п'ятниця, 23 вересня, 2016, 15:10 Людина
Вітольд Шабловський: його «Праведні зрадники» і не тільки
Кореспондент польської Gazety Wyborczej Вітольд Шабловський
Кореспондент польської Gazety Wyborczej Вітольд Шабловський

Кореспондент польської Gazety Wyborczej написав книгу про людей, що рятували сусідів під час Волинської трагедії.

Днями в Польщі вийшла книга про Волинську трагедію під назвою «Праведні зрадники». Її автор, кореспондент Gazety Wyborczej Вітольд Шабловський, уже не перший рік досліджує історичну память та ментальні трансформації країн колишнього соцтабору та околиць Європи. Три його перші книги – «Вбивця з міста абрикосів» про Туреччину, «Наша маленька ПНР», написана за матеріалами тривалого експерименту над власною родиною, та «Танечні ведмеді», де історія болгарських ведмедів-танцівників є метафорою опанування свободи, – перекладені українською мовою.

Вітольд Шабловський зустрівся зі спільнотою Школи журналістики Українського католицького університету, щоб розповісти про нову книжку та поділитися своїми правилами художнього репортажу.

Книга про людей, які рятували

Книжку «Праведні зрадники» я вирішив написати три роки тому, прочитавши про те, як у 1943 році чимало українців на Волині гинули, намагаючись порятувати своїх польських сусідів під час погромів. Про це мало хто писав – ця тема нікого не цікавила. Усі, натомість, говорили про те, хто винен, хто більше вбив.

Я поїхав на Волинь, щоб записати свідчення цих людей, бо розумів, що це мій останній шанс зустріти людей, які навіть у найгірші часи рятували інших, жертвували собою. Останніх живих свідків, після смерті яких цей епізод забудеться. Сподіваюся, що матеріали, які я зібрав, можуть додати контексту сьогоднішній дискусії про Волинь. Люди, що до кінця залишалися справжніми людьми, рятували інших – справжні герої. В усіх конфліктах такі були: в Руанді, Югославії, Камбоджі.

Це не пропольська й не проукраїнська книжка – я лише хотів, щоб вона була гуманною та цікавою для всіх. Адже в ній я шукаю відповіді на запитання, звідки з’являється добро в такі страшні часи. Чому я назвав її «Праведні зрадники»? Бо й поляки, які рятували українців, і українці, які рятували поляків, і чехи, які рятували тих та інших, чули від своїх одноплемінників це означення: «зрадники». Але вони чинили праведно, бо рятували своїх сусідів.

Воля для нас складна

Ідея книжки «Ведмеді, що танцюють» (в українському перекладі – «Танечні ведмеді») з’явилась після розмови з болгарським другом Красимиром Крумовим. Він розповів історію ведмедів, яких у Болгарії – а раніше в усій Центральній і Східній Європі, зокрема в Україні й Польщі, – цигани навчали танцювати. Болгарія була останньою європейською країною, де ця традиція зберігалася. А після долучення до Євросоюзу ведмедів постановили забрати в циган і звільнити. Для тварин створили парк, де їх навчали, як давати раду волі.

Я поїхав туди й побачив цирк. Навчати свободи – це смішно й водночас дуже сумно. Ведмідь, вихований у несвободі, ніколи не буде до кінця вільним. Працівники чіпляють для нього їжу на шнурках, вона крутиться, щоб ведмідь учився здобувати собі харчі. Ведмідь не розуміє, що відбувається, і злиться. Якесь кабаре…

На шляху до свободи ведмеді починають змінюватись, знову вчаться впадати у сплячку, поводяться більш природно. Проте, коли виникає незвична, дивна для них ситуація, воля стає для ведмедів болісною. Тоді вони стають на задні лапи, починають танцювати й чекають, що прийде приборкувач і вирішить їхню проблему. Адже так було все їхнє життя: вони ставали на задні лапи й діставали їжу чи питво. До речі, частина ведмедів – алкоголіки, адже приборкувачі привчили їх до балканської горілки – ракії. Їм і далі дають алкоголь, бо без нього тварини помруть.

У книзі я порівняв ведмедів, які не можуть припинити танцювати, із народами, що прощаються з комуністичним режимом. Кожен із етапів здобуття ведмежої свободи має свій відповідник у людській історії. Воля так само для нас складна. Адже ми виховувались у державі, де є що їсти, є робота, є безпека й не треба дбати про завтрашній день. Тому зараз так само сумуємо за тим світом.

Кореспондент польської Gazety Wyborczej Вітольд Шабловський
Кореспондент польської Gazety Wyborczej Вітольд Шабловський

Яким має бути репортажист

Важливі характеристики – нахабність і, напевно, здатність вигадувати шалені ідеї. А найважливіше – цікавитись людьми. Якщо журналіст їде в автобусі й може просто, природно почати розмову з молодим хлопцем або бабусею, налагодити контакт, це талант до small talks. Звісно, що цього можна вчитися, вправлятися, адже репортаж, як і будь-яка дисципліна, вимагає постійної праці над собою. Ти маєш бути відкритим, тебе має все цікавити. І, звісно, треба вміти гарно писати.

Важлива й мета створення репортажу. Кожен ставить перед собою різні цілі: один пише репортаж, щоб отримати п’ять тисяч лайків на фейсбуку, інший взагалі пише не для читачів, а уявляючи, що промовляє до своєї матері чи батька. Моя мета – аби люди, читаючи мої тексти, пережили пригоду разом зі мною, сміялися і плакали. Звісно, я тішуся, коли книга продається добре, але передусім потрібно бути чесним перед читачем.

Хороший репортаж потребує часу. Він як сир, який повинен полежати, мати змогу «прорости». Але зараз редакції рідко дають репортажистові достатньо часу на роботу над текстами. Навіть книжки пишуться в шаленому темпі.

Свою першу книгу – «Вбивця з міста абрикосів» – я писав вісім років, і лише 2010 року вона вийшла. Я раз у раз повертався до Туреччини, намагаючись її зрозуміти. Спершу був наче у трансі, все мене дивувало. Та згодом ейфорія минула, я втомився від турків, а потім засумував за ними і знов повернувся. Всі ці етапи є в книжці, і я мав час, аби всі ці фази в ній відобразити.

Зараз? аби написати хорошу книгу репортажів, мені потрібні зо два роки. Та, навіть роблячи буденну роботу, варто мати власний проект, що змушує прокидатися зранку, спонукає зустрічатися з героями, брати інтерв’ю. Такий проект навіть можна тримати в таємниці, поки не будете певні, що з цього вийде хороший текст.

Ірина Роговик,
для IA ZIK

Фото Катерини Москалюк

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-21 04:30:53