вівторок, 14 травня, 2013, 12:59 Львів
Науковці досліджують методи рекультивації Бориславського озокеритового родовища

Співробітники факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка розпочали наукові дослідження з розробки методів рекультивації відвалів Бориславського озокеритового родовища.

На забруднених грунтах науковці рекомендують проводити роботи з рекультивації ґрунтів відвалів озокеритової шахти, які знаходяться в центральній частині міста і є джерелом постійного забруднення довкілля внаслідок процесів випаровування, вивітрювання, ерозії та проводити своєчасні профілактичні заходи та необхідне облаштування  ліквідованих та діючих свердловин з метою недопущення забруднення ґрунтів витоками нафтопродуктів, – передає кореспондент ІА ZIK.

Як прокоментував міський голова Володимир Фірман: «Для цих цілей ми запропонували ділянку на екстрстракційних відвалах площею 0,25 га для вивчення процесів природного та керованого заростання рослинами, адже боротись з наслідками тривалого нафто- та озокеритовидобутку потрібно в комплексі, спираючись, в першу чергу,  на науковців»

Як зазначив доцент кафедри екології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Мирон Цайтлер,  планується висіяти та посадити боркун, конюшину, рейграс та обліпиху.

Довідка ІА ZIK..

Територіально Борислав співпадає з нафто-газовим родовищем, розробка якого проводилась на протязі більш ніж 150 років, що і привело до значних екологічних проблем у місті. Багаторічний моніторинг повітря, ґрунтів, води на території м. Борислава впродовж 2006-2010 рр., що ведеться відділенням фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України виявив комплексне забруднення повітряного, водного середовища та ґрунтів.

Грунти м. Борислава (центральної частини та на ділянках, наближених до нафтовидобувної інфраструктури) потерпають від забруднення вуглеводнями, фенолами, в меншій мірі важкими металами.

Екологічний стан ґрунтів контрольних ділянок, що включає присадибні ділянки по вул. Куліша, Лемківській, Гоголя, Петлюри, Бандери, Трускавецькій можна оцінити, як задовільний. Ці ґрунти слабо або майже не забруднені нафтопродуктами, валовий вміст важких металів нижчий або на рівні фонових значень, виключення складає кобальт – перевищення фону в 2-4 раза, кадмій – 2-3 раза, ванадій 3-4 раза. На ділянці обмеженій вул. Івасюка, Шевченка, Горницького, Петлюри, Міцкевича – забруднення помірно небезпечне. У ґрунтах поблизу автодоріг виявлено також підвищений вміст свинцю (1-2 ГДК). Поблизу об’єктів нафтовидобувної інфраструктури (вул. Хмельницького) та в районі озокеритової шахти забруднення ґрунтів передкризове. У ґрунтах відвалів озокеритовидобутку вміст рухомих форм цинку складає 1-1,4 ГДК, свинцю, нікелю, міді на рівні ГДК, марганцю 2-3 ГДК. Ґрунти (вул. Б.Хмельницького) поблизу об’єктів нафтовидобувної інфраструктури занечищені: міддю, цинком, кобальтом, нікелем, свинцем, кадмієм, ванадієм, причому концентрація валових форм нікелю сягає 10 ГДК; свинцю – 3 ГДК; міді – 20 ГДК; кобальту – 2 ГДК. Вміст нафтопродуктів коливається в широких межах від 0,6 до 8 %.

Грунти присадибних ділянок вул. Бандери, вул. Куліша, вул. Лемківська є практично не забрудненими і придатними для вирощування городини.

вівторок, 2 лютого, 2016, 18:15 Львів

Прорив відстійників з токсичними гудронами на Грибовицькому сміттєзвалищі спричинили зловмисники, які намагалися видобувати небезпечні речовини. Оскільки переробка гудронів може приносити значні прибутки, незважаючи на екологічну катастрофу, незаконний видобуток гудронів триває і дотепер.

Про це йдеться у сюжеті проекту «Таємниці Ратуші» (щопонеділка о 22:40 на телеканалі ZIK).

