п'ятниця, 13 січня, 2017, 16:16 Людина
Зимова феєрія на санчатах
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK
  • Фото: Микола Тис/ZIK

Цьогорічна зима вступила у повні права і показує все, на що здатна: сніг мете, мороз добряче потріскує, але для багатьох дітваків – це неймовірна насолода відчути і випробувати усі принади холодного, білосніжного покривала, що накрило землю з усіма її брудними потрохами. Щоправда, тепер дорослим безтурботно відчути подібні насолоди трохи затьмарює захмарна ціна блакитного палива.

Пригадую свої дитячі роки, в мене тоді були величезні санки – до двох метрів довжиною, які дідусь сам зробив, а cвятий Миколай мені їх передав. А ще були ковзани, на яких гасала по-чорному, і нічого тоді не боліло, і не хворіла майже, хоча одразу після виходу з хати ховалася за ріг і знімала з себе тяжку шубу. Не уявляла, як можна кататися на санках в грубезній шубі, яка не дозволяла швидко рухатися, таке у голові не вкладалося. Сідала спереду на санки у ковзанах, – як водій, за мною ще п’ятеро або й більше дітей, – і з розгону мчали дорогою вниз. Це була втіха і неймовірний захват, особливо, коли попереду починало сигналити і бити на сполох якесь авто, що їхало назустріч. Дуже часто те авто мусило від’їжджати вбік і пропускати галопуючі санчата, з яких аж іскри сипалися навсібіч. Це були часи безтурботної, феєричної зимової радості.

Галина Палажій,
ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-11-19 02:50:08