понеділок, 13 травня, 2013, 10:18 Львів
Дитяча творчість – безпечна репетиція дорослого життя, – експерт

17-19 травня у Львові буде Дитячий фестиваль – єдиний в Україні, що представляє широкий асортимент усього необхідного для розвитку, відпочинку та освіти дітей. Організатори обіцяють понад 50 майстер-класів з різних видів мистецтв. Ми поцікавилися у практикуючого психолога, що робити батькам, коли дитячі рученята тягнуться до творчості.

Про те, чому дорослим зась втручатися у дитяче мистецтво; що про емоційний стан малого автора можуть розповісти його малюнки; чому дитяча творчість має існувати без рамок та оцінок, кореспондентці IA ZIK пояснила Мар’яна Франко.

Наша співрозмовниця займається індивідуальними та сімейними консультаціями, зокрема – щодо виховання та розвитку дітей. Також Мар’яна Франко є фахівцем з арт-терапії, проводить корекційні та розвиваючі заняття з дітьми від 6 років та підлітками (адаптаційні проблеми, психосоматичні та емоційні розлади в дитячому віці). Вона очолює львівську психологічну студію «Сенс».

– Що таке дитяча творчість? Це вправляння у живописі і музикування чи більш широке поняття?

– Саме слово «творчість» підказує нам відповідь на це питання. Творчість – це творити, створювати щось нове. Коли дитина робить те, чого раніше не робила, або робить це «щось» по-своєму, в новий спосіб – це уже творчість.

– Дорослі часом нав’язують дітям критерії того, яким саме має бути результат. Що це ось – красиво, а це – ні. Недавно моїй подрузі сестричка подарувала листівку – у садочку робила. І от та листівка не була схожа на дитячу роботу. Так, ніби дитині дали готовий трафарет і проконтролювали, аби вона акуратно все розклеїла. На скільки дорослі мають втручатися у процес дитячої творчості? І як впливають на дитину оцінки її роботи зі сторони дорослих?

– Чим менше дорослі втручаються у творчий процес, тим більше розвивається креативність та адаптивність дитини. Є рамки, які потрібно задавати – це час для виконання завдання. Можна також запропонувати тему та матеріал. А от процес самовираження варто довірити дитині.

У сучасному суспільстві з його жорсткими критеріями успіху та традицією постійного порівняння себе з іншими залишилось не так багато місць, де дитина може самовиразитись і не отримати одразу оцінку: добре-погано, два-дванадцять, недостаньо-занадто, треба краще і таке інше. Оцінка завжди сковує та зобов’язує, а отже – збільшує тривожність та страхи дитини.

До речі, якщо у дитини спостерігаються такі реакції або вона має дуже чутливий і ранимий характер, то їй рекомендовані заняття арт-терапією. У терапевтичних заняттях відсутня критика, порівняння та оцінка, що дозволяє дитині відновити внутрішню впевненість та довіру.

– Які види творчості використовуються у психологічній терапії?

– Найчастіше у роботі з дітками арт-терапевти використовують образотерапію (живопис, графіка, скульптура та ін.), казкотерапію, ігротерапію та терапію піском. Їх об’єднує те, що дитина, створюючи чи розвиваючи певну сюжетну лінію, розповідає про свої переживання і водночас вчиться знаходити вихід зі складних ситуацій.

Творчість – це найприродніший спосіб для дитини засвоювати новий досвід, нові моделі поведінки. Все це знадобиться їй у майбутньому. Діти й самі це інтуїтивно відчувають. Це легко можна помітити, спостерігаючи за іграми малюків. Вони створюють моделі сімейних чи професійних стосунків, розігруючи певні конфліктні ситуації та варіанти їх вирішення. Також, створюючи своїми руками малюнки, скульптури та іграшки, діти вчаться доводити розпочату справу до кінця. А коли щось виправляють або покращують, то розвивають вміння працювати над помилками. Отже, в безпечних умовах гри дитина має можливість експериментувати і вчитися. Все це потрібно для того, щоб знати, як діяти уже в реальному житті. Більш того, дитячі психотерапевти часто свідомо створюють або пропонують дитині розіграти певну життєву ситуацію, щоб допомогти їй знайти кращі моделі поведінки.

– А що про дитину може розповісти її творчість? На що батькам варто звертати увагу?

– Арт-терапія дає хороші діагностичні можливості. Досвідчений психолог по творах дитини може за короткий час зорієнтуватись у її потребах та внутрішньому стані. Таку діагностику ще називають «проективною» – тому, що на аркуш паперу чи інший матеріал, наче на екран, ми проектуємо наш внутрішній світ. Батькам слід зважати, якщо дитина часто дратується та незадоволена своїми творами, в малюнках домінують чорні та сірі кольори, малюнки мають дуже великі або надто малі розміри. Також – коли лінії на малюнку виконані з сильним натиском. Одним словом, варто краще придивитись до вашої дитини, якщо у її поведінці чи творчості з’явилось щось дуже незвичне. Але не треба поспішати з висновками – найкраще звернутися по консультацію до спеціаліста.

Розмовляла Василина Думан, спеціально для IAZIK

 

 

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2017-09-21 04:23:41