Так звані кислі гудрони є токсичною речовиною. Через прорив відстійників отрута вже поступово виритими каналами може потрапити до самого Львова. А от у селі Малехів Жовківського району Львівщини вода у місцевих криницях уже повністю забруднена цією речовиною.

«Перший раз моніторинг показав, що у річці Малехівці є перевищення усіх допустимих екологічних норм таблиці Менделєєва», – зазначив сільський голова Малехова Володимир Сеньковський.

У свою чергу активісти б’ють на сполох і наголошують, що збитки від такої екологічної катастрофи будуть жахливими.

«Це будуть мільйонні збитки, оскільки гектари родючих земель були затоплені гудронами», – наголосив громадський активіст Марко Шпікула.

Натомість на таких отруйних відходах можна заробити чимало коштів. Так, за словами експертів, одна тонна гудронів коштує 400 гривень.

Наразі в озерах Грибовицького сміттєзвалища є близько 300-500 тонн гудронів, з яких можна отримати 120-200 тисяч гривень прибутку.

«Гудрони мають дуже велику тепловіддачу. Це є одна з речовин, яку можна використовувати у виробництві асфальту», – пояснив громадський активіст.

Власником гудронових озер офіційно є підприємство-банкрут «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Проте навряд чи завод із зупиненим виробництвом здатен переробляти таку кількість гудронів. Спростувати чи підтвердити це, керівництво заводу відмовилося й не захотіло спілкуватися із журналістами.

Натомість громадські активісти розповідають, що на території заводу переробкою гудронів займається інша фірма.

«Як нам повідомили, наразі переробкою гудронів займається фірма «Карпат-Еко», яка зареєстрована у Бориславі. Проте будь-яких дозвільних документів на таку діяльність вони не мають», – розповів громадський активіст Марко Шпікула.

Так, щодо незаконної діяльності цього підприємства правоохоронці вже кілька місяців провадять перевірку.

«Звичайно, що є фігуранти справи, яких ми підозрюємо у забороненій діяльності з гудронами. Тому, коли будуть повністю проведені всі аналізи та експертизи обшуку, я думаю, що за місяць часу ми зможемо оголосити результати справи», – зазначив начальник Жовківського відділення поліції Олександр Гостіщев.

Натомість, у міській раді Львова від проблеми крадіжки гудронів відхрещуються. Мовляв, вже допомогли ліквідувати аварію на місці витоків, а гудронові озера є володіннями обласної влади. Тож, вода перемішана з гудронами, у період відлиги та дощів продовжує розтікатися все на більші території.

Загрузка...
п'ятниця, 29 січня, 2016, 13:29 Львів
Очисні споруди у Львові. Фото: lvivvodokanal.com.ua
Очисні споруди у Львові. Фото: lvivvodokanal.com.ua

Сьогодні, 29 січня, у Львівській міськраді відбулось підписання двох угод для реалізації проекту модернізації інфраструктури очищення стічних вод та будівництва потужностей для виробництва біогазу. Таким чином Львівводоканал отримав 15 млн євро кредиту від ЄБРР, а також 7,5 млн євро гранту.

Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.

Йдеться про кредитну угоду, яку підписало ЛКП «Львівводоканал» із ЄБРР на 15 млн євро на нове обладнання, щоб використовувати біогаз стічних вод для економії енергії та покращення екології в місті, а також про грантовий договір на 7,5 млн євро від Східного партнерства у сфері енергоефективності та екології (екологічного фонду E5P).

Міський голова Львова Андрій Садовий подякував представникам ЄБРР і фонду E5P за те, що приїхали до Львова, аби дати старт такому важливому проекту.

«Очисні споруди почали працювати у Львові у 1964 році. Цей проект давно хотіли реалізувати. Свого часу ми працювали над ним з Північним інвестиційним банком, потім його передали ЄБРР. Дуже фахово була проведена експертиза, враховані усі найновіші дослідження і технології, які є в ЄС. Це дійсно історичний момент – підписання цих угод. Це дуже велика довіра до нашого міста», – наголосив А. Садовий.

Він зазначив, що завдяки проекту Львів отримує сучасні технології, а також підтримку: «Таким чином наша інфраструктура має можливість бути на рівні найкращих в ЄС: це екологічна складова, складова безпеки, нові робочі місця і нові технології».

