субота, 14 січня, 2017, 13:56 Влада
Христя Фріланд не пішла на угоду з Кремлем, – іноЗМІ

Міністр закордонних справ Христя Фріланд рішуче відкинула пропозицію Кремля зняти накладену на неї заборону на в’їзд до Росії, якщо Канада скасує економічні та візові санкції, введені проти Москви у відповідь на анексію в України Криму в 2014 році.

Про це пише Роберт Файф (Robert Fife) у The Globe and Mail, – повідомляють на сайті народного депутата України Володимира Ар’єва.

«Ніяких торгів навколо їх агресії і їх незаконних дій не ведеться», – заявив Globe and Mail директор зі зв’язків з громадськістю Джо Пікерілл (Joe Pickerill) пані Фріланд.

Російське інформаційне агентство Sputnik раніше повідомило, з посиланням на анонімне джерело в російському МЗС, що Кремль готовий дозволити пані Фріланд відвідати Росію, але тільки якщо Канада відмовиться від прийнятих нею проти Росії економічних і візових заходів.

«Вона була включена до списку санкцій у відповідь, оскільки Канада ввела обмеження проти Росії, в тому числі – проти офіційних осіб. Зняття з неї відповідних санкцій – питання взаємності і дзеркальності, – зауважив інформагентству співробітник МЗС. – Ми готові співпрацювати з Канадою в будь-якій галузі, покращувати відносини, припинити санкційні війни. Але почали ці війни не ми, і відповідне питання слід адресувати Оттаві».

У вівторок, після свого вступу на посаду міністра закордонних справ, пані Фріланд підкреслила, що питання про те, чи зможе вона нанести візит в Росію, не в її компетенції.

«Це питання до Москви, – заявила вона журналістам. – Я повністю підтримую позицію нашого уряду, яка передбачає, що нам важливо взаємодіяти з усіма країнами світу, в тому числі з Росією».

Наразі незрозуміло, чи не скасує майбутній президент США Дональд Трамп американські санкції, що може поставити Європу і Канаду в скрутне становище. У середу пан Трамп знову схвально відгукнувся про російського президента Володимира Путіна на своїй прес-конференції в Нью-Йорку. «Якщо Путіну симпатичний Дональд Трамп – це перевага, хлопці. Це плюс. Не знаю, чи вийде у мене порозумітися з Володимиром Путіним. Я сподіваюся, що вийде, але може і не вийти», – сказав він.

Наразі майбутня адміністрація Трампа, мабуть, збирається зберегти санкції. Про це говорив Рекс Тіллерсон (Rex Tillerson), висунутий Трампом на пост держсекретаря, який раніше очолював нафтову компанію Exxon Mobil, що активно веде справи в Росії.

«Я б рекомендував зберігати статус-кво, поки ми не почнемо взаємодіяти з Росією і не зможемо краще зрозуміти її наміри», – заявив Тіллерсон в середу на сенатських слуханнях з питання про затвердження його на посаді.

Фріланд, колишній фінансовий журналіст, працювала в Москві і активно підтримує Україну. Вона потрапила в російський чорний список в 2014 році разом ще з 12 канадцями, серед яких були член парламенту від Ліберальної партії Ірвін Котлер (Irwin Cotler), президент Конгресу українців Канади Пол Грод (Paul Grod), член парламенту від Консервативної партії Джеймс Безан (James Bezan) і сенатор від Консервативної партії Рейнелл Андрейчук (Raynell Andreychuk).

Втім, неназваний високопоставлений чиновник МЗС також додав, що факт перебування Фріланд в списку санкцій «не завадить російським офіційним особам контактувати з нею на міжнародних майданчиках». Пані Фріланд вільно говорить російською, спілкувалася з Путіном на торішньому форумі Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва, – підкреслив він.

Після того, як Москва наклала на неї санкції, Фріланд написала в своєму «Твіттері»: «Потрапити в путінський санкційний спискок – це велика честь». Вона також виступає за підтриману всіма політичними партіями ініціативу щодо прийняття Канадою аналогу американського закону Магнітського, що дозволяє заморожувати активи російських порушників прав людини і забороняти їм в’їзд в країну.

Колишній міністр закордонних справ Стефан Діон (Stéphane Dion) заперечував проти цього, стверджуючи, що в Канаді вже є закони, спрямовані проти корумпованих чиновників. Він також побоювався, що такий закон завадить Канаді знову налагодити відносини з Росією. На виборах 2015 року і ліберали, і консерватори, і Нова демократична партія обіцяли прийняти аналог закону Магнітського.

Американський закон названий так на честь російського викривача корупції Сергія Магнітського, який звинуватив низку співробітників російських правоохоронних і податкових органів в масштабному шахрайстві з податками і помер в листопаді 2009 року в московської в’язниці. Його друзі і рідні стверджують, що перед смертю він піддавався тортурам і побиттям, а також, що йому відмовляли в необхідній медичній допомозі.

Комітет Палати громад з міжнародних відносин зараз аналізує закон про заморожування активів корумпованих іноземних чиновників і закон про спеціальні економічні заходи, що дозволить Канаді вводити санкції проти іноземних урядів за серйозні порушення міжнародного порядку.

Саме останнім законом Канада скористалася, щоб ввести економічні санкції проти Росії після анексії Криму. Російське посольство в Оттаві попереджало, що будь-які спроби прийняти щось на кшталт закону Магнітського зашкодять відносинам між країнами.

Коли в 2012 році президент США Барак Обама підписав закон Магнітського, Кремль у відповідь заборонив американцям всиновлювати російських дітей. Минулого року Кремль також посилив тиск на англо-американського фінансиста Вільяма Браудера (William Browder), котрий очолив міжнародну кампанію, що закликає й інші країни прийняти закони, подібні до закону Магнітського.

З тих пір, як ліберали прийшли до влади, фінансист кілька разів відвідував Канаду, намагаючись домогтися від уряду і парламентарів прийняти такий закон. Очікується, що Браудер зустрінеться з Христею Фріланд на наступному тижні на Всесвітньому економічному форумі в швейцарському Давосі.

Магнітський працював на Браудера і багато в чому саме завдяки зусиллям останнього Конгрес США прийняв у 2012 році відповідний закон, який так розлютив Кремль.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-05-01 09:14:44