість цих грошей у розвиток власної газети – на це пішло 17,6 млн. У Комітеті звертають увагу на аномально високий наклад газети – 6,5 млн примірників. Щодо її змісту, то, хоч вона і має всеукраїнський характер, у ній часто йшлося виключно про регіональні проблеми. Зокрема, про «сміттєву блокаду» Львова, якій фактично було присвячено кілька випусків газети.

Фото: cvu.org.ua
Фото: cvu.org.ua

«Народний Фронт» спрямував 25,5 млн на телевізійну рекламу, 1,3 млн – на радіо, 6,3 млн – на рекламу в друкованих ЗМІ.

Щодо Радикальної партії Олега Ляшка, то третину коштів в рамках державного фінансування (понад 5 млн із 16,9 млн грн) вона витратила на виготовлення брендованої продукції. Так, на друк календарів пішло близько 1 млн грн, стільки ж приблизно пішло на виготовлення футболок і курток, ще понад 800 тис. грн – на виготовлення блокнотів, папок і наліпок. Близько половини коштів (7,9 млн грн) ця партія викинула на пряму рекламу в ЗМІ.

Читайте також: Як партії піаряться за кошт держави і чому їм за це нічого не буде. 

Фото: cvu.org.ua
Фото: cvu.org.ua

Блок Петра Порошенка витратив на пропагандистську діяльність 18,8 млн грн, при цьому на які саме статті видатків пішли ці кошти в оприлюднених раніше звітах не уточнювалося.

Фото: cvu.org.ua
Фото: cvu.org.ua

«Батьківщина» витратила майже третину коштів на оренду приміщень – 6,1 млн грн. У КВУ розцінюють це як ознаку того, що ця партія вже має велику регіональну структуру. Варто зазначити, що «Батьківщина» і «Самопоміч» значну частину коштів спрямовували на соціологічні дослідження. Так, «Самопоміч» витратила на вивчення громадської думки 2,5 млн грн (із них 651 тис. – на дослідження політичних преференцій мешканців Львова), ВО «Батьківщина» – майже півмільйона гривень.

Водночас Олексій Кошель додав, що запровадження державного фінансування партій уже принесло і певні позитивні результати. «Так, партії виходять з тіні і розбудовують регіональні осередки», – сказав він.

Зокрема, БПП на утримання місцевих організацій витратив майже третину всіх коштів (14,43 млн із загалом 51,3 млн), щоправда в експертів КВУ виникають питання щодо нерівномірності їх розподілу між різними регіонами.

Окрім того, після запровадження державного фінансування збільшилася кількість офіційних працівників партій. Якщо в звітах за І,ІІ,ІІІ квартали 2016 року «Народний Фронт» зазначав, що немає працівників у апараті, то за підсумком року вказав, що в районних, міських та обласних організаціях вже працюють 579 осіб і ще 22 – в центральному штабі партії. Це ж стосується «Блоку Петра Порошенка». У звіті за ІІІ квартал було зазначено, що в партії працює лише 2 особи, тоді як в річному звіті вказано вже 28 працівників апарату.

Читайте також: У 12 політичних партій у НАЗК виявили кримінальні правопорушення.

Водночас, як констатують у КВУ, окремі партії продовжують працювати в тіні. Так, «Народний Фронт» не вказав жодного осередку партії, який би мав статус юридичної особи. При цьому в самій партії зазначають, що загалом мають по Україні 633 місцеві організації партії. Також жодного осередку не було зазначено в звіті Радикальної партії Олега Ляшка за ІІІ квартал.

Олексій Кошель також підкреслив, що НАЗК має детально перевірити звіти всіх партій, які отримують державне фінансування. Щоправда, у випадку виявлення якихось невідповідностей партії чекають радше політичні і репутаційні наслідки, аніж якесь відчутне покарання.

За словами Кошеля, проблеми із запровадженням державного фінансування партій зумовлені недосконалим законодавством. Він повідомив,що в Раді зареєстрований законопроект №6026, яким, зокрема, пропонується заборонити партіям використовувати ці кошти на політичну рекламу, а також передбачено вичерпний перелік статей, на які ці кошти можуть бути витрачені. У КВУ сподіваються, що парламент розгляне цей законопроект у найближчі тижні.

Як писала раніше інформагенція ZIK, державне фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до внесених змін до Закону України «Про політичні партії в Україні», розпочалося з третього кварталу 2016 року. У державному бюджеті на 2016 рік було передбачено 391 млн грн на підтримку статутної діяльності політичних партій. Це приблизно 14 грн з кожного громадянина України.

У 2016 році кошти отримали п’ять із шести політичних партій, представлених у Верховній Раді. «Опозиційний блок» від державного фінансування показово відмовився.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-04-27 04:17:32