Міський голова додав, що усі процедури у рамках реалізації цього проекту відбуваються за нормами Євросоюзу: «Тут ми максимально використовуємо законодавство Європейського союзу щодо закупівлі всіх послуг і щодо прийому об’єктів експлуатації».

«Цей проект є історичним не лише для Львова, а й для всієї країни. Він і є підтвердженням того, що усі організації, які до нього долучились, вірять і підтримують стратегічне бачення розвитку міста. Таким чином ми інвестуємо не лише в екологічну складову, а й у промисловий розвиток Львова», – заявив директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер.

Директор фонду E5P Андрес Лунд зазначив, що організація по суті подарувала Львову інвестиційний гранд у 7,5 млн євро.

«Цей проект є виграшний для всіх сторін. Зокрема, ми говоримо про зменшення викидів CO₂ (приблизно 130 тис. т на рік), зменшення затрат для Львівводоканалу. ЛКП матиме можливість виробляти і тепло, і електроенергію, що використовуватимуть для очищення стічних вод. А це означає, що Львівводоканалу не потрібно буде покладатися лише на зовнішні джерела електропостачання. Не буде непередбачених відключень світла.

Ми розуміємо, що екологічні питання не мають кордонів, тому однозначно всі переваги від реалізації цього проекту матимуть позитивний вплив і на Львів, і на прилеглі території і ті, що за межами України, зокрема, на басейн Балтійського моря».

Зазначимо, загальна сума проекту 31,5 млн євро, з яких 15 млн євро – це кредит ЄБРР, 5 млн євро – кредит Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО), 7,5 млн євро – грантові кошти від E5P, а також 4 млн євро – це місцевий внесок.

1
 

Директор Львівводоканалу Валентин Вольський запевнив, що всі тендерні процедури відбуватимуться за законодавством Євросоюзу, найкращі компанії Європи зможуть долучатися до робіт з реконструкції водоканалу.

«Місцеві мешканці зацікавлені у тому, аби отримати якомога більшу цінність від кожної гривні, яку витратять у рамках цього проекту. Немає значення, хто виконуватиме роботу, якщо будуть заощадження. Це ті гроші, які місто зможе спрямувати на інші ініціативи», – зазначив Шевкі Аджунер.

Він запевнив, що ЄБРР братиме участь у конкурсному процесі, щоб перемогла найкраща пропозиція.

Нагадаємо, виконавчий комітет Львівської міськради на засіданні 29 грудня надав висновок щодо доцільності залучення ЛКП «Львівводоканал» 15 млн євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку для реалізації проекту реконструкції очисних споруджень та будівництва станції переробки мулу для очистки та утилізації стічних вод і виробництва біогазу для когенерації у м. Львові.

Депутати Львівської міськради на сесії 30 грудня погодили умови кредиту ЄБРР для реалізації проекту реконструкції очисних споруджень.

Цей проект – це другий крок з модернізації очистки каналізаційних стоків м. Львова, йдеться у документі. Перша модернізація проводилася у 2003-2006 роках і фінансувалася з грантових коштів, кредиту, а також коштів ЛМКП «Львівводоканал». Ця модернізація включала нові вхідні решітки, нове обладнання для головної каналізаційної насосної станції на КОС 3-4, нові повітродувки і контроль за витратою повітря для КОС 3-4, нове зневоднення мулу і нові мулові насоси.

Проект біогазової станції складається з станції для зброджування надлишкового мулу та обох КОС 1-2 і КОС 3-4. Мул забирається з первинних відстійників і зброджується у двох метантенках об’ємом 15 000 куб. м кожен. Газ з метантенків використовується для газогенераторів. Електроенергія головним чином буде використовуватися для роботи КОС, а тепло буде використовуватися для підігріву мулу і будівель на території.

Реконструкція очисних споруд включає нові пісколовки, нове обладнання для первинних і вторинних відстійників, а також модернізацію аераційної частини очисних споруд.

Дві пісколовки справлятимуться з теперішнім добовим потоком до 100 000 куб. м/добу. Третя пісколовка буде потрібна, якщо будуть проводитися роботи для досягнення загальної проектної потужності 140 000 куб. м/добу.

Як йдеться у висновку щодо доцільності залучення кредиту, будівництво станції з виробництва біогазу зменшить кількість мулу, і за рахунок роботи станції при термофільних температурах відбудеться краще обеззаражування мулу. Після зброджування мул можна використовувати як добриво, можна висушувати, спалювати або покривати ним сміттєзвалища і шахти тощо.

 

я ищу работу, здесь, http://tvgid.ua/serial/37345/sekrety-sportivnyh-dostizhenij/, Жозе Вилкер, http://avtosale.ua/
четвер, 28 січня, 2016, 18:58 Львів

ЄБРР, НЕФКО і Східноєвропейське партнерство у сфері енергоефективності та екології (E5P) надають Львову фінансування на покращення послуг з очищення стічних вод.

Новий проект дозволить «Львівводоканалу» реконструювати і модернізувати інфраструктуру очищення стічних вод, а також встановити потужності для виробництва біогазу та когенерації.

Відповідні угоди будуть підписані завтра у стінах міської ради, заявив міський голова Львова Андрій Садовий.

«В п’ятницю ми підписуємо ще одну важливу угоду з ЄБРР. Мова йде про масштабну модернізацію та реконструкцію львівських очисних споруд. Це питання є одним з ключових для вирішення проблеми смороду в місті. Завдяки проекту ми також зможемо отримувати додаткову альтернативну енергію з біогазів, яка становитиме 20% потреб львівського Водоканалу. Це також сприятиме реалізації нашої стратегії на поступове зменшення залежності міста від газу», – розповів міський голова Львова.

четвер, 28 січня, 2016, 16:35 Львів

Після публікації ІА ZIK управління екології та благоустрою Львівської міськради, КП «Адміністративно-технічне управління» ЛМР та представники ЛКП «Бондарівка» провели перевірку у парку Архангела Михаїла на вул. Стрийській. Комісія не виявила, що там засипають дерева землею із виритих котлованів. Однак такі порушення зафіксовані на території, суміжній з парком.

Про це йдеться у листі управління екології та благоустрою ЛМР генеральному директору медіа-холдингу ZIK Ігорю Туркевичу.

13 січня ІА ZIK писала про те, що у Львові на вул. Стрийській за автовокзалом уже більше як рік зводять багатоповерхівки. Землею, яку вибрали з котловану, будівельники засипають парк Архангела Михаїла, що поряд. Мешканці б’ють на сполох, адже такі дії шкодять довкіллю.

Завідувач відділом охорони екосистем інституту Олександр Кагало розповів у коментарі ІА ZIK, що на цій ділянці будівництво у судовому порядку визнано незаконним. Крім того, щодо зведення там багатоповерхівок існують екологічні загрози.

«Це зона активних карстових процесів. Відповідно там є поверхневі підтоплення та інші несприятливі явища для житлової забудови. Ця ділянка придатна для створення зеленого осередку поміж заселеними територіями», – відзначив науковець.

Він додав, те, що будівельники насипають ґрунт на території парку є дуже недобре.

«Через 5-7 років місцеві мешканці відчують негативні наслідки. Стік дощових вод буде неадекватним: вода десь застоюватиметься, будуть підтоплення, адже заканалізувати там усе не вдасться», – пояснив Олександр Кагало.

Перевірку фактів, викладених у публікації, здійснено управлінням екології та благоустрою, КП «Адміністративно-технічне управління» ЛМР та представником ЛКП «Бондарівка» за результатами якої на території парку Архангела Михаїла на вул. Стрийській не виявлено таких порушень. В правлінні екології також відмічають, що межі парку Архангела Михаїла на вул. Стрийській, затверджені ухвалою ЛМР від 20.11.2014 № 4060.

У листі також йдеться, що «інформація про порушення підтвердилось на території, суміжній із цим парком. Для усунення порушення управління екології та благоустрою доручило КП «Адміністративно-технічне управління» ЛМР відповідно до компетенції вжити заходів реагування в частині охорони зелених насаджень, що засипані землею».

 

реклама
реклама
2016-02-07 16:54:18