четвер, 13 жовтня, 2016, 10:21 Західна Україна
Яку «калітку» в Європу майструють на Закарпатті?
Олександр Масляник
журналіст, літератор

Пізно ввечері отримав дзвінок від колеги з Ужгорода: «Відкрий сайт Закарпатської обласної ради і подивись інтерв’ю голови Михайла Рівіса. Будеш неприємно подивований». Відкрив. Подивився.

І ти, Брут?...

На сайті облради 6 жовтня ц.р., о 11:51 з’явився анонс: «На запрошення відомого телеведучого інформаційно-публіцістичної програми «Акценти» ОДТРК «Тиса-1» Михайла Данканича черговим гостем студії став голова Закарпатської облради Михайло Рівіс».  В ефірі програму показали 8 жовтня.

Протягом 45 хвилин оговорювалися актуальні для краю питання, зокрема, розбудова Хуста – колишньої столиці Карпатської України, активна співпраця з Угорщиною, боротьба з контрабандою, питання децентралізації та об’єднання громад і нарешті про те, скільки коштів заклав уряд на розбудову автодоріг у Закарпатській області».

Ось тут на 41-й хвилині посилюємо звук і вслухаємося у наступну сентенцію голови Закарпатської обласної ради Михайла Рівіса: «…якщо хоче центральний уряд бачити Закарпаття у складі України, то вони повинні не забувати про те, що Закарпаття існує!».

Тричі прокручував відео й не йняв віри вухам: невже високопосадовець такого рівня, перша-друга особа в області дозволяє собі абсолютно відвертий шантаж? Та ні, помилки нема: дозволяє! Погрожує! Якщо хочете бачити сонячне Закарпаття у складі України, то… і далі за текстом. А якщо хтось не хоче? То куди пан Рівіс поведе Закарпаття? До Праги чи Братислави? Сумніваюсь. А, до Будепешта! О, там гарячі голови з «Йоббіка» будуть раді!

Я вже писав про одіозного депутата Рахівської міської ради, який публічно поливав брудом Героя України, президента Августина Волошина, звинувачуючи його в усіх смертних гріхах

Однак це пересічний депутат, який й собі запраг сумнівної слави Герострата і вирішив попіаритися на святому для нас, українців, імені. Проте, тут – голова обласної ради, посадовець, який суттєво впливає на політичну ситуацію в краї, формує внутрішні і зовнішні вектори.

Хто ж він, Михайло Рівіс?

 З офіційного сайту Закарпатської облради:

«Рівіс Михайло Михайлович народився 9 серпня 1970 року. Освіта вища, у 1993 році закінчив Львівський політехнічний інститут. У 2004 році закінчив Ужгородський національний університет за спеціальністю «Правознавство», здобув кваліфікацію юриста.

Трудову діяльність розпочав інспектором Виноградівської митниці. З 1993 року по 2010 рік працював на різних ділянках роботи Виноградівської та Закарпатської митниці. Перебуваючи на державній службі, пройшов шлях від інспектора до заступника начальника Виноградівської митниці – начальника служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

З квітня 2010 року по листопад 2010 року працював на посаді начальника відділу митної варти служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Виноградівської митниці.

З листопада 2010 року по квітень 2014 року – перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Хустської міської ради.

8 квітня 2014 року призначений на посаду заступника голови Закарпатської обласної державної адміністрації.

1 грудня обраний на посаду голови Закарпатської обласної ради».

Як бачимо, з 1993 року – на державній службі,  родом з Хустського району, знаменитого на всю Україну своїм Красним Полем, звитягою Карпатської України та непохитним україноцентризмом. І раптом – абсолютно недержавницька за змістом сентенція державного службовця, публічної особи, політика, громадського діяча, керівника області, яка мені, закарпатцеві з діда-прадіда, бачиться форпостом, неприступною фортецею українства на крайньому заході нашої держави.

Тут, у складних координатах пограниччя переплітаються, наче на знаменитій статуї Лаокоона, інтереси потужних геополітичних гравців світової політики, де наш одвічний ворог – Росія – через московських (формально – наших рідних, закарпатських) попів та політичне русинство послідовно вибудовує такий собі промосковський анклав, обіцяючи впливовим місцевим політикам президентство і прем’єрство в імовірній (для Кремля) державі Подкарпатська Русь, що мала би постати на уламках нині унітарної України, яку московіти не можуть знищити упродовж чотирьох століть. З міліціонера чи митника майже неможливо виплекати високоінтелектуального лідера загальноукраїнського масштабу…

На чий млин ллє воду голова Закарпатської облради?

На чий млин ллє воду пан Рівіс? На жаль, не на наш, український. Свідомо це робить чи став інструментом у руках більш досвідчених політичних гравців? Покаже час… Однак, як кажуть в Одесі, політикам усіх рівнів варто навчитися «фільтрувати базар».

А тепер щодо заголовка «Калітка» в Європу». Так в ефірі образно-порівняльно назвав моє рідне Закарпаття ведучий телаканалу «Тиса-1» Михайло Данканич. Дякую йому за подаровану метафору, він позбавив мене тривалого думання над заголовком. Шаную й ціную його журналістську працю і не дорікатиму телеведучому за допущений росіянізм «калітка» – в ефірі і не таке почуєш! Вже краще назвав би нашим закарпатським словом «капурка», себто хвіртка.

Однак, сам того не бажаючи, тележурналіст підсвідомо окреслив надзвичайно важливу тему власне у наступній транскрипції: чи не стане Закарпаття московською «каліткою» в Європу? І чи не буде голова Закарпатської облради рипати нею за наказом Москви?

Тільки виважені дії Михайла Ріваса дадуть відповіді на ці запитання…

А може, ведучий мав на увазі не «калітку» а «калитку»? Українською мовою це – торбинка для грошей, гаманець. У минулому митник Рівіс, сподіваюся, ходить не з порожнім гаманцем, а повним грошей. Тільки, пане Михайле, при цьому не забувайте народну приказку: «У кого калитка товста, в того мова проста».

Втім, у голови Рівіса й мова не дуже проста, якась закручена, з натяками, погрозами офіційному Києву. Так, пане Рівіс, підтримую вашу лінію на те, що уряд має однаково наповнювати дорожню калитку для Львівщини і Закарпаття. Добивайтеся цього разом з депутатами, губернатором і всією ОДА. Але, не сіючи зерна сепаратизму.

P.S. До речі, слово «калитка» (лат. scrotum) має в українській мові ще одне значення – мошонка… Це ж що виходить? Ні, таки насмішили мене Рівіс з Данканичем…

Олександр МАСЛЯНИК,
журналіст, для ІА ZIK

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-10-21 10:00:49