п'ятниця, 2 грудня, 2016, 12:15 Влада
Політтехнолог: Національну єдність указами не скріплюють
Святкування Дня Соборності України, в Києві. Фото: ZIK/EPA/SERGEY DOLZHENKO
Святкування Дня Соборності України, в Києві. Фото: ZIK/EPA/SERGEY DOLZHENKO

Кабмін має в тримісячний термін розробити і затвердити комплексний план заходів зі зміцнення національної єдності. Таке доручення уряду дав Президент. Політичні та громадські діячі сприймають цю ініціативу Глави держави здебільшого позитивно. Натомість чимало оглядачів вважають подібні укази неефективними і називають їх пережитками радянського минулого.

Про це пише «Радіо Свобода».

Президент Петро Порошенко підписав указ №534/2016 «Про пріоритетні заходи щодо сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського суспільства, підтримки ініціатив громадськості у цій сфері». Цей документ окреслює базові напрями у відповідній сфері та визначає першочергові завдання центральним і місцевим органам виконавчої влади.

Указ видано з метою консолідації українського суспільства, визначення пріоритетних заходів щодо національної єдності, а також забезпечення взаємодії державних органів з організаціями громадянського суспільства у цьому напрямку. Порошенко зауважує, що національна єдність актуальна як ніколи, оскільки 25-у річницю референдуму за Незалежність Україна зустрічає «на полі бою», а також вона має стати пріоритетом роботи органів влади.

В указі йдеться також про розвиток громадянської освіти, про взаємодію влади та громадськості на місцевому рівні: влада має підтримувати ініціативи громади щодо зміцнення національної єдності. Місцевим державним адміністраціям президентський указ доручає упродовж двох місяців після затвердження Кабінетом Міністрів комплексного плану зміцнення національної єдності розробити і забезпечити реалізацію регіональних планів заходів. Ідеться зокрема про збереження історичної пам’яті, розвиток національної свідомості, популяризацію української культурної спадщини та міжрегіональне співробітництво у цій сфері.

Таке рішення Глава держави не випадково ухвалив саме зараз, через три роки після Революції Гідності та на третій рік російської збройної агресії. Одразу після масових протестів, які призвели до повалення режиму Віктора Януковича, більшість українців відчували емоційний підйом, і не ставили національну єдність під сумнів, стверджує в політолог Олександр Палій. Нині ж Росія намагається розхитати ситуацію в Україні зсередини, тому саме час нагадати про єдність, вважає він.

«Указами усіх питань не вирішиш. Але це принаймні стимулюватиме місцеву владу дбати про національну єдність. Порошенко ніби нагадує українцям, що всі вони є союзниками: і прості громадяни, і влада. Після Майдану ми пережили підйом національного духу, і єдність була «автоматичною». Але люди потроху почали забувати ті емоції. Настав час згадати про них», – зауважує експерт.

Водночас, на думку Палія, для зміцнення національної єдності України потрібно, щоб люди почувалися у державі самореалізованими, щоб вони мали легкий доступ до влади. І розуміли, що це дійсно їхня влада, яка обрана ними і працює на них.

Однак, як стверджує політтехнолог Сергій Гайдай, в указі «Про пріоритетні заходи щодо сприяння зміцненню національної єдності...» більше формального радянського підходу, ніж реальних кроків задля єдності українського народу.

«Мені здається, що національну єдність указами не скріплюють. Давати такі вказівки місцевій владі, і щоб вона потім звітувала на Банкову – безглуздо. За три роки було достатньо часу у влади, в тому числі й у Петра Порошенка, щоб зробити багато для національної єдності навіть без указів, – вважає політтехнолог. – Це радянські методи управління: так званий адміністративно-директивний метод. Можливо, Порошенко просто інших методів роботи не знає?», – обурюється Сергій Гайдай.

Водночас чимало дисидентів, експертів та громадських активістів сприймають таку ініціативу схвально. Зокрема, політолог Володимир Цибулько наголошує, що в Україні немає монополії однієї партії, тому і виглядає, що національна єдність – під сумнівом. З іншого боку, президентський указ не є проявом авторитаризму, де єдність є лише показною, а стимулом для співпраці місцевої влади і громадськості в ім’я національних інтересів.

«Коли в суспільстві монополія однієї політичної сили (як в часи Віктора Януковича), то за поверховими ознаками справді виглядає, що суспільство єдине, зорієнтоване на єдину мету. Але насправді внутрішньо – це такі глибинні бродіння, які рано чи пізно розірвуть країну. І нинішній указ передбачає ініціативу в першу чергу знизу. Друге, що важливо – це «аутсорсінг». Тобто, ставку роблять на громадські рухи і організації, на мозкові центри, а не на державні інститути, – пояснює аналітик. – Тут якраз ідея в тому, щоб на місцях не створювалися такі управлінські групи, які не бачитимуть волі громадян та не рахуватимуться з нею».

Ветеран української воєнної операції на Донбасі, нині волонтер та блогер Мирослав Гай вважає, що владі треба було починати з іншого: з українського мовлення, економіки та науки. До того ж, за словами волонтера, важливо зміцнювати не так національну єдність(за етнічною ознакою), як громадянську єдність.

А от дисидент та учасник боротьби за українську незалежність, народний депутат кількох скликань Ярослав Кендзьор в цілому схвалює указ Президента про національну єдність, особливо в умовах, коли опозиція підтримує антивладні протести, якими, на думку Кендзьора, може у своїх інтересах скористатися Кремль.

«Адміністративними методами мало що можна зробити. Тут треба говорити суспільству правду. Зокрема про деяких опозиційних політиків, про реальні загрози українському суверенітету. Але влада або соромиться, або сама чує за собою грішки. І боїться, що її опоненти у відповідь озвучать їх. Оце і є велика біда. Тому говорити правду народові мають моральні авторитети, щоб їм ніхто не міг дорікнути, що вони були нечесні, корумповані чи постійно змінювали свою позицію», – констатує він.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2016-12-10 10:49